Н.Онищук: «Конкуренции с БЮТ не избежать. В этом соревновании динамика у "Нашей Украины" лучше»
27.07.2007 18:00
...от «Нашей Украины», заместитель предвыборного штаба блока «Наша Украина - Народная Самооборона» Николай Онищук. Отвечая на вопросы читателей в ходе видео-интернет-конференции он рассказал, чем обернется «черный пиар против Луценко», конкуренции с БЮТ, почему нельзя создавать Конституцию на референдуме и т.д. и т.п.

Ирина, (Киев): - Как вы считаете, может ли ЦИК сорвать выборы, ну, скажем, отсутствием кворума или чем-то подобным? Так уже было с «обнулением» списков «Нашей Украины» и БЮТ...

Н.Онищук: - З підстав «обнулення» списків Центральна виборча комісія вже не може зірвати вибори, оскільки відповідно до рішення та ухвали Печерського районного суду (ухвала-роз’яснення від 25 липня) не потребується додаткового чи будь-якого рішення ЦВК, яке б мало підтвердити «обнулення» списків. Судовим роз’ясненням про це прямо сказано у рішенні суду, про яке щойно йшлося.

Чи може ЦВК зірвати вибори у зв’язку з відсутністю кворуму, наприклад через неявку тих членів ЦВК, яких обрано від коаліції? Так, може. Проте, це буде порушенням присяги з боку цих членів і це буде вести по суті до оцінки дій такими членами ЦВК, які будуть кваліфікуватися як створення перешкод у реалізації громадянами одного із головних конституційних прав - права обирати і бути обраним.

Крім того, це означало б повернення країни до сценарію конфронтації. Не думаю, що це відповідає інтересам як провідних політичних сил, так і інтересам країни в цілому. У такому випадку, Європа і світ остаточно віднесуть Україну до маргінальних країн і, по суті, перестануть нами цікавитися взагалі.

Хотів би запитати українських політиків, хто за це виступає? І хто підтримує такий шлях руху в нікуди?

Юрий: - Николай, как Вы прокомментируете скандал вокруг Юрия Луценко и коррупционной схемы, о которой писала «Украинская правда»?

Н.Онищук: - Це одна із складових політичних технологій, і особливо передвиборчих, як відомо є виливом компромату на лідерів політичних сил, що приймають чи будуть приймати участь у виборах. По суті, це означає, що виборчий процес вже розпочався реально, і поява такої інформації лише це підтверджує.

Те що тема піднята на журналістському рівні, означає, що її автори, автори цього витоку інформації розраховують на те, щоб привернути увагу громадськосьті і, можливо, створити інтерес у правоохронних органів до цього.

Не думаю, що ця тема зможе довго протриматись як ефірна, оскільки більш значущі за сенсаційністю теми досить швидко ставали такими, до яких втрачали інтерес. Переконаний, що Юрій Луценко найближчим часом - і він має бути в цьому зацікавлений - надасть вичерпні коментарі з цього приводу. Або ж, навпаки, запропонує авторам пред’явити начебто наявні матеріали у порядку, передбаченому законодавством.

На тлі крадіжок з державного бюджету, які здійснюються сьогодні, Луценко виглядає «мальчиком в трусиках».

Андрей: - Ув.г.Онищук! Сейчас сообщили, что Медведчук покинул свой пост. Как вы к этому относитесь? Реально ли он уйдет из политики?

Н.Онищук: - Ідеться про з’їзд партії, я так розумію, про посаду голови партії СДПУ(О). Я хотів би навести приклад Сергія Тигіпко, який це зробив значно раніше, і тим самим залишився привабливим для політики.

Андрей: - Понятно, что на Юго-Востоке у «Нашей Украины» и Тимошенко шансы нулевые. А это значит, что у НУНС основная борьба за голоса будет не с «регионалами», а с БЮТом. Не боитесь ли повторения опыта выборов-2006, завершившихся, как известно, «коалициадой» и победой ваших оппонентов?

