6 лютого в інтернет-виданні Новости Украины - From-UA пройшла онлайн-відео-конференція з українським політиком, членом фракції Партії регіонів Віталієм Грушевським. Він розказав, чому вважав за необхідне виступити зі сцени Євромайдану та поділився баченням першочергових завдань, які стоять перед нашою країною. Також Віталій Анатолійович дав поради лідерам опозиції та запевнив, що Україна має достатньо ресурсів, щоб не вступати в жодні союзи.
Юлия: - Смотрела Ваше выступление на Майдане, сказали все верно. Одного не пойму: зачем Вы выходили на Майдан? И как это повлияло на имидж партии?
Віталій Грушевський: - Внесу ясність по всіх питаннях. За п'ять днів до виступу на Майдані на прес-конференції, через спілкування в телевізійній студії я пропонував, щоб лідери опозиції дали мені можливість прийти й виступити перед людьми на Майдані. Я виступав перед людьми біля Верховної Ради, тому в мене було бажання прийти й поспілкуватись з людьми.
Але! Жодних розмов про те, що я планую кудись виходити чи кудись заходити, в якусь політичну силу – не було. І коли мене запросили на Майдан, мене спитали: «Як вас представляти»? Я сказав: «Сьогодні емоційний градус настільки великий, що навіть якщо вийде святий, скаже нормальні речі, і оголосять, що він від Партії регіонів, його, мабуть, люди закидають камінням».
Це говорить про негативну емоційність, яка склалась не за один рік, не за два, а за двадцять років. Тому що політичні сили, неважливо, якого вони кольору, приходили на вибори з обіцянками, гучними промовами, а після виборів вони обіцянки забувають, й для людей починається реальне життя.
Два місяці поспіль люди виконували всі команди лідерів опозиції: блокувати адмінбудівлі, ходили по колу, депутати – блокували парламентську трибуну, не давали можливість після ганебного явища 30 листопада створити тимчасову слідчу комісію, щоб розібратись в ситуації (а я впевнений, що якби парламент працював, то не було в такого протистояння, а головне – не було б людських жертв).
А зараз всі виступи на Майдані можна звести до кількох позицій: антиконституційні дії для державного перевороту, незаконне створення народних рад (про що було безвідповідально заявлено зі сцени Майдану), наслідком чого стало те, що люди пішли трощити ОДА, захоплювати будинки. Так само від безділля створювали національні гвардії, самооборони…
І тому я взяв на себе відповідальність і з власної ініціативи прийшов. Я прийшов в першу чергу подякувати людям тому що вони довели, що кожен повинен бути відповідальним за свої обіцянки і за роботу, яку він веде.
Я запропонував конкретні кроки. Перший – закон має бути єдиним для всіх і закон – понад усе. Що це означає? Потрібно вгамувати емоції, потрібно працювати згідно закону України. Тобто, не потрібно створювати народні ради, не потрібно захоплювати ОДА, не потрібно блокувати роботу міністерств.
Другий пункт – винні в провокаціях повинні бути знайдені та повинні нести відповідальність. Але не на словах, а конкретно: повинні бути знайдені замовники, організатори і виконавці. Це повинна зробити парламентська слідча комісія, до якої повинні йти, в тому числі, лідери громадських організацій, які представляють Майдан. Але це неможливо зробити швидко, потрібно працювати. І ця парламентська слідча комісія була створена, але без участі представників опозиції. Це питання? Питання. Чому було не почати роботу одразу після 30 листопада?
Третій пункт. Коли була створена комісія з врегулювання політичної кризи, потрібно було прийти з конкретною програмою. Треба, щоб кандидатура на посаду прем'єр-міністра не просто була внесена гарантом Конституції на розгляд парламенту. Повинно бути внесено кілька кандидатур, програма яких має бути висвітлена у ЗМІ, представлена в Верховній Раді. Ми маємо знати, що ця людина на цій посаді планує робити. Якщо вона обіцяє підвищення заробітних плат, то за рахунок чого? Підвищення пенсій, соціальні програми - за рахунок чого?
