Віталій Масюра, який нині перебуває у Великобританії, переконаний, що кримінальна справа проти нього, можливо, відкрита з подачі його колишнього керівника у Дельта Банку. Про це він натякнув в інтерв’ю Delo.UA і Радіо Вєсті, заявивши, що не причетний до зникнення з Дельта Банку понад 50 мільйонів доларів США. Ці кошти, вірогідно, були списані, за інформацією від слідчих на ZN.UA, з рахунків Дельта Банку австрійським банком Bank Winter & Co AG за зобов’язаннями офшорної компанії Jamico Finance Ltd перед ним. Дельта Банк надав австрійському банку право самостійно списувати кошти з його коррахунку. Серед аргументів на користь Віталія Масюри є те, що одноосібних рішень у банку він приймати не міг ніяк, бо там працює чітка система контролю: виконавець-підписант-контролер. А такі рішення у банку приймаються колегіально на найвищому рівні, й одна людина провернути таку операцію аж ніяк не могла. Він заявляє, що не мав жодних контактів ні з австрійським банком, ні з офшорною компанією з Віргінських островів. І вважає, що слідство може з’ясувати у згаданих організаціях, хто вів переговори і які комунікації з Дельта Банком у них відбувалися. А також вважає, що слідство мало би з’ясувати, яка природа коштів, котрими його колишній керівник Микола Лагун збільшував свою частку у статутному фонді аж до буцімто близько 700 мільйонів доларів. Як це мали б ще раніше з’ясувати Податкова та НБУ.
Доки слідство з одним фігурантом триває, рейдерських атак зазнали дві одеські компанії «Іллічівський зерновий порт» та «Стройбуд-Іллічівськ», принаймні про це згадує в інтерв’ю Delo.UA Віталій Масюра. Рішенням суду накладено арешт на статутні фонди цих двох компаній, за твердженням банкіра, лише на підставі інформації, отриманій з Інтернету. І цього достатньо для суду? – запитує він. Вважаючи, що, використавши «сфабриковані звинувачення проти нього» у справі Дельта Банку, люди, котрі не так давно захопили одеський ринок «7-й кілометр», розпочали рейдерські атаки на згадані підприємства, які дотично прив’язують до нього, як буцімто кінцевого власника. А також до американської компанії Cargill Financial Services International.
Із Каргіллом інша історія – свого часу Масюра допоміг американській компанії Cargill Financial Services International врятувати її акредитиви в Дельта Банку, які керівництво намагалося визнати «фіктивними». Посприявши їй зробити залік однорідних вимог між кількома позичальниками Дельти та Каргіллом. Що пізніше, напевно, стало зручним приводом звинуватити Каргілл у причетності до банкрутства Дельта Банку через «вивід активів». Зараз же ті, хто накинув оком на одеські активи, подейкують, що ось-ось «посадять Масюру» і «порвуть Каргілл». Сьогодні нібито їхні представники активно оббивають пороги Фонду гарантування вкладів, посилаючись на кримінальну справу проти Масюри, і намагаються отримати доручення «на прийняття активів Каргілла на відповідальне зберігання», що дуже може відбутися на підставі статті 100 КПК, якщо активи Каргілла визнають речовим доказом у кримінальній справі проти Масюри. Він же намагається звернути на це увагу Генеральної прокуратури. А слідство просить розібратися і з’ясувати, чи не є офшорна компанія Jamico Finance Ltd підконтрольною його колишньому керівництву у Дельта Банку. Разом із запитами до Bank Winter & Co AG з’ясування цієї обставини могло б дуже прояснити ситуацію із «вкраденими» 50-ма мільйонами доларів.
Останнє питання дуже цікавить і обдурених вкладників Дельти.