Н.Онищук: - Ми вчимося помилкам, це по-перше. По-друге, є помилковим стереотипом, що на сході всі за біло-блакитних. Від сотень і навіть тисяч людей ми чули про розчарування Партією регіонів у цих регіонах. Проблема полягає в тому, щоб лише забезпечити об’єктивний і неупереджений підрахунок голосів, зробити неможливим вкидання бюлетенів та використання інших технологій фальсифікації. Переконаний, що якщо це буде здійснено, міф про тотальну підтримку Партії регіонів у східних областях буде розвіяно.

Що стосується конкуренції з Блоком Юлії Тимошенко, її не уникнути, оскільки політичні сили йдуть самостійно, а відтак, замагаються за виборця. І нам відомо, принаймні із соціологічних досліджень, що у цьому змаганні динаміка у «Нашої Украиїни» краща.

Иван Б.: - Сейчас очень много ведется разговоров и возможном создании коалиции после выборов из Партии регионов и НУНС. Мне кажется, что именно этот вариант и был бы наилучшим выходом из политического кризиса. Как вы считаете?

Н.Онищук: - Вже сьогодні необхідно думати про те, як політичні корпоративні інтереси різних суб’єктів виборчого процесу перетворити у рішення, в тому числі щодо формування більшості, які б забезпечили ефективне і консолідоване управління країною. За всіх умов не повинні бути допущені помилки минулого, коли права опозиції попирались, а влада розумілась не як публічне доручення народу, а як можливість забагачення. Відтак, наступний політичний режим і організація влади будуть враховувати «накопичений досвід» того, як не варто діяти.

Переконаний, що повтору помилок 2006 року не буде. Формат коаліції - річ, яка стане реальністю після виборів. Сьогодні «Наша Україна» грунтується у проектуванні майбутнього угодами, підписаними з Блоком Юлії Тимошенко.

А.А.: - Почему вы предали Анатолия Кинаха? Или это он вас предал? Руку ему подадите? Почему вы вообще оказались по разные стороны баррикад?

Н.Онищук: - Не думаю, що питання можна ставити в такій площині. Насправді, ми просто розійшлись. Розійшлись в оцінці шляхів нашого бачення щодо перспектив розвитку країни і ролі політичних сил у цьому процесі. А.Кінах пов»язав перспективу розвитку ПППУ, команди і свою особисту з Партією регіонів, з правлячою коаліцією. Я не поділяю ці погляди, тому залишився з Президентом. Ми вітаємось, і переконаний, не будемо ворогами один одному. Нас пов»язує майже 15-річний термін спільної роботи. В кінці-кінців, право політичного вибору - це елемент культури, культури відносин.

Антон Степанчук: - А зачем ваш шеф по предвыборному штабу, Балога, придумал этих семерых спикеров? Ей Богу, зря - все журналисты смеются. А некоторые и «темники» вспоминают...

Н.Онищук: - Тема перебільшена. Відноситься до розряду внутрішньо-організаційних і взагалі-то не мала б бути анонсованою публічно. Мотивацією такого тактичного рішення було те, що блок утворено десятьма політичними партіями, які мають, так чи інакше, певні відмінності - ідеологічні, оціночні, програмові. Закони виборчої боротьби передбачають необхідність забезпечення єдності політичної волі суб’єкту виборчого процесу. Це означає необхідність консолідації думок, поглядів, принаймні ззовні.

Крім того, маю зауважити, що коло осіб уже фактично суттєво розширено, через відповідне доручення виборчого штабу щодо проведення прес-конференцій, брифінгів особам, які офіційно не є спікерами. Взагалі тема вартує того, щоб до неї більш не повертатися з огляду на зазначене.

Іван Соколів: - Кому вигідний «луценкогейт»? Навряд чи Партії регіонів, тим більше, навряд чи комуністам...

