Широко анонсований процес розлучення столиці з монополістом «Київенерго», що входить в енергетичний холдинг ДТЕК Рината Ахметова, не може зрушити з місця. Столичний очільник неодноразово заявляв про незворотність повернення громаді об’єктів теплокомунального господарства, переданих в управління «Київенерго». У свою чергу депутати Київради звинувачують команду мера у підкилимних іграх і протидії залученню нових управлінців для теплових мереж, котелень, теплоелектроцентралей та інших енергетичних об’єктів столиці.

Зокрема, депутат Київради Вадим Ноздря звинуватив міську владу у намаганні домовитися з нинішнім керівництвом «Київенерго» і залишити в силі нині чинну угоду про передачу теплових об’єктів столиці в управління ПАТ «Київенерго», термін якої спливає 31 грудня цього року.

«Це є логічним продовженням гри у піддавки з монополістом, який, керуючись лише своїми інтересами, намагається вичавити останні соки з міста і кишень киян», – заявив Вадим Ноздря. Так це чи ні, скоро стане зрозуміло, а поки що на словах столичний мер Віталій Кличко не втомлюється запевняти у запланованому розлученні з холдингом Ахметова. А останні надзвичайні пригоди в столиці мали б остаточно переконали мера в незворотності обіцяного. Але політична турбулентність вносить свої корективи.

Київрада не голосує

Каталізатором процесу розлучення стали резонансні наслідки гідравлічних випробувань з підземними вибухами теплових мереж на Голосіївському проспекті. «Випробування проводило «Київенерго» і відповідальність за те, що сталося, – на цій компанії… Тому ми все-таки повинні розглянути таке важливе для Києва питання, як проект рішення Київради щодо припинення угоди з «Київенерго». Це, наголошую, перший крок до реального завершення угоди з «Київенерго» і до можливості міста керувати своїми енергетичними активами та потужностями. І цей крок ми повинні зробити», – заявив Віталій Кличко на початку пленарного засідання Київради 1 червня.

Що має повернути Ахметов Києву

Цього дня планувалось голосування за проект рішення про припинення з 27 квітня 2018 року дії угоди з «Київенерго» від 2001 року, погоджене Комісією з питань бюджету та соціально-економічного розвитку. Фактично угода з ПАТ «Київенерго» закінчується 31 грудня 2017 року, але щоб уникнути ризикованих ситуацій під час опалювального сезону – 2017/2018 та гарантувати теплопостачання киянам, бюджетним організаціям та іншим споживачам, проект рішення Київради передбачає продовження угоди на чотири місяці – до кінця 2018 року включно. «Бо не робляться такі пертурбації посеред зими, коли на дворі мінус 20 градусів», – пояснив у розмові з «Главкомом» заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.

Але із цим погоджуються далеко не всі депутати – дехто пропонує розірвати Угоду до настання опалювального сезону. Неузгодженість позицій стала причиною того, що проект рішення так і не поставили на голосування. І це вже не вперше – так було і 20 квітня.

«Ситуація, яка наразі склалася з енергетичною безпекою столиці, – результат корупції і непрофесійності столичної влади. Замість стратегічного рішення ми маємо імітацію дій. Слід було провести прозорий конкурс, переможцем якого міг стати міжнародний інвестор з великим досвідом. Ця компанія стала б стратегічним партнером Києва і модернізувала б усю систему теплогенерації та тепломереж столиці», – говорить депутат Київради Сергій Гусовський.

Історія «Київенерго»

У 1995 році за наказом Міненерго в столиці створили Державну акціонерну енергопостачальну компанію «Київенерго». До її складу входили розподільчі енергомережі, понад 70 трансформаторних підстанцій, енергоремонтні підприємства тощо. В 2011 році компанія змінила назву на Публічне акціонерне товариство «Київенерго». На той момент державі належало 50% + 1 акція, муніципалітету – 12,73%, понад 39% – приватним офшорним компаніям. Протягом кількох років у власність Ахметова поступово перейшло майже 65% акцій «Київенерго», з яких 25% придбано в 2011 році на оголошеному урядом Азарова конкурсі, а ще раніше – майже 40% було придбано у власність ДТЕК із непублічних офшорів – це акції приватних власників.