Сьогодні я бачу, зараз готується до приватизації фактично остання державна власність (Турбоатом, припортовий завод, Сумихімпром). Якщо за рахунок цього – то це дуже велике питання. Це вже не програма, це може призвести до того, що Україна, як держава може перетворитись у акціонерне товариство. І це наслідок подій протягом двадцяти років.
А завдяки людям, які вийшли на Майдан, це зупинено. І коли народний депутат буде віддавати голос за нового прем'єра, він відчуватиме відповідальність перед громадою. Громада зможе в нього спитати: «А чому ти голосував за обіцянки, а не за конкретні програми?»
Так само, коли призначаються голови райдержадміністрацій або губернатори, вони повинні проводити слухання в районних та обласних радах, на яких вони б розказували про себе, про своє бачення розвитку району чи області. І виходячи з цього буде видно фаховість людини. І коли президент призначить одного з чотирьох претендентів, ми одразу побачимо, є корупція чи немає корупції.
Четверте сьогодні є дуже велике питання. Є недобросовісні чиновники, не фахові правоохоронні органи, в судах є хабарі. Це не новина. Чому за два місяці не було сформовано по кожній області списки з конкретними прізвищами, і чому їх звільнення не було предметом перемовин?
Наступне. Київ повинен отримати Київради та вибори мера, але згідно закону. Є рішення суду, давайте дочекаємось, залишилось недовго. Готуйтесь, кандидати, до виборів в Київраду, але не за рахунок обіцянок, а фахово, з підтвердженням конкретних кроків. Але не перед телекамерами. Кандидати мають довести свою дієздатність, але в цивілізований спосіб.
Крім того, я порекомендував народним депутатам, лідерам політичних партій не тусуватись на Майдані, а йти в українські громади, спілкуватись з людьми і вирішувати нагальні питання.
Я подякував людям. «Слава Україні!» (тому що потрібна слава Україні і героям – слава). Пішов зі сцени і чую ганебну промову, що начебто я вийшов з Партії регіонів. Я вибіг на трибуну (хоча мене ніхто не хотів підпускати) і сказав, що якщо людина зрадила один раз, то вона буде зраджувати завжди по життю.
Що я мав на увазі? Я сьогодні перебуває у певній фракції. Якщо вона вважає, що я говорю неправильно, роблю неправильно, то це – її право робити висновки, але я завжди робив та буду робити для українського народу.
Наприклад, я обіцяв людям на селі, що розроблю законопроект, який захистить власників землі. Я його одразу розробив, хоча депутати, які знаходяться в опозиційних (як вони вважають) фракціях кажуть мені: «Віталію, цей законопроект ніколи не буде прийнятий, тому що ти ламаєш схеми купівлі-продажу тих корпоративних прав компаній, які працюють на землі». І що ми сьогодні маємо? Хто на селі сьогодні володіють землею? Люди? Ні.
Це говорить про те, що народні депутати, коли приймали Закон «Про оренду землі» повинні були передбачити наслідки та захистити людину. Досить приймати закони, які можна трактувати так або так. Треба приймати закони прямої дії.
А потім я в прямому ефірі спілкувався з ведучим мітингу, і він сказав: «Я собі так подумав». В мене тоді запитання: Хто ж тоді керує ведучим? А якщо він буде закликати до антиконституційних дій? І потім казати, що він «так собі думав»?
Я думаю, що все не так. Просто люди на Майдані, незважаючи на політичний окрас, підтримали мене, тому що це конкретні сім кроків. І через певний час може так статись, що лідери опозиції, які фінансують сцену, відповідають за інші питання, їх просто туди не пустять. Кожна людина, яка стоїть на Майдані має задуматись: а те, що лідери опозиції говорять людям – відповідає дійсності? І коли вони ведуть переговори, чи говорять вони те саме, що людям на Майдані? Я думаю, що український народ мудрий, і коли прийде час, він зробить висновки.