Н.Онищук: - Так, такі акції зазвичай можуть мати і зворотній ефект. Я маю на увазі, для тих, хто їх планує. Ми добре пам’ятаємо, якою була реакція громадян на спробу проведення обшуку у квартирі Ю.Луценка. Його рейтинги після цього лише зросли. Переконаний, що це може лише ще більше привернути увагу до постаті Ю.Луценка, що в умовах виборчого процесу лише вітається. Поділяю вашу думку, що спрогнозувати електоральні наслідки від «луценкогейту» насправді складно. Вони можуть бути і позитивні для нього.

Кирилл: - Господин Онищук, вы который раз депутат? А ваши коллеги - Кириленко, Павленко, Костенко и прочие? Чего это раньше вы атк не боролись за ликивдацию депутатской неприкосновенности? Какой-то недорогой популизм получается. И много ли в мире стран, где нет лепутатской неприкосновенности? И что дает ее отсутствие? Зачем неприкосновенность, когда есть у тебя много денег - и никакой суд не страшен.

Н.Онищук: - По-перше, йдеться про приведення обсягу депутатського імунітету до загальновизнаних європейських стандартів. Їх суть полягає в тому, що народний депутат має нести юридичну відповідальність за свої діяння, у данному випадку такі, що переслідуються у кримінальному порядку, на рівні з іншими громадянами. Це означає, що кримінальна справа проти народного депутата може бути порушена, а справа розслідувана і передана до суду незалежно від того, яку посаду обіймає особа - у даному випадку чільний народний депутат.

Єдине обмеження, яке має бути залишено - і це відповідає європейській практиці - що депутат як член парламенту не може бути затриманий чи заарештований без згоди парламенту, оскільки в такому випадку, що природньо, він не може займатися законодавчою діяльністю. Зазвичай ідеться про обрання арешту як міри запобіжного заходу.

По-друге, до помаранчевої революції постановка питання про зняття депутатського імунітету була неможлива, оскільки існувавший на той час політичний режим реально був здатний, і це періодично практикувалось, визначати долю людини в залежності від рівня його політичної лояльності. Сьогодні ситуація принципово змінилась і в законодавчому, і суспільно-політичному, і психологічному плані. Ми маємо достатньо лібералізоване суспільство.

До речі, завдяки Президенту В.Ющенко. Саме йому вдалося змінити якість відносин у цій сфері. Доступними стали, зокрема для судового оскарження, будь-які дії представників правоохоронної системи. Факти політичного і правового переслідування практично перестали бути масовими і зазвичай стали неефективними.

І, по-третє. Добровільне позбавлення імунітету та недоторканості більше чим 150-ма народними депутатами - наочний приклад і доказ того, що те, про що йшлося вище - це реальність. Ось чому постановка питання сьогодні виглядає не як піар-хід, а як етап вдосконалення політичної системи.

Ольга Михеева: - Почему накануне выборов Ющенко меняет губернаторов, которые, мягко говоря, не кажутся ему надежными? Они же, эти губернаторы, в большинстве своем - руководители местных предвыборных штабов «Нашей Украины, Народной Самообороны». Что это, как не админресурс, о котором так много крику было в 2004 году, перед «оранжевой революцией»?

Н.Онищук: - По інерції всі ми переоцінюємо значення адміністративного ресурсу, зокрема, коли йдеться про вибори. Як на мене, з огляду на тип виборчої системи, який сьогодні застосовується, а саме, коли громадяни голосують за виборчі списки партій і блоки, а виборчі комісії по суті формуються політичними партіями, можливості використання адміністративного ресурсу є мінімальними.

Ними можна лише швидше «замаститися», чим отримати суттєві електоральні переваги. Поскільки наявність такого ресурсу лише створює ілюзію можливості впливу на електоральні уподобання та електоральну поведінку. Вона, тобто ця поведінка виборця, завжди швидко рухається у напрямку діаметрально протилежному тому, чого прагне суб’єкт владних повноважень. Тому це атавізм, від якого потрібно відмовитися в політичному планування, і чим швидше, тим краще.

