Пекельна машина
19.01.2006 20:30
...Інтернет-видання "Українська правда", де днями з’явилася ось така інформація:

* * *
"ЛУЦЕНКО БОЇТЬСЯ, ЩО КРИМІНАЛІТЕТУ ДАЛИ ЩЕ ОДНУ ВІДМАШКУ.

Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко переконаний, що рішення парламенту про відставку уряду підштовхне олігархів і криміналітет до балотування в представницькі органи влади всіх рівнів. На брифінгу в середу в Києві Луценко відзначив, що минулі події показали, що парламент може робити "усе, що завгодно", ігноруючи не тільки норми регламенту, але й норми Конституції.

"Учорашній союз всіх економічних і політичних кланів проти уряду Єханурова, їх безпрєдєльна поведінка при розправі над урядом є великою принадою для походу криміналітету й олігархів у майбутній парламент і представницькі органи на місцях", - підкреслив міністр…"

("Українська правда", 11.01.2006 р., 13:10)


* * *

Ну, що стосується "безпрєдєльної" поведінки в парламенті, то у пана Луценка та його "любих друзів" з табору "помаранчевих" є вельми солідний досвід власного "безпрєдєлу": досить згадати лише, як позаминулого року вони хапали за барки і крили "непарламентськими" словами попередника пана Луценка – генерала М. Білоконя. Зауважте, до речі, що сьогодні ні пану Єханурову, ні пану Луценку ніхто не намагався зацідити в пику просто у залі парламенту. І уряд матюками з трибуни Верховної Ради не крили. Матюкали і матюкають наших міністрів не у парламенті, а в кожній українській оселі, бо, зрештою, не депутати, а прості громадяни уже розплачуються зі своєї кишені за дрімучу непрофесійність "революційного" уряду. Адже ніхто не тягнув пана Єханурова за язика, коли він одного чудового дня заявив, що ціни за газ та електрику зростати не будуть, а виявилось, що все – навпаки! І ніхто не повірить у "кришталеву чесність" угоди, за якою сумнівна комерційна структура купуватиме у Росії газ по 250 доларів за тисячу "кубиків", а продаватиме нам по 90… Таке було лишень в анекдоті про "бізнес по-російськи": "Украли горілку, продали, гроші пропили". А тому і не дивно, що депутати парламенту, які бодай перед виборами згадали про свій народ, відправили уряд "помаранчевих чудотворців" у цілком закономірну відставку.

Але марно так боїться наш міліцейський міністр, що це "підштовхне криміналітет до балотування в представницькі органи влади всіх рівнів". Криміналітет не треба "підштовхувати". На відміну від урядових чиновників, наші бандити — люди швидкої реакції. Вони давним-давно уже проштовхались у всі можливі списки тих партій і блоків, які гарантовано пройдуть до рад усіх рівнів. На Закарпатті, наприклад, увійшли до виборчих списків всі відомі кримінальні "авторитети", "авторитетики" і "авторитутки": "Блюк", "Осел",

"Кобила", "Андрійкан", "Ленін", "Молдаван", "Ресторан" і так далі. І можна не сумніватися, що всі вони подалися із криміналу в політику зовсім не за "покликом душі" і не за "велінням совісті". Тим паче, не заради "щастя народного". Бандити ідуть під дах депутатського статусу лише для того, аби грабувати нас з вами ще нещадніше і нахабніше. І відомство міністра Луценка їм у цьому не лише не перешкодить, а ще й допоможе.

Адже тільки своєрідною "співпрацею" кримінальних лідерів з міліцейським начальством можна пояснити той факт, що минулого року не було розкрито ЖОДНОГО ЗЛОЧИНУ, скоєного проти тих закарпатців, які мали нещастя опинитися по той бік "помаранчевих барикад". Горіли машини політиків і підприємців. Лише в Ужгороді та Мукачеві кількість знищених невідомими паліями автомашин відомих людей перевищує другий десяток. ЖОДНОГО ПАЛІЯ НЕ ЗНАЙШЛИ! Летіли гранати на подвір’я мукачівців Роботинського і Чубірки. ТЕРОРИСТІВ НЕ РОЗШУКАЛИ! Стріляли у підприємця і політика Іштвана Цапа, покалічили громадських діячів і політиків Сергія Слободянюка та Юрія Малешко, журналістів Євгена Морозова та Івана Жироша. НАПАДНИКІВ НЕ ЗНАЙШЛИ! Фактично, НЕ РОЗКРИТО ЖОДНОГО ЗЛОЧИНУ проти представників не лише опозиції, але й людей, цілком нейтральних, які не захотіли чомусь гратися у "революцію".