Кирилл: - Вам разбили стекло в машине, почему вы не стали обращаться в милицию? Не верите в ее способность что-то сделать? "Бушует беззаконие" - а когда было иначе?
Віталій Грушевський: - Сьогодні в Києві та в Україні вирує щур беззаконня. Я одразу сказав: я не хочу розбиратись, хто це зробив і для чого, я цих людей пробачаю. Але це говорить про те, що закон повинен працювати. Треба приводити у відповідність все: знаходити, хто організовував, хто замовляв і притягувати їх до відповідальності. Щоб люди розуміли: щоб ти не зробив, ти будеш нести відповідальність за всі свої вчинки.
А коли завдяки Громадському телебаченню про цей факт стало відомо, до мене приїхали міліціонери, і я повинен був, згідно закону (тому що був факт) написати заяву. Закон повинен бути рівним для всіх.
Михаил: - Вы говорили, что народ на Майдане жаждет только одного - существенных экономических изменений. То есть, если такие изменения произойдут, народ смирится с любой властью, любым лидером государства? Вообще, кто реально может что-то сделать для экономики, вы видите такого человека или партию? Оппозиция ничего такого не декларирует.
Віталій Грушевський: - Сьогодні лідерам опозиції нічого запропонувати суспільству, і вони кажуть, що повернення до парламентсько-президентської республіки – це рішення економічних питань. Як економіст і молодий політик, я можу сказати: якщо пройде цей конституційний переворот, це означатиме одне: перемогу олігархічних груп над людьми, які стояли на Майдані та над всією Україною.
Центр прийняття рішення має бути рівновіддаленим від всіх фінансово-промислових груп. Тому потрібно роботи конкретні кроки, а не займатись окозамилюванням, приймаючи конституційною більшістю лобістські закони. Наприклад – надання пільг компаніям, які займаються видобутком торфу, який буде постачатись в Кіровоградську область. Я з Кіровоградської області, ми давно вже впровадили нову технологію альтернативного виду палива. Переробка насіння, соломи. Тому ніякого відношення торф'яні брикети до Кіровоградської області не мають.
Це про що говорить? Досить приймати лобістські закони! Розробить законопроект, який переведе гроші з віртуальної економіки в реальну. Будь ласка, опозиція, розробіть законопроект, тоді люди побачать вашу продуктивність. Займіться аналізом лобістських законопроектів, ставте питання про їх скасування. Займайтесь продуктивною роботою, тоді люди побачать це і, коли прийде час, зроблять свій вибір.
А щодо людей, які можуть щось змінити в економіці, то вони є, ці люди знаходяться в різних політичних силах. Прийде час і суспільство побачить цих людей. Завдячуючи людям на Майдані, Україна отримає конструктивну команду. Але цю команду, треба буде судити, як у Біблії – не по словам, а по справам.
Ольга: - Как вы относитесь к федерализации Украины как методу разрешения политического кризиса?
Віталій Грушевський: - Той, хто мріє про те, щоб Україна була залежною, а не вільною та самостійною (а це – різні країн), той і намагаються впровадити такий сценарій. В нас народ об'єднаний, мудрий і ми самі розберемося в своїх справах.
А кримський парламент, який прийняв рішення про федералізацію, має нести відповідальність. Так само як і той, хто запропонував створення народних рад. І кожен повинен зрозуміти, що він не може трактувати закон, всі повинні працювати в рамках закону Україну.
Александра: - Как можно совместить членство в ПР и позицию "Я за народ Украины", если народ выступает против этой конкретной партии?
Віталій Грушевський: - Політична сила – це, в першу чергу, не лідери, а люди в ній. Скажімо, є людина, яка працює комбайнером, або працює на пошті, і їй подобається ідеологія розвитку регіонів (тому що Україна починається з кожного села, районного центра). То що, він ворог українському суспільству чи не ворог? Що зміниться від того, що він знаходиться в Партії регіонів?