В 2001 році в концесію компанії було передано генеруючі потужності – теплоелектроцентралі (ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6), які здатні одночасно генерувати і електричну, і теплову енергію, а також котельні, теплопункти та теплові мережі, тобто все теплокомунальне господарство столиці, власником якого є київська громада. Проте договір про передачу, за твердженнями експертів, не передбачав взаємної відповідальності сторін, що й призвело до наслідків, які сьогодні спостерігають кияни у вигляді підземних гейзерів, що сягають сьомого поверху висоток. Уже третій рік поспіль столичний мер обіцяє повернути це комунальне майно громаді.

Восени 2016 року за клопотанням прокуратури Печерського районного суду Києва прокуратурі дозволили провести позапланову перевірку фінансово-господарської діяльності «Київенерго» у справі про виведення з комунальної власності 12,73% компанії в 2007 році. Цей пакет акцій – 12,73% – спочатку було передано «Київенергохолдингу», яким володіли бізнесмени Василь Хмельницький та Андрій Іванов, а потім через низку сумнівних угод виведено з власності Києва і продано холдингу ДТЕК Ахметова. Прокуратура Києва порушила кримінальне провадження.

Безпорадність мерії?

«Створювалися передумови для технічного відчуження за допомогою схемної компанії «Київенергохолдинг». І якщо раніше в «Київенерго» хоча б домінувала частка держави, то з 2012 року компанія по суті стала приватною внаслідок безконкурсного продажу пакета акцій ДТЕКу Ахметова. Немає жодних пояснень безпорадності та прострації «нової» команди Кличка, яка вже протягом трьох років не може вирішити цього питання», – написав у Facebook колишній міністр ЖКГ Олексій Кучеренко.

На переконання політика, «ні КМДА, ні Київрада реально не мають стратегічного бачення організації ефективної системи тепло- та енергопостачання Києва». Такої ж думки народний депутат Вікторія Войціцька: «Київська влада нічого не робить для того, аби залучити нового управлінця. Та інвестор потрібен… Чому ми про це говоримо? Бо кияни, як ніхто інший, відчули на собі неефективність сьогоднішнього управлінця».

Проте в Київраді стверджують, що розлучення з Ахметовим таки відбудеться: дві теплоелектроцентралі, теплопункти та тепломережі вийдуть з-під управління «Київенерго». «Це буде не викуп, як дехто говорить, це повернення, передача громаді цього велетенського комплексу. Процес передачі буде надзвичайно складним. Але поступово створюється комунальне підприємство, яке перейме на себе всю систему експлуатації і управління цим комплексом, – каже голова комісії Київради з питань ЖКГ та ПЕК Володимир Бондаренко. – Наразі працюють міжнародні аудиторські фірми. Аудит «Київенерго» має визначити, на що саме всі ці роки йшов прибуток компанії. Якщо ж буде виявлено порушення та завдані місту збитки, то, відповідно до ст. 611 Цивільного Кодексу України, столична громада цілком має право розраховувати на «неустойку».

«Вже створено Комунальне підприємство «Київтеплоенерго», яке прийме всі ці об’єкти на тимчасове обслуговування, доки не буде визначено кінцевого управителя і методику, яким чином залучати інвестора. Не виключена можливість й іншої форми управління, тобто ці об’єкти можуть залишитися в комунальній власності – на зразок того, як це відбувається в європейських містах, зокрема у Відні, Празі», – розповів «Главкому» депутат Київради Валерій Гуманенко.

Першими в управління КП «Київтеплоенерго» буде передано теплові мережі, що транспортують тепло жителям частини Дарницького району. Відповідно до рішення Київради від 28 липня 2016 року про зміни до угоди від 2001 року, укладеної з «Київенерго», буде передано об'єкти, що забезпечують транспортування тепла та гарячої води, що їх надає Дарницька ТЕЦ. Це майже 276 км тепломереж, 93 насосні та дренажні станції, 96 індивідуальних теплових пунктів та 136 центральних теплових пунктів.

