бывший одессит: - Всю свою сознательную жизнь прожил в Одессе. Волею судеб сейчас живу в Израиле. Не хочу сравнивать ни уровень жизни, тем более уровень демократии (здесь президент за то, что без согласия сотрудницы полез ей под юбку, был отправлен в отставку) Украины и Израиля. Хочу просто спросить: почему Ющенко, имея столь низкую популярность, не уйдёт в отставку или, как его кум Саакашвили, не пойдёт на досрочные выборы?
Л. Григорович: - А вам би цього хотілось? Я не бачу жодних підстав для такого кроку, тому що проступок президента - чи то кримінальний, чи то сексуальний - абсолютно щось інше, аніж зниження рейтингу. За кримінальний проступок треба відповідати, а зниження рейтингу - тільки підстава задуматись над перспективою свого другого терміну. А я дивлюсь на часті відставки і переміни в Ізраїлі і дивуюся, чого там так часто фігурує цей сексуальний елемент? Цікава специфіка.
Георгий: - Пани Лилия, позвольте пожелать вам удачи в политической карьере. Но мне не совсем понятна суть конференции, о каком кризисе идет речь? Так понимаю, именно теперь Украина находится на подъеме, вопрос о вступлении в НАТО, интеграции в Европу уже решен, Америка оказывает нам поддержку, мы уже давно вне имперского диктата Москвы и скоро, как обещал в предвыборной кампании пан президент, будем говорить с Россией с позиций силы.
Л. Григорович: - Дякую! Світова криза тому і має назву світова, бо стосується кожної країни. У Росії від фінансової кризи потерпає 8 банків, а в Україні лише один (так званий ПіБ). З огляду на це в Україні є ознаки фінансової кризи. Жодна країна світу не може сказати, що вона сьогодні на підйомі.Стосовно геополітичних устремлінь України, вони безсумнівно незмінні, а твердження про те, що Україна повинна розмовляти з Росією лише з позиції сили, хибне і недостовірне. Позиція Президента України: ми повинні розмовляти зі своїм стратегічним партнером мовою партнерських, рівноправних, добросусідських стосунків.
Денис: - Пані Григорович, чи розумієте Ви, що дії пана Ющенко (позачергові вибори та політична нестабільність) під час всесвітньої кризи ведуть до розвалу держави? Невже амбіції та жага залишитися при владі будь за що, переважують здоровий глузд?
Л. Григорович: - Мені видається, що непомірні амбіції і жага влади мають місце, але якраз не з боку Президента України. Жагуче блокування судових засідань, жагуче ігнорування, а, вірніше, боязнь дочасних виборів, спостерігається якраз з боку прем'єр-міністра України. Дочасних виборів не хочуть всі, і я втому числі. За 8 місяців роботи демократичної коаліції, яка, до речі, з’явилася в результаті дочасних виборів, коли на майданах прем’єр-міністр обіцяла нову якість життя, все залишилось без змін. Український прорив не наступив, бо прорвати мало насамперед 227 коаліціантів, щоби написати власні об"єктивні декларації, поламати діючі схеми на митницях чи в земельній сфері, припинити завозити зайвий імпорт, такий, як, скажімо, цукор-сирець чи імпортне м"ясо, пригноблюючи власного товаровиробника.
За 8 місяців демократична коаліція збиралася лише 1 раз. Не запущено в аверсному режимі трубопровід «Одеса – Броди», не запрацювала програма «Доступне житло», не розпочата житлово-комунальна реформа. І жоден «сантехнік» тут за руки не тримав.
Якщо б ми поставили питання виборцям інакше: чи хотіли б ви, щоб цей саботаж обіцянок, які давали напередодні виборів, продовжувався коштом платників податків до 2010 чи 2012 року - я впевнена, що 100% громадян сказали б «ні». І тому той, хто не боїться вийти перед очі виборця є більш чесним.
До речі, 1 жовтня прем’єр-міністр заявила, що криза Україну оминула, а через два тижня навпаки - що нас очікують великі потрясіння. Що допомогло прем’єр-міністрові осягнути ситуацію реально? Однозначно, указ Президента про дочасні вибори від 7 жовтня. Однозначно, фінансова криза в Україні є, і вона є головним опонентом, якщо не ворогом 46,3 млн. громадян України. Тому, на мій погляд, вже зовсім неприродньо використовувати кризу як союзницю у відтягуванні дочасних виборів. Це з одного боку. А з іншого - зовсім неприродньо виписувати ручне управління країною аж до 2011 року та мінімізацію наслідків кризи для бізнесу шляхом вилучення без суду і слідства майна під заставу у громадян, які взяли кредити.
Пригадується відоме прислів’я - «Кому війна, а кому мать родна». Зверніть увагу, як політики трактують сьогодні наявність чи відсутнсть кризи в Україні, а також що вивершують для себе рідних в частині владних повноважень задля подолання кризи - і ви відразу зрозумієте, де має місце непомірна жага влади.