Що до мене, то 2010 року ця політична сила запропонувала мені, як активній людині, ті програми, які я самостійно впроваджував в життя, займатись ними ж, але в більшому масштабі.
Але я завжди як кажу, так і роблю. І я не збираюсь вибачатись перед лідерами своєї партії, виправдовуватись перед ними. В мене є своя позиція, і я не один, в мене є багато однодумців, і ми йдемо своєю дорогою. Якщо ця дорога буде співпадати, і партія вирішить, що вона співпадає, значить добре. Але мені без різниці який колір, головне – конкретні справи і спільна робота. А якщо вирішить, що не співпадає, то це їх право ставити питання про моє знаходження у фракції.
Дарина, м. Мерефа: - Шановний Віталіє Анатолійовичу! Ви – голова правління благодійного фонду «Відродження Покоління». Які цілі ставить перед собою благодійний фонд, якими успіхами можете похвалитися? Чи вважаєте ви благодійні фонди, засновані на приватні гроші, гідною альтернативою державнiй пiдтримцi незахищених верств населення? Дякую!
Віталій Грушевський: - Дійсно, я зі своїм старим другом заснував благодійний фонд. Туди надходять наші особисті кошти. Програма його роботи спрямована на підтримку дітей, тому що діти – це наш місток у майбутнє. Який ми будуємо місток – таким буде і наше майбутнє в суспільстві.
Ми не можемо чекати, коли в селі з'явиться дитячий майданчик. В селі ростуть дітки і вони хочуть мати своє дитинство. Тому ми організовуємо придбання дитячого майданчика. Потім - збираємось всім селом і будуємо (я теж беру участь). А потім самі ж люди і охороняють, і дбають про цей майданчик.
Сьогодні недостатньо в сільських школах комп'ютерів. Ми долучаємось, не чекаємо, коли держава допоможе. Є хлопці, які займаються спортом, дзюдо (я теж колись займався спортом), в них немає татамі. Фонд надав татамі. Сьогодні хлопці займаються спортом, не ходять по вулиці, вони розвиваються.
В певний період була активна робота цього фонду, на сьогодні є запланована робота. Але в мене такий принцип, що не можна займатись всім одразу. Коли я займався бізнесом – я займався бізнесом, сьогодні я в політиці, значить я займаюсь політикою, а бізнес я передав своїм партнерам, і я подивлюсь, як вони керують тим бізнесом, який ми створили разом. Коли я керував – бізнес розвивався. А фонд працює і буде працювати в Кіровоградський області, а з часом – і в Україні.
Донбасс: - Господин Грушевский! Скажите, пожалуйста, есть ли в парламенте хотя бы один умный и порядочный человек, который смог бы выйти на трибуну и обратиться к своим коллегам словами одного из героев романа М.Булагкова "Дни Турбиных" - "Народ не с нами, народ против нас!". Сказать и предложить всем дружно сдать свои мандаты и как мизерная часть расплаты за все те безобразия, которые творил и вторит наш парламент, пообещать народу больше никогда не баллотироваться в органы власти.
Неужели из вас никто так и не понял, почему народ вышел на улицы? Ведь его никто не выводил, это потом оппозиция примазалась к нему, а народ сам, впервые за всю историю независимой Украины, вышел в огромном количестве на улицы. Если бы кто-либо из вас, или из оппозиции, или сам президент вышли бы к народу и спросили у него, почему он вышел, то в ответе было бы объяснение всему тому, что происходит в стране сегодня. Куда идти, на запад или восток, стоит почти в конце списка вопросов, актуальных на сегодня для страны.
Сегодня один главный вопрос - с кем идти!! Народ больше не хочет вас видеть, народ больше не хочет так существовать, так дальше жить нельзя!!