Не розкрито навіть тієї трагедії, яка сколихнула всю область: загибелі ректора УжНУ професора Володимира Сливки. У версію "самогубства" ректора, вигадану правоохоронними органами, не вірять навіть миші у прокурорських архівах. Свого часу "самогубцем" зробили професора Сливку самі ж слідчі та експерти-криміналісти, аби не вішати собі на шию тягар нерозкритого злочину. І навіть губернатора Івана Різака переконали у тому, що так буде ліпше: навіщо, мовляв, тривожити слідчими діями рідних та близьких, а горе минеться, забудеться… Але час спливав, а біль від втрати ставала ще злішою. Отож, коли "барвовладі" вкрай заманулося знищити своїх політичних суперників, нерозкриту трагедію ректора зробили… знаряддям розправи з його ж, ректора, учнем — екс-губернатором Іваном Різаком. І прокуратура, яка сама ж і вигадала версію "вбивства", послужливо піднесла громадськості нову казку про те, як Іван Різак "довів до самогубства" покійного ректора. Це при тому, що у таке "самогубство" з першого ж дня трагедії ПЕРШИМИ НЕ ВІРИЛИ самі ж прокурори. Та й обставини смерті Володимира Юлійовича відверто вказували на те, що його життя обірвала якась зловісна таємна сила, яку бояться не лише прокурори та слідчі, а навіть родичі загиблого ректора. Адже так ніхто і не шукав відповіді на питання, чому НІХТО З РІДНИХ, знайшовши тіло мертвого ректора, не зателефонував до міліції та "швидкої", а медиків " швидкої допомоги", які все ж прибули на місце трагедії, вперто не підпускали до тіла? Чому одні свідки кажуть, що того зловісного ранку професор був на роботі, а родичі стверджують, що він залишався вдома один? Чому ніхто з правоохоронців не поцікавився навіть бізнесовими справами родичів покійного ректора, в яких є чимало "темних алей" і про які вже писали навіть всеукраїнські газети (газета "2000", "Розкрадачі гробниць")? Але годі! Таких "чому?" в цій справі нараховується кілька десятків. Але відповіді на них досі шукали лише журналісти. А офіційні органи слідства навіть не спробували розкрити істинну причину трагедії і встановити, хто ж позбавив життя нашого ректора? Хоча навіть колишній Генпрокурор України пан С. Піскун урочисто обіцяв журналістам і всім закарпатцям, що доручить слідчим перевірити версію вбивства покійного ректора. Обіцянка — цяцянка, а "лохам" — радість!..

Ось так і виходить: коли "барвистим" і "помаранчевим" було вигідно кричати про вбивство, аби знищити лідера опонентів — І. Різака, тоді вони глузували над "самогубством". Сьогодні ж та сама "помаранчева рать" вперто наполягає на "самогубстві", аби лише… знищити Різака. Отже, мова іде про те, аби знищити ще одну людину. А не знайти тих, хто знищив уже загиблого. Правди ніхто не шукає! І, можливо, істинні вбивці все ще гуляють на волі, твердо переконані у своїй повній безкарності. Хто ж "підштовхнув" їх, пане Луценко?.. Чи не Ваше відомство, яке ось уже рік не бореться ні зі злодюгами, ні з бандитами, а "грається у політику", перетворившись на таку собі "політичну поліцію". "Гестапо", якщо німецькою…

Отож і не дивно, що свою "виборчу агітацію" закарпатський криміналітет розпочав… новими пострілами, підпалами, нападами і погрозами. Звісно ж, БЕЗКАРНИМИ! Читайте, будь ласка, що з цього приводу пише Інтернет – видання "Обком":

* * *

"В ЗАКАРПАТЬЕ ЗА ПОСЛЕДНЮЮ НЕДЕЛЮ СОЖГЛИ УЖЕ ДВА АВТОМОБИЛЯ ПОЛИТИКОВ.

Первым пострадал руководитель общественной организации "Пора" в Закарпатской области Виктор Щадей. Ему сожгли новенькую "Ниву". А сегодня утром во дворе собственного дома неизвестные сожгли новенький джип "Митцубиси-паджеро", принадлежавший руководителю Свалявской организации Народного блока Литвина Александру Дидовичу.

И если Щадей на пресс-конференции только намекнул, что поджог случился сразу же после его критики в адрес властей на сессии облсовета, и, мол, тень падает именно на местных "нашеукраинцев", то закарпатские "народники" прямо заявляют, что стали мишенью "бандитов от власти". "Такого бандитского беспредела, как сейчас, в области еще не было",- сообщили в областном штабе блока Литвина.

Михаил Попович, г. Ужгород".

