Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв закликав владу України і Росії сісти за стіл переговорів. Він заявив, що готовий стати посередником в примиренні двох держав.
Назарбаєв намагається балансувати між західними партнерами, або тими партнерами, які мають жорстку політику щодо Росії, тобто партнерів європейських і американських, які запровадили санкції щодо неї. А також він змушений балансувати щодо Російської держави і також висловлювати традиційну риторику, яка добре сприймається і в Росії частиною істеблішменту і громадянами, і в Казахстані.
Назарбаєв розуміє хиткість свого становища. Так само, як і Білорусь, ця держава, яка є частиною Митного союзу, вона змушена грати на затягуванні часу та змушена дочекатися розв'язки цього конфлікту між Росією і Заходом, адже ми не говоримо — війна між Україною і Росією, це безсумнівно, бо в геополітичному вимірі це зіткнення Росії і західного світу.
Вирішуючи це питання, президент Казахстану має час від часу робити ось такі заяви, хоча раніше він рішуче і більш гостріше висловлювався щодо Росії. Він висловлюється гостро щодо Росії в тому випадку, коли надходять повідомлення про агресивне проникнення “руського миру” на територію Казахстану. Гібридні інтереси Росія має як до Білорусі, так і до Казахстану. І ось лідери цих двох держав намагаються балансувати, затягуючи час, щоб його виграти, тому що прогнозувати зараз дуже складно. А чим ближче до розв'язки “Росія — Захід”, тим зрозуміліше, про що потрібне говорити.
Не думаю, що нам варто щось вимагати від Казахстану — ми розуміємо їх становище. Вони бояться стати черговими жертвами російської агресії, тому вони вимушені це говорити. І тут ми ставимось поблажливо. Якогось позитивного бонусу, якщо ми будемо вимагати від них більш рішучих заяв, ми не отримаємо, а привносити якесь нерозуміння, ускладнювати ситуацію, нам цього робити не потрібно. Ми чітко розуміємо складність їх ситуації, і тут ми маємо діяти дипломатично, тим паче, що ці держави поки що утримують певний нейтралітет і не виступають відверто на стороні Росії. Цього б вже було досить.