Судя по всему, никому из вас это не понял, потому что вы пытаетесь объяснять сегодняшнюю ситуацию каким-то мифическим политическим кризисом, призываете искать какие-то компромиссы, о чём-то договариваться. О чём договариваться? О том, что власть и дальше будет цинично обворовывать свой народ, а народ будет молча работать на вас? Разве бывает компромисс между злом и добром?
Если хоть миллионная часть в тех словах, которые вы все говорите, когда клянётесь в любви к своему народу, правда? Если вы действительно хотите мира, то уйдите все с миром - и в стране восстановится мир и порядок. Стране нужны новые имена, новые порядки, новые законы, которые оградят навсегда нашу страну от возможности прихода к власти негодяев, воров и всякого рода проходимцев. Во власти, на всех уровнях, должны быть люди, представляющие не партии, а народ!
Как показала история независимой Украины, все партии, которые у нас сегодня есть, это не более, чем клановые сборища в лице лидеров, содержащих общак, с добровольно-принудительно согнанной в них массой простых граждан, на идеи, увы, ума ни у кого не хватило. Принцип "главное - вовремя уйти", как нигде актуален именно в политике.
Віталій Грушевський: - Я чудово розумію, чому люди вийшли на Майдан. Люди двадцять років чекали, сподіваючись, що вони будуть жити в цивілізованій країні. Я чекав, щоб була якісна освіта, щоб той, хто знаходиться на державній посаді, працював перш за все для розвитку країни, а не для свого достатку.
Все досить, сьогодні потрібно, щоб була сформована команда, яка запустить механізм державності. Сьогодні є легітимна влада, і вона має знайти людей, які на своїх посадах займаються диверсіями. Треба замінити цих людей і переосмислити дуже багато речей. Але головне питання сьогодні – зберегти цілісність та незалежність України. Нам потрібен свій, український шлях. розвиток внутрішнього потенціалу, економічний прагматизм в зовнішній політиці.
Георгий, Киев: - Виталий, как вы считаете, какой выход есть у страны, в которой оппозиция занимается разрушением целостной Украины на заказ доморощенных олигархических меценатов (по вашим словам), а существующая власть доказала свою беспомощность и неспособность разрешить конфликт? Вы верите, что украинская революция идет по сценарию всех "цветных" революций в мире?
Віталій Грушевський: - Ні, українська революція не йде за сценарієм «кольорових» революцій.
Коли вся країна чекала на підписання Угоди про асоціацію, ніхто не проводив роз'яснювальної роботи з людьми. А я проводив на своєму окрузі. Я людям говорив, що це економічна угода, що вона немає ніякого відношення до європейської сім'ї (у них своя там сім'я), що за нас ніхто нічого не буде робити.
Але ця угода несе збитки Україні. Чому? Тому що ми економічно не захищені. Коли голосували закони про роботу правоохоронних органів, судової системи, їх називали «європейські закони». Чому європейські? Це ж українські закони, ми по ним будемо жити!
І сталось так, що люди чекали, що завтра, після підписання Угоди про асоціацію, з’являться такі поліцейські, як в Німеччині – чесні і принципові, не буде хабарів у судах… Але хто це буде робити за нас? Ніхто!
Тому коли було прийняте рішення відтермінування підписання, воно було прийнято абсолютно правильно. Але питання в іншому – чому не проводилась роз'яснювальна робота. І чому в нас в Україні постійно повинен бути вибір: або Європейський Союз. або Митний союз? Чому ми постійно знаходимось перед вибором? Можливо ми об'єднаємось, амбіції приберемо в сторону, не будемо ділити посади, всі почнуть фахово працювати згідно з законом на своїх місцях. Закон має працювати для всіх і для кожного.
Саша: - Господин Виталий, простите, не знаю вашего отчества... Подтвердите или опровергните мою мысль, что у бандитов нет чувства патриотизма, поскольку они, по большому счету, не имеют Родины.
