Сьогодні у нашій державі створюється мілітарний клас чоловіків, які готові бути професійними захисниками України, і це найважливіше. Про це у коментарі журналісту інтернет-видання Новости Украины – From-UA повідомила український політичний та громадський діяч, член ВО «Свобода» Ірина Фаріон.

За словами спікера, сьогодні відбувається кристалізація меншої частини українського суспільства - тобто вироблення того красивого, чистого кристала самодостатніх, сильних, націоцентричних людей, перед усім тих, хто зараз воюють на східному фронті.

В той же час, додає Ірина Фаріон, існує друга частина - аморфна, розмита маса, яка також прекрасно себе визначила.

«Напередодні чергової річниці нашої незалежності, умовної звісно, ми можемо говорити про вироблення парадоксального антагонізму між скристалізованою частиною українського суспільства реально самосійних і красивих людей і охлосом, якому до цієї кристалізації ще йти й йти. Але з цього приводу не треба сумувати. Головне, щоб кількість цих кристалізованих збільшувалася. Сподіватимемось на те, що вона буде збільшуватися, власне тоді, коли ті, що вже кристалізовані, будуть ще сильніші, ще послідовніші і ще упертіші в досягненні своєї мети — реально незалежної Української держави. До речі, треба забувати і відходити від хибного терміну “незалежна”, а повертатися до того терміну, якій зазначив нам ще наприкінці 19 століття Юліан Бачинський, а потім повторював Микола Міхновський — самостійна Україна, тобто та, що сама стоїть. Я би сказала так: ми вийшли на протистояння між самостійними і залежними, які лише умовно можуть називати себе “населением” у незалежної державі», - говорить співрозмовниця видання.

За словами експерта, не існує межі між минулим і майбутнім.

«Життя — це Present Continuous, це те, що відбувається зараз. Тобто якщо хтось каже, що завтра буде краще, ніж сьогодні… Ні, завтра буде тільки так, як було вчора, тому що саме вчора ти змодулював сьогоднішній день. Треба перестати жити в політичному контексті в часових категоріях. Один італійській режисер сказав класну річ, коли його запитали, чому він знімає тільки фільми про минуле. Він відповів: “Тому що минуле — це те, що завжди”», - розповідає пані Фаріон.

За словами політика, «постійне говоріння, що ми то інтегруємось в Європу, то з москалями, то з Америкою, чи ще з кимось — це називається косо-криво, а на похиле дерево кози скачуть».

«Треба вростати в глибину своєї культури і своєї української сутності. Українцю поки ще не вдається бігти на довгі дистанції. Він вважає, що самостійну державу можна здобути на Майдані, або станцювавши під Лижичко, або заспівавши Вакарчука на кровавому Майдані. Ні. Є просто гострі фази боротьби, які називаються національно-визвольним рухом чи війною, і є фази боротьби у сталині. Найусталиніша і найнадійніша фаза боротьби відбувається в царині культури, в царині усвідомлення, що ти окремий народ, унікальний і неповторний. Не випадково латиняни ще казали, що життя будується мистецтвом і війною. Ми сьогодні отримали унікальний шанс — і мистецтво, тобто своєю культурою, своєю мовою, своєю традицією будувати державу, і паралельно будувати її, змінюючи свою свідомість через її повсюдне мілітаризування. Тобто найважливіше сьогодні те, що в Україні створюється мілітарний клас чоловіків, які готові бути професійними захисниками України. В першу чергу я маю на увазі добровольців, які сьогодні на фронті тримають небо над нашою незалежністю», - констатує громадський діяч.

На думку Фаріон, найкраще у розчавлюванні рабської краплі - ставати з нації скиглія, нації жертви, яку вісь час гноблять, від якої постійно відкраюють і відрізають частини території, нацією-месником і нацією-експансіоністом, яка має повертати собі свої території.

«І не треба з зігнутою шиєю заявляти, що ми ніколи нікого не завойовували. Завойовувати треба. В світі поважають тільки сильних, експансивних і агресивних. Агресивні — це власне ті, які ненавидять зло. Які люблять зло - їх називають толерантними, а толерантні — це ті, які не вміють опиратися мікробам. Тому основне завдання сьогодні для українця — це спустити толерантність у каналізацію, інакше він стане хворим до кінця. Ось наші ці кристалики, про які я говорила, не дадуть суспільству стерилізуватися. У нас є вже ось ця закваска, яка тримає країну в русі по вертикалі, хоч як складно нам сьогодні це констатувати, тому що начебто на перший погляд ситуація в країні стрімко погіршується, і економічна, і морально-духова, але мені здається, що це просто чергове коло пекла, через яке українець має пройти, аби реально стати месником», - резюмувала Ірина Фаріон.

Більше думок на тему «Українці 1991-2017» читайте у новому спецпроекті інтернет-видання Новости Украины – From-UA.