«Київенерго» не є постачальником послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання для споживачів вищезгаданої частини Дарницького району (ним є ТОВ «Єврореконструкція»), а тільки транспортує до них теплоносій. Тому розмежування зон відповідальності різних постачальників є доцільним. Це дозволить контролювати всі етапи від виробництва тепла до передачі теплоносія до «стінки будинку», – стверджують у «Київенерго».

Рішення КМДА базуватимуться на висновках Ernst&Young

Зволікання з рішенням міської влади блокує процес інвентаризації майна і розробки алгоритму «розлучення» з ПАТ «Київенерго». «Неприйняття жодного рішення та невизначеність Київради спричинить те, що «Київенерго» й надалі продовжить роботу», – визнає заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.

«Розірвання договору з «Київенерго» – це лише один з аспектів. Ми бачимо перспективу теплової енергетики в тому, що це буде модернізоване і ефективне теплове господарство, прозоре тарифоутворення, а також ефективна система захисту інтересів киян, – поділився з «Главкомом» своїм баченням Петро Пантелеєв. – Рішення, яке ми виносимо на розгляд сесії Київради, передбачає проведення інвентаризації майна, яке було передано в управління «Київенерго», щоб визначитися з фінансово-правовими аспектами розлучення. Адже в чинній угоді цей сценарій не прописаний».

В ідеалі процес мав би увінчатись залученням інвесторів для реабілітації столичних теплоенергетичних об’єктів. Але в експертному середовищі думки з цього приводу різняться, адже теплова генерація існує на межі фінансового краху, тому галузь не вельми приваблива для інвесторів.

Фінансовий дефолт «Київенерго»

Взимку в холодних квартирах, влітку без гарячої води, – такі некомфортні умови для киян створює столичний монополіст. Ні про яке поліпшення послуг взагалі не йдеться, тоді як тарифи минулого року зросли більше ніж удвічі. Але фактично тарифи просто було проіндексовано відповідно до збільшення вартості газу – одразу після того, як з 1 травня 2016 року уряд запровадив єдину ціну 6879 гривень (з ПДВ) за тисячу кубометрів для промисловості та побутових споживачів.

«Через недофінансування та відсутність реформ у теплокомунальній енергетиці всі підприємства пройшли опалювальний сезон – 2016-2017 на межі своїх можливостей… Фактично галузь банкрут», – пояснив генеральний директор «Київенерго» Олександр Фоменко. Топ-менеджер наголошує, що в 2016 році теплопостачання споживачам принесло компанії збитки на суму понад мільярд гривень. «В інших містах більше половини збитків таких підприємств покриває місцева влада, а Київ чи не єдине в країні місто-мільйонник, де місцева влада не дотує теплопостачання», – скаржиться гендиректор.

Фінансовий дефолт теплокомунальної галузі зумовлений провалами в нормативній базі з тарифоутворення, створеній ще в 60–80-х роках минулого сторіччя. «Існуюча система не стимулює компанії до зниження витрат, – пояснює Фоменко. – Теплокомунальні підприємства не є розпорядниками коштів, що їх отримують від своїх клієнтів. Гроші розподіляються за алгоритмом, який встановлює НКРЕКП, і йдуть «Нафтогазу України» як основному постачальнику газу. Тепловикам залишаються копійки, які спрямовуються на податки, зарплати. І за залишковим принципом – на ремонти, інвестиції (в розвиток теплових мереж. – «Главком»)».

Звісно, що за таких умов інвестор не охоче йтиме у галузь. Тому перш ніж оголошувати міжнародний конкурс з вибору нового управителя тепловою інфраструктурою міста, держава повинна створити привабливі умови для бізнесу, головний принцип якого – забезпечення повернення вкладених інвестицій. «Главком» повідомляв, що представники ДТЕК також планують брати участь у конкурсі.

Але депутати Київської міської ради нарікають на неефективне управління теплокомунальним комплексом столиці, тому відбувається його знецінення через значне погіршення стану тепломереж. Це й призвело до того, що комісія з питань ЖКГ та паливно-енергетичного комплексу Київради ще три роки тому ініціювала процес завершення відносин міста з «Київенерго». Зокрема, член комісії свободівець Юрій Сиротюк заявляв про фіктивну збитковість «Київенерго» та приховування у фінансовій звітності реальних прибутків, через що бюджет Києва щорічно не отримує значні кошти.