Віталій Грушевський: - Не хочу розчаровувати автора запитання, але якщо ви подивитесь на людей, які знаходяться в опозиційних партіях, то ви там знайдете тих, про кого ви кажете.
Одна з заповідей божих – не суди, та не судимий будеш. Але, якщо подивитись Біблію – хто став першим святим, коли прийшов і покаявся? Сьогодні не час навішувати ярлики. Сьогодні політикам потрібно вгамувати емоції, мати холодну голову та гаряче серце. А нам всім потрібно зрозуміти – емоції поганий радник при пошуку шляхів вирішення проблеми.
Елена К.: - Вы можете про себя сказать, что вы принципиальный человек? Какие у вас принципы и ради чего вы готовы ими поступиться?
Віталій Грушевський: - Перший мій принцип по життю: зрадив один раз – зраджуватимеш завжди. Мій принцип – те, що ти говориш в спілкуванні з людьми, те ж саме ти повинен говорити в спілкування з друзями. Я вважаю, що найгірше в житті це зрада і розчарування, а все інше можна виправити. Коли люди бояться за своє життя, я завжди кажу: Смерть – не найгірше в житті, найгірше – зневіра, зрадництво і розчарування.
А поступитись принципами… Якщо людина поступається принципами, то вона буде кожного разу, в залежності від ситуації, змінювати свої принципи. Або вони є, або їх нема.
Виктор: - Господин Грушевский, какой урон понесла Украина за время протестов? Как по вашему мнению, сколько времени пройдет, прежде чем страна восстановится?
Віталій Грушевський: - Супер питання! Я підрахував. Приблизно. Сума, яка була витрачена на людей, які стоять на всіх майданах України – десь 1,5 млрд. грн. Якщо Майдан і далі буде стояти, то ми можемо підійти до дефіцити Пенсійного фонду. В мене запитання до лідерів опозиції: скільки за ці гроші можна було зробити корисних, конкретних справ і отримати підтримку всієї України? Але нікого це не цікавить, цікавить легший шлях.
Є світова фінансова криза, є дуже багато внутрішніх питань. Це такий політичний авантюризм: об'єднати людей для вирішення питань, але мета інша – прийти, отримати посади і керувати нічого не змінюючи. І я впевнений, що люди дуже швидко оцінять лідерів опозиції.
А нові лідеру Майдану можуть з'явитись тоді, коли перестане монополізуватись трибуна. А сьогодні це заборонена зона. Після мого виступи мені сказали: «В жодному разі ти ніколи навіть не підійдеш до трибуни». Чому? «Ми тебе не пустимо». Я кажу: «Може люди зроблять так. що пустите».
А до питання, скільки часу треба, щоб відшкодувати збитки… інвестори бачать: сьогодні в країні панує самосуд, беззаконня. Як інвестор буде планувати вкладення коштів? Той, хто сьогодні працює не знає, що буде завтра. Завдяки вулиці прийдуть інші (якщо прийдуть), і почнеться банальний переділ власності. І це потрібно зрозуміти всім, а не займатись самопіаром. От є сім пунктів, потрібно разом сідати і відпрацьовувати їх. Але поки жоден з лідерів не прислухався до моїх семи кроків. Я ще трохи почекаю і почну сам займатись цим питанням зі своїми однодумцями.
До речі, скажу вам. що в мене ніколи не було бажання стати політиком, стати посадовцем. Як і в кожної людини в мене був свій життєвий план. Але так сталося, що я прийшов у політику. І я не планую бути лідером, для мене головне інше – щоб сформувалась група з конструктивних людей і запустився механізм державності згідно закону. Прийде час, і люди самі зроблять висновки, і самі зроблять вибір. Але мені приємно, що цей вибір буде свідомим, це не той випадок, коли людей підкупають, як робили мої конкуренти. Людина, коли прийде й буде голосувати, то це її відповідальність. Тому що від вибору залежить життя в найближчі п'ять років.
