Польський ринок праці все більше спирається на можливості мігрантів з третіх країн. Громадяни України, найчисельніша етнічна група серед іноземців на ринку праці, в результаті, значно охочіше працевлаштовуються польськими роботодавцями. Разом зі збільшенням зайнятості, зростає однак і кількість випадків шахрайства та порушень у цій галузі – інформують організатори суспільного проекту “Безпечна праця в Польщі”.
Районні біржі праці, в 2014 році, зареєстрували більш ніж 387 тисяч заяв про намір брати на роботу іноземців, що на 64 відсотки більше, порівняно з попереднім роком. Незважаючи на те, що згідно з цією процедурою польські роботодавці можуть наймати, без необхідності отримання дозволу на роботу, громадян із 6 країн, переважною національністю є громадяни України. Серед усіх виданих в минулому році дозволів, майже 373 тисячі стосувалися українців.
“Затяжна війна в Україні, через агресію Росії, має негативний вплив на національну економіку і призводить до девальвації національної валюти. Міграція до сусідніх країн стає одним з важливих способів підлатування домашнього бюджету. Деякі чоловіки, бачать також в міграції втечу від мобілізації до армії. Збільшення пропозиції потенційних працівників з України призводить до того, що потенційні мігранти самі не звертають особливої увагу на умови зайнятості, бо важливою є лише наявність роботи, і роботодавці також знаючи теперішню ситуацію мігрантів з України, не поспішають дотримуватись всіх правил при прийомі на роботу співробітника. Така ситуація може призвести до розширення тіньової сфери на польському ринку праці і погіршення становища трудових мігрантів”, - підкреслює Мирослава Керик, президент Фонду “Наш вибір”, котра діє від імені громадян України у Польщі.
Зростаючий приплив робочої сили з України, продиктований не лише поточною геополітичною ситуацією в Україні, а й кращим станом польської економіки. Зріст можна спостерігати особливо в галузях, що характеризуються високою трудомісткістю, особливо під час сезонних робіт. Сектором, що працевлаштовує найбільшу кількість іноземців, незмінно, залишається сільське господарство - 2014 рік, закінчився більш ніж 178 тисячею заяв про намір працювати, більшість з яких (176 тисяч), стосується громадян України.
Це на 50 відсотків більше порівняно з 2013. Домогосподарства також дуже рідко вирішують наймати на роботу іноземних громадян. Зі 12 783 заявок, поданих в 2014 році, громадяни України реєстровались аж у 12525 випадках (зростання на 120 відсотків порівняно з 2013 роком).
Відродилась також будівельна галузь, де попит на робітників з третіх країн в 2013 досяг найнижчого результату на довгі роки. Таким чином, 54 тисячі заяв, зареєстрованих будівельними компаніями торік, свідчать про ріст на 84 відсотки у порівнянні з, важким для сектора, 2013 роком. Динамічно збільшується зайнятість іноземців в підприємствах переробної галузі. Виробничі компанії, особливо в харчовій промисловості все частіше готові користатися послугами працівників з України. В результаті, переробна промисловість зафіксувала рекордну, більш ніж у два рази, кількість зареєстрованих заяв (44151 заяв в 2014 році, в порівнянні з 17 739 у попередньому році).
Світлі і темні сторони процедури складання заяв
Декларація про намір працювати, одна з найліберальніших процедур легалізації зайнятості громадян третіх країн в Європейському союзі в цілому, є значною зручністю для польських працедавців, яка дозволяє ефективно задовольняти потреби компаній в персоналі, якого вони не можуть знайти на місцевих ринках. Ліберальність цієї процедури, однак, значно збільшила число випадків шахрайства і порушення з боку польських роботодавців. Проблемам незаконного працевлаштування громадян третіх країн у Польщі та методам запобігання шахрайства відносно іноземців на польському ринку праці, був присвячений річний проект “Безпечна праця в Польщі”.
Польський ринок праці потребує робітників зі Сходу. Без них, ряд компаній у ключових секторах економіки Польщі, не зможуть реалізувати виробничих можливостей і в результаті занепадуть. Задоволення кадрових потреб, однак, не може відбуватись за рахунок самих іноземців, тим більше, що порушення прав працівників стосовно громадян третіх країн, на жаль, не є рідкісним явищем, - каже Збігнєв Вафлард, експерт агентства зайнятості EWL та ініціатор проекту “Безпечна праця в Польщі”. Зниженню негативних проявів зростаючого попиту на роботу іноземців, послужать організовані в рамках проекту, семінари для роботодавців та працівників, безкоштовні інформаційні матеріали, або ж відкритий у Варшаві консультаційний пункт. На думку Вафларда, явище нелегальної зайнятості не з'являється виключно зі злої волі роботодавця, а й часто через недостатню поінформованість обох сторін та нестачу знань про переваги легальної роботи.
На масштабах проблеми незаконного працевлаштування громадян України, наголошує Ярослав Ціхонь з Департаменту легальності зайнятості Державної інспекції праці (ДІП). Згідно з даними ДІП в 2014 було перевірено близько 15,5 тисячі іноземців прийнятих на роботу в Польщі, серед яких аж 9,5 тисяч були громадянами України. Щодо незаконного працевлаштування іноземців, то в 2014 році ДІП зафіксувала 870 таких випадків, серед яких 777, були пов'язані з незаконним працевлаштуванням громадян України.