Сергей (Донецк): - Лилия, Вы действительно, хотели себя поджечь, или так, для острастки момента, поливали себя бензином? И готовы Вы еще такое повторить в этом парламенте?
Л. Григорович: - Такий вчинок в житті нормальна людина може робити тільки один раз. Ми настільки звикли до різноманітних трюків, що іноді не віримо самим собі, а даремно.Згадайте 1996, 1997, 1998, 1999 роки, коли людям по 8-10 місяців затримували зарплати і пенсії, або платили їх шифером і гумовими чоботами, коли бабусі-пенсіонерки чекали пенсії: дадуть третину чи половину? Це була не тільки соціальна, а насамперед моральна стагнація. З України на той час на заробітки виїхало від 5 до 7 млн. наших співвітчизників. Прем’єр-міністр України Віктор Ющенко очолив уряд і налагодив щомісячні виплати зарплат і пенсій.
Коли знімали з посади цього прем’єр-міністра не за провал, а за успіх, я вирішила боротися за тих виборців, від яких на протязі 4 років отримувала повідомлення про невиплати, на які ніхто не реагував. Чому не згоріла? Бо не курю. І мала дуже погану запальничку, яка не спрацювала з першого чи другого разу. А на запах бензину з’явився колега Михайло Ратушний і схопив мене за руки.
В парламенті не було більш кричущого моменту, коли на хвилі піднесення відправляли уряд у відставку. Після того було багато урядів, в тому числі і нинішній, які солодко обіцяли, гарно говорили, знаходили винних в тому, що їм заважають працювати, але виконання своїх зобов’язань у такому обсязі не продемонстрував жоден з наступних урядів.
Святослав (м. Львів): - Шановна пані Ліліє! Як людина, тісно пов’язана зі сферою охорони здоров’я, Ви добре знаєте, що в Україні вирує епідемія ВІЛ/СНІДу. Держава шукає - і поки що не надто успішно - шляхи подолання епідемії. Ще 2001 року уряд офіційно визнав чоловіків, які мають сексуальні стосунки з чоловіками, однією з так званих уразливих до ВІЛ-інфекції груп населення. Антиснідівська агенція ООН - ЮНЕЙДС - наполягає на тому, що легалізація одностатевих відносин є потужним чинником стримування епідемії, оскільки створює для ґеїв умови стабільного життя в парі. Що Ви думаєте з приводу цього аргументу на користь узаконення в Україні одностатевих сімей?
Л. Григорович: - Я не дозволю собі погодитися. У нас переважна більшість ВІЛ-інфікованих інфіковані не через одностатеві стосунки, а насамперед через прості статеві стосунки, а також у зв’язку з наркоманією, коли одним і тим же шприцом можуть користуватися декілька людей.Я розумію, що питання містить у собі не тільки цікавість, а намагання отримати ствердну відповідь. Україна одна з перших країн на пострадянському просторі визнала одностатеві стосунки, але певна, що ні в Польщі, ні в Росії навряд чи дійде до визнання на офіційному рівні одностатевих шлюбів, бо це є ментальна, як на мене, дуже позитивна, особливість слов’ян. Як не дивно, таку позицію займає польский костел, усі українські православні церкви, а також московська православна церква.
Ці люди не мають перешкод, щоб жити своїм життям, але пропаганда чи прославлення одностатевих стосунків, а тим більше визиваючі гей-паради на території наших країн очевидно не відбудуться. Багато доброго можна запозичити із вільної Європи, але ця спільна позиція кількох країн (Україна, Польща, Росія), які мають різне віровизнання, але спільні моральні підходи, можуть пригодитися вільній демократичній Європі. Впевнена, що так і буде.
Дмитро: - Чи здатна економіка об’єднати Україну?
Л. Григорович: - На мій погляд не зовсім вдало поставлено питання. Україну здатні об’єднати пріоритети, що первинне - суб’єктивне чи об’єктивне: я чи Україна? Маленький приклад - Росія: зв’язку Путін - Медвєдєв об’єднала не економіка, об’єднали приорітети, і звичайно ж номенклатурна дисципліна. Інший приклад - Грузія: Михайло Саакашвілі і Ніно Бурджанадзе: поборювання, підсиджування за посаду президента не відбулось. Хоча Ніно Бурджанадзе якось сказала мені: якби я так поступила (тобто пішла на президентські вибори) то ми розірвали б країну навпіл. Бо вони обидва сповідують одні принципи, це син і дочка свого народу.
Якщо такий підхід є в еліти, то, безумовно, економіка буде успішною. Кожен зробить крок для того, щоби стати на те місце, на якому найкраще прислужиться країні, економіці, а не своїй кар’єрній перспективі.
А видумувати економічну модель не варто. Приклад Больцеровича в Європі чи стрибок «азійського тигра» можуть слугувати і для українського прориву.