Геополит: - Входження до якого економічного союзу ви вважаєте найбільш вигідним для України?
Віталій Грушевський: - Я вважаю, що для того, щоб обрати модель економічного союзу, потрібно, щоб фахово працювали державні інститути, вони все мають прораховувати.
Але ти тоді зможеш укласти кращу угоду, коли будеш незалежним. Коли в тебе реалізовується внутрішній потенціал, коли в тебе працюють закони, коли люди почувають себе вільно. Скажуть: «Це пафос». Але головне сьогодні дати можливість кожному підприємцю прозоро працювати, а коли настане час, тоді потрібно проводити перемовини і все рахувати. Треба сім раз відміряти і лише потім прийняти рішення.
Моя власна думка – в Україні є надра, в Україні є земля, в Україні є працьовиті люди, в України є мудрість. Хто нам потрібен? Ніхто. Нам потрібна лише сформована команда, яка переможе на виборах, і механізм розбудови держави запуститься.
Алла: - Я понимаю, что в ПР все не совсем адекватны, но вы показали себя не только человеком слабым, но и непорядочным. Кто вас пропустил на Майдан к микрофону?
Віталій Грушевський: - Цікава річ… У лідерів опозиції був план мене скомпрометувати та облити брудом. А трапилась інша річ – вони потрапили в свою ж пастку. Не копай яму іншому, ти сам у неї попадеш.
А виступ на Майдані – моя власна ініціатива. П’ять днів я говорив: чому ви монополізували сцену, запросіть мене на Майдан. Вони вирішили: добре, якщо ти такий активний – запросимо, але поставимо для тебе пастку. Пастка не вдалась, але лідери на Майдані підготували пасту ще й для людей. Тому що люди бажають, щоб в нас виконувались закони, а лідери опозиції намагаються отримати посади і переділити їх, використовуючи обґрунтоване бажання людей.
Але той, хто отримує владу вуличним шляхом – так само її втратить, і це станеться дуже швидко.
Moder: - Як ви оцінюєте хід переговорів між владою та опозицією?
Віталій Грушевський: - Я вважаю, що лідерів потрібно обмежувати чіткими рамками: три-п’ять днів. Сідайте, вирішуйте питання, покроково. Якщо ні – формуйте переговорні групи від кожної політичної сили, складайте програму, проводьте перемовини, щоб це була думка в тому числі людей на Майдані.
Сьогодні розмовляв, не буду говорити з ким, він каже: «Проведемо віче, отримуємо мандат від людей». Питаю в нього: „А скільки буде на віче людей?” Він каже: «Неважливо, потім переголосуємо».
Русский: - Как Вы прокомментируете то, что на Майдане ходят "мирные" демонстранты, размахивая битами и железной арматурой?
Віталій Грушевський: - Особисте ставлення – здивування. Але я розумію, чому так відбувається. Я дивлюсь на вік цих хлопців: вони молоді й енергійні. Винувата держава, що вона не займалась протягом всіх цих десятиріч розвитком програм, які б надали можливість людям реалізовувати свій потенціал. Де наші військові змагання Зарниця?
До речі, те що зараз відбувається – це якраз Зарниця: будуються барикади, стоять караули. Це говорить про те, що державі необхідно сформулювати програми для молоді, для реалізації її потенціалу.
А коли блокуються якісь магазини, склади, б'ють ресторани – це не сила, це слабкість. Коли приходять смс-ки з погрозами, це не прояв сили, це прояв слабкості. В них немає іншого шляху, крім як йти шляхом залякування. Але, на кого вони вплинуть? Я думаю, що ні на кого. А коли люди розберуться – вони зроблять висновки.
Але в такій ситуації у лідерів опозиції немає можливості йти цивілізованим шляхом, і показати, що вони дійсно будуть лідерами України. В них немає можливості провести перемовини, домовитись, вирішити нагальні питання, щоб в країні почалась економічна стабілізація і відбувся подальший розвиток.