Константин Долгов, журналист: - А откуда у вас деньги на проплату видео-конференции? Луценко дал? :)

Н.Онищук: - Проведення цієї відео-інтернет-конференції було мені запропоновано самою агенцією. На час, коли поступило ваше запитання, гроші у мене ще не вимагали :-) Маю надію, щи і не будуть :-)

Илья: - Уважаемый Николай Васильевич! Интересно, что в поддержку разных партий с концертами всегда едут «звезды» эстрады. Огромный спрос, огромные аудитории. Я с трудом себе представляю такой же концерт с академическим репертуаром в залах филармоний разных городов. Это и не нужно. Но нужно ли поддерживать власти это самое академическое искусство? Нужно ли оно вообще? Спасибо.

Н.Онищук: - Мистецтво - складова культури. Без культури немає народу, немає нації. Єдине, що варте уваги під час виборчих перегонів - це мистецьке шоу як спосіб залучити до політичної дискусії більше людей. Я особисто рекомендував би працівникам мистецького цеху, а особливо арт-, не відмовлятися від пропозицій, якщо такі пропозиції є складовою виборчої технології. Принаймні, це можливість покращити фінансові умови для розвитку того ж таки мистецтва.

Максим: - Здравствуйте, Николай Васильевич! Как вы думаете, если Литвин таки попадет в парламент (последние соцопросы говорят, что это возможно), с кем он попытается войти в коалицию? Вы его, к примеру, возьмете?

Н.Онищук: - В.Литвин - досвідчений політик і поза всяким сумнівом підготована, ерудована, освічена людина. Його присутність у парламенті, з огляду на це, була б бажаною. Ми розраховуємо на співпрацю, якщо блок, про який останнім часом ідеться, буде утворено і він буде представлений у парламенті. Не можна жити лише минулим. Усі політичні сили та їх лідери, які здатні принести користь для розвитку держави і утвердження нації - наші потенційні партнери.

Николай, Запорожье: - Николай Васильевич, у меня к вам вопрос, как юристу, руководителю различных юридических ассоциаций и т.д. Не кажется ли вам, что вынесение проекта Конституции на референдум - это профанация. По моему глубокому убеждению, грубо говоря, кухарка неспособна управлять государством. Разрабатывать проект Основного Закона страны должны специалисты по конституционному праву - разве нет?

Н.Онищук: - Повністю поділяю вашу думку. У творенні законів, в тому числі і Конституції - провідна роль має належати вищому законодавчому органу, який власне, для цього і обирається. На референдум, насправді, мають виноситися найбільш визначальні положення Конституції, які стосуються засад конституційного ладу, якщо вони змінюються. І парламент з цих питань немає консолідованої позиції. Маю надію, що Верховна Рада 6-го скликання, яка буде сформована за результатами дочасних виборів, буде здатною ухвалити таке рішення.

Референдум за таких умов буде проведений відповідно до конституційних вимог, які передбачають схвалення відповідних рішень щодо внесення змін у Конституцію, ухвалених Верховною Радою. Однієї політичної доцільності у питаннях конституційного будівництва замало.

Анатолий: - Расскажите поподробней про очень «честного» корупционера Юру Луценко. Как Вы думаете, Юра Луценко очень честный человек?

Н.Онищук: - Важливо інше. Чи Юрій Луценко здатний бути послідовним у боротьбі за цінності і ідеї, про які він говорить. Пам’ятаючи його у парламенті 3-4 скликань, зауважу, що він був одним із непримеренних борців проти кучмівського режиму. Він вистояв. Він не бігав по кабінетах на Банковій. Тому я йому вірю.

Те, що стосується «чорного піару», то покажіть мені людину, яка могла б бути захищена від нього. Адже питання лише в тому, як насправді подати політично, сценарно якщо хочете той чи інший епізод в житті кожної людини. Для мене особисто більш значущою є внутрішня послідовність людини.