Serg: - Ув. Лилия Степановна. Вы как человек верующий, помогите прояснить вопрос о выпущенных юбилейных монетах с изображеными на них Константинопольского патриарха и президента Украины. Я ничего не имею против патриарха, но как светское лицо, Ющенко вроде бы и не надо было бы рядом быть. Не смахивает ли это на советское «партия и народ едины»?
Л. Григорович: - Ні, зовсім ні. Це радянські стереотипи ще живуть у нас і навіть бринять в мотивах цього запитання. В Україні церква ніколи не була таким собі синоїдальним ідеологічним підрозділом. Навпаки, українське православ’я собороправне. Тим не менше, Андрій Первозваний проповідував тут, у нас, на київських пагорбах. І звідси віра православна пішла і на Далекий Схід, і на Далеку Північ.Тому Київ - це наш другий православний Єрусалим. По кількості парафій у межах трьох гілок православ’я Україна - найбільша православна держава світу. Приїзд Вселенського Патріарха на нашу землю останній раз мав місце 4 століття тому. Ця безпрецедентна подія поза всяким сумнівом відбулася за не просто безпосередньої, а натхненної участі Президента країни. І тому ювілейна монета якнайкращим чином засвідчує це для нас і засвідчуватиме для нащадків.
Людовик XV: - Добрый день, Лилия. Сегодня в кулуарах Рады ходят слухи, что досрочных выборов не предвидится и повода для суеты нет. А что Вы насчет этого можете сказать? Спасибо.
Л. Григорович: - Сьогодні, 28 жовтня, пропозиції по подоланню фінансової кризи, внесені і Президентом, і народними депутатами не розглядалися з однієї простої причини: БЮТ блокує трибуну. Тому якщо угорському парламенту було достатньо 32-36 годин для прийняття всього пакету антикризових змін, то український парламент може здивувати світ і прийняти ці закони вже тоді, як криза закінчиться. Якщо звичайно вибори дозволять це. Тому при такому ритмі роботи не виключено, що дочасні вибори будуть відтерміновані на більш пізній термін, а прем’єр-міністр разом з отаким «працюючим» парламентом буде займатися стабілізацією фінансово-економічної системи України. Результати кількох найближчих місяців стануть підтвержденням того, потрібні чи непотрібні дочасні вибори.
Serg: - Ув. Лилия.
1. Поделитесь своими мыслями об общественном движении русинов в Закарпатье. Что оно собой представляет, его численность, ну и ваше к этому движению отношение (не в смысле причастности)?
2. На выборы будете идти в том же блоке? Не намерены примкнуть к ЕЦ?
Л. Григорович: - ЄЦ - це штучний проект. Коли соціологи дають йому сьогодні нулі, коли немає особистостей, які б користувалися народною любов’ю, було би дивно покладати свої надії на цей проект не те що політикам, а просто виборцям. Зі 140 партій, які є в Україні, два проекти писав сам український народ: це Народний Рух України епохи Вячеслава Чорновола та «Наша Україна». Я йшла в команді Вячеслава Чорновола до кінця. На жаль, зберегти Рух, який розколовся, нам не вдалося, тому сьогодні вкрай важливо для нашого національного поступу зберегти ту ідейну політичну силу, яка не за портфелі, а за принципи, тобто за Україну.Стосовно русинства - це такий же штучний, надуманий проект. Щоб не робити цьому проекту занадто багато честі, скажу одне: нічого з того не вийде. Шкода грошей і часу. Але якщо є такі, яким немає більше чим займатися, хай повправляються. Їхній негативний рейтинг стане ще більшим.
алла: - Лілія Степанівна, як же Ваша команда збирається протидіяти популізму Тимошенко? Як пояснити людям справжні наміри таких людей, «політичних Швондерів»?
Л. Григорович: - Попит породжує пропозицію. Людям більше подобається казка про Попелюшку, про Дюймовочку чи про Білосніжку. Такі герої, як Бармалей чи Синя Борода, на тлі ніжної Попелюшки програють і завжди будуть програвати. Те, що український виборець замість Бармалея вибрав Попелюшку, зрозуміло. Питання в одному: скільки часу втратимо, щоби замість казок перейти до посібників по побудові громадянського суспільства, становленню середнього класу в Україні та підручників з прав та обов’язків громадян і влади.Ми живемо в епоху інформаційного суспільства. Юлія Володимирівна бездоганна візуально, приваблива вербально, бо каже все те, що хоче почути кожен, усе ж таки несправжня, бо майже як казковий персонаж не дає жодних наслідків на наше реальне життя. Тільки закриєш книжку, вимкнеш телевізор, а в реальному сьогоденні мусиш покладатися на себе, а не на чарівну Попелюшку. Вибір за нами: що хочемо - казок чи реальних змін на краще? Тож вимкнемо телевізор, протрімо очі. Хай Попелюшка чи Дюймовочка полежать на полиці, може, ще якісь народи захочуть почитати ці казки.