У 614 випадках перевірки, констатували відсутність необхідних дозволів на роботу громадян України. Згідно з Ярославом Ціхонем, Державна інспекція праці, в деяких випадках, має обмежені можливості контролювання юридичних осіб, що доручають працю іноземцям. До такої групи відносяться ферми, які через масштаб проблеми нелегальної зайнятості в сільському господарстві є основною проблемою для інспекторів ДІП.
В рамках ряду зустрічей, представники громадських та міжнародних організацій, зосередились на аналізі рішень щодо поліпшення поточної ситуації на ринку праці та скорочення масштабів шахрайства й нелегального працевлаштування.
Як зазначила Кароліна Мазурчак, представник Об'єднання правової інтервенції, іноземці в багатьох випадках не знають, яким чином вони можуть влаштуватися на роботу в Польщі, в тому числі, які документи повинні мати щоб працювати легально. Згідно з Кароліною Мазурчак, польське законодавство недостатньо захищає інтереси іноземців, що влаштовуються на роботу в Польщі - сума штрафів не може ефективно відлякати несумлінних роботодавців, невистачає також позитивних прикладів, що демонстрували б ефективність судової системи та захисту прав працівників.
Як зазначив професор Збігнєв Ласоцік з Центру досліджень торгівлі людьми Варшавського університету, - “працівник котрий шукає роботу, не може платити за інформацію про роботу, його паспорт і посвідчення особи повинні бути священними, і договір має бути письмовим документом”. Згадані ним проблеми, є одними з найбільш поширених проявів порушення трудових прав, що у багатьох випадках призводять до явища примусової праці та торгівлі людьми.
Марцін Вятрув, начальник Відділу трудової міграції політики Департаменту ринку праці та соціальної політики, звернув увагу на значне збільшення масштабів працевлаштування в Польщі, громадян України, що частково спричинено лібералізацією процедур легалізації працевлаштування.
Роботодавці, що здійснюють реєстрацію заяв, найчастіше декларують як форми зайнятості, цивільно-правові договори - зокрема, трудовий договір, який, за словами Марціна Вятрова є питанням, яке потребує більш детального аналізу. “Міністерство праці та соціальної політики, планує громадські консультації на тему введення для роботодавців, що приймають на роботу іноземних громадян на підставі заяви про намір працювати, інформаційного обов'язку. Роботодавець повинен буде надати інформацію про працевлаштування відповідній державній установі. Ця інформація буде включати підтвердження фактичного початку роботи іноземця, що має позитивно вплинути на можливість контролю міграційних потоків і знизити рівень шахрайства. Також не виключено, що впровадження так званої сезонної директиви Європейського союзу, істотно вплине на поточну форму процедури складання заяв”, - підкреслив Марцін Вятрув.
Кампанія фінансується спільно з Європейським фондом інтеграції громадян третіх країн в рамках проекту “Безпечна праця в Польщі"”, реалізованого агентством EWL в партнерстві з Фондом Інституту інновацій. Відповідальність за зміст вищенаведеної сторінки лежить на авторах. Європейська комісія і Міністерство праці та соціальної політики не несе відповідальності за будь-яке використання наданої інформації.
“Рятівне коло” польського ринку праці
Впродовж досить тривалого часу іноземці, котрі приїжджали за кордон могли розраховувати лише на важку фізичну працю. Хоча цей сектор не став менш популярним, проте значно зросла зацікавленість спеціалістами високої кваліфікації.
Зокрема інформаційно-технічний сектор в п'ять разів збільшив кількість працевлаштованих іноземців впродовж 2013 року. Через потужну інтелектуальну міграцію в Польщу, відповідно, дуже часто громадяни третіх країн влаштовуються в підприємства, що працюють в професійній, науковій та технічній галузях. Всупереч прийнятому стереотипу про неспроможність іноземця влаштуватись на достойну роботу, все більше емігрантів працюють на високих посадах, або ж розпочинають власний бізнес.
Оскільки польський трудовий ринок значно збіднів в наслідок трудової міграції поляків на захід, польський уряд всілякими способами намагається залучити іноземні трудові ресурси. Одним із виходів з цієї ситуації є введення Блакитної картки ЄС, що дозволяла б легально працювати громадянам країн Євросоюзу в Польщі. Проте це нововведення не було ефективним, зокрема через відсутність можливості реалізувати мобільність праці.
Формально кількість іноземних працівників на польських підприємствах важкої промисловості не змінилась. Проте значно зріс показник легальності перебування таких працівників на території Польщі. Більшість з них законно працює на підставі дозволу на роботу або разового дозволу на проживання та роботу.
Попри обмеження терміну праці для емігрантів до 6 місяців на рік, кількість охочих працювати за кордоном не зменшується. І хоча серед поляків побутує думка про те, що іноземці забирають у них робочі місця, проте насправді таким чином покращується економічний стан Польщі і це не можна заперечувати.
Для отримання додаткової інформації:
Збігнєв Вафлард - координатор проекту "Безпечна робота в Польщі", [email protected], тел +48 535 888 815 -. з питань проекту "Безпечна праця в Польщі" і даних стосовно ринку праці (контакт польською мовою)
Дарина Попіль - PR-менеджер, Фонд "Наш вибір", [email protected], тел +48 511 811 181