(Інтернет-видання "Обком", 11 січня 2006 р.; 12:50)


* * *

А у Тячівському районі стріляли у лідера місцевого осередку СДПУ(о) пана Стана. На щастя, не влучили… І все — протягом одного лише тижня! Схоже, що бандитів дійсно "підштовхнули" до повного всевладдя на Закарпатті. Але цей "поштовх" дали бандюкам не парламент і не опозиція, а… нинішня влада і правоохоронні структури, які, схоже, стали вже не "дахом", а "рідною хатою" для кримінальних спрутів і спрутиків. Сьогодні "браткам" уже мало одного лише "даху" у владі: "братва" впевнено і спокійно бере до своїх рук саму владу, прориваючись до депутатського корпусу. Такий собі "бартер": "братва" партіям — гроші, залиті кров’ю та сльозами; парті "братві" — владу, вкрадену у народу.

І не сумнівайтеся, що все пройде, як брехня по селу! Поміркуйте самі: хто нині керує Закарпатською областю? "Наша Україна"! А хто керує "Нашою Україною" на Закарпатті? Мукачівський клан, кримінальне походження якого зафіксоване навіть поважним і ЛОЯЛЬНИМ ДО "ПОМАРАНЧІВ" Інтернет-виданням "Главред":

* * *

"МУКАЧЕВО — УГОЛОВНАЯ СТОЛИЦА ЗАКАРПАТЬЯ.

Мукачево давно следовало бы сделать ОБЛАСТНЫМ ЦЕНТРОМ Закарпатья. И не потому, что там живет нынешний губернатор Виктор Балога, просто именно в этом городе находится ЦЕНТР ВЛИЯНИЯ на все происходящие процессы в регионе еще с начала 90-х, когда Мукачево превратилось в один из САМЫХ КРИМИНАЛЬНЫХ ГОРОДОВ В УКРАИНЕ.

Именно тогда, с легкой руки местного "авторитета" Геши (Михаила Токаря) и его подопечных, венгерская полиция, составляя карту преступности мира, на территории СНГ обозначила лишь три крупных КРИМИНАЛЬНЫХ ЦЕНТРА — Москву, Киев и МУКАЧЕВО (!!!). Однако, ЛИДЕР МУКАЧЕВСКОЙ ПРЕСТУПНОЙ ГРУППИРОВКИ НАВЕЛ ПОРЯДОК В ОБЛАСТИ, четко распределив сферы влияния, и вызывая при этом уважение даже местных правоохранителей своим умением прежде договариваться, а не прибегать к вооруженным разборкам. Тем не менее, приносившие огромные деньги потоки контрабанды, ринувшиеся через открывшуюся после развала Союза границу, были взяты им под контроль, и Закарпатье зажило по четко установленным правилам (заметьте, что эти "правила" установила не власть, а бандитский "барон" Геша-Токарь!) Во второй половине 90-х Геша начал активно ЛЕГАЛИЗИРОВАТЬ свой бизнес, вкладывая огромные средства в разного рода фирмы. Именно в это время поднялась коммерческая фирма "Барва", которую возглавил Виктор Балога…"

(Інтернет-видання "Главред"; Галина Каплюк, "Виктор Балога: в Закарпатье нет собственности Виктора Медведчука"; 19.08.2005 г.)


* * *

Сама того, мабуть, не бажаючи, журналістка "Главреду" пані Галина Каплюк вибовкала те, що "барвиста" верхівка закарпатської "НУ" ретельно приховувала: державна влада, яка знаходилася до останнього часу в руках лідерів СДПУ(о), зламала "порядок", встановлений мукачівськими бандюками на Закарпатті ще на початку 90-х років. Повернути цей бандитський "порядок" і втілити у життя свою заповітну мрію про обласний центр у Мукачеві — ось реальна мета тієї реальної сили, яка ховається за спиною "Нашої України". Саме тому і діє ця сила проти своїх опонентів також чисто БАНДИТСЬКИМИ методами. А вона інших не знає!..

Шкода лише наших людей, які було повірили, що на Закарпатті восторжествує "демократія" і "європейський спосіб життя". Яка демократія, люди добрі?! Ще вибори і не починались, а весь так званий "адмінресурс" уже знаходиться в руках "Нашої України, тобто в руках клану мукачівських кримінальників. Досить сказати лише, що трьох найбільших районах області (Ужгородському, Виноградівському та Іршавському) керівники органів державної влади є водночас і керівниками місцевих осередків "Нашої України". Демократії – хоч задавися!..

"Бандитську" владу замінила "Влада бандитів"! А взагалі, це не смішно, а страшно. Ми споконвіку вірили у силу народного вибору. А що одержали? Пекельну машину?..
Игорь Чарнота
Центр журналистских исследований