О. Ляшко: «Оппозиции на местных выборах нечего ловить»
11.08.2010 07:50
...Олег Ляшко.

В ходе видео-онлайн-конференции Олег Валерьевич рассказал о том, что мешает объединению оппозиции, каким даром обладает Юлия Тимошенко, почему депутаты и дальше будут переходить в коалицию, и о многом другом.

Предлагаем вашему вниманию список заданных вопросов и ответов на них.




Ігор: – Ваша особиста думка – чому опозиція не може об'єднатись? Що їй заважає? Чи хто? Дякую за відповідь.

О. Ляшко: – Перш за все – амбіції тих, хто називає себе лідерами опозиції. Відома приказка, коли два козака, але один кінь – це той випадок. А по-друге, це сама опозиція, яка кровно зацікавлена в існуванні роздрібненої опозиції. Розділяй і володарюй. Коли опозиція згуртована – ми мали акцію «Україна без Кучми». Це було результатом міцності опозиції. Сьогодні ми маємо підвищення цін на газ та пенсійного віку, подовження угоди про базування ЧФ, і народ в безмовності. Якщо завтра наша влада захоче відселити нас на Місяць, я думаю, що і після цього опозиційні лідери будуть змагатися за краще місце на космічному човні.

Михаил Ю: – Г-н Ляшко, это правда, что вы имеете три судимости за мошенничество? Второй вопрос: в вашем блоке занятно сплелись забавные персонажи – представители бандформирований Шкиль (УНА УНСО) и Сенченко (Сейлем); олигархи Жеваго, Васадзе, Губский, Буряки; убийца Лозинский, уволенные за финансовые злоупотребления Денисова и Белорус; замешанные в скандале с педофилией Терехин и Уколов; просто психически не адекватные личности? путающие времена, события и даты – Соболев и прочие. КАК ВАМ УДАЛОСЬ СОБРАТЬ СТОЛЬКО интересных личностей в ОДНО ЦЕЛОЕ??? И последнее – Вам не кажется, что на арене цирка Вы бы были уместнее, чем в ВР?

О. Ляшко: – Зараз в Печерському суді Києва розглядається мій позов до екс-президента Ющенка на рахунок заяв щодо моєї судимості. У цьому позові я прошу суд спростувати цю недостовірну інформацію. Розгляд справи триває із січня 2010 року. Відбулося 7 судових засідань, на які відповідач Ющенко жодного разу не з'явився. Наступне заплановано на 19 серпня поточного року, і я сподіваюсь, що воно буде останнім. Звинувачення у всіляких гріхах політичних опонентів – це хід, який був заданий на виборах спільно компанією Ющенка і Януковича. З одного боку, Ющенко на кожній конференції розказує про бандитів Лозинського і Ляшка, а з іншого – депутати від Партії регіонів шукали серед наших депутатів педофілів. Педофілів так і не знайшли, як нам відомо. Портнов («бандит») працює у Адміністрації Президента, а президентом працює Янукович. І в цьому велика заслуга В. Ющенка-«патріота». Якщо говорити про себе, до обрання депутатом я багато років працював у журналістиці, був опозиційним до режиму Кучми, редактором газети. Вся країна знає, як вони топили мою газету, порушували кримінальну справу, ув'язнювали. З приводу однієї з таких справ є навіть рішення Європейського суду на мою користь. Інші ж кримінальні справи після помаранчевої революції закрила сама прокуратура за відсутністю складу злочину. Тому спроба робити з мене якогось кримінального елемента це не зовсім вдалий хід. Що ж до питання читача щодо елементів в нашій компанії – я б йому радив подивитись на команду влади. Там теж дуже цікава команда. Можливо, автор не знає, але нещодавно депутатом від Партії регіонів став пан Стельмашенко, який до того, як стати депутатом, років 15 відсидів у місцях позбавлення волі. Донедавна міністром охорони навколишнього природного середовища працював пан Бойко, якого звільнили з посади міністра після того, як він на свою кредитну картку отримав 3 млн. дол. хабарів. А наступником на його посаді став не менш відомий за Бойко пан Злочевський. І так можна розказувати багато про кого. Навіть в Біблії сказано – «киньте в мене камінь, якщо я без гріха». Нема в нашій української політиці людей без гріхів, просто в одних вони менші, в інших – більші. Одні переосмислюють вчинки, а інші продовжують чинити гріх.

Сергей Анатольевич: – Добрый день! Вы входите в политическую организацию БЮТ, где всем командует одна женщина по имени Юлия Владимировна Тимошенко. Кроме Вас в БЮТ входит порядка 150 народных депутатов ВР и еще несколько сотен депутатов различного уровня, а также людей не входящих в число депутатов. Среди членов БЮТ процентов 90 составляют мужчины. Ответьте, как мужчина мужчине, – не надоело Вам лично и остальным мужчинам быть под каблуком у женщины?

О. Ляшко: – Ну, ця жінка дасть фору багатьом українським чоловікам. Недаром же її кличуть «чоловіком у юбці». Я Юлію Володимирівну знаю з 1998 року, у неї залізна воля, міцна хватка, якій може позаздрить будь-хто. Я ніколи не був у неї під каблуком. Про це відомо всім у нашій команді. Я можливо чи не єдиний, хто дозволяє собі часто з нею не погоджуватись, причому публічно, відстоювати свою позицію. Хочу нагади один такий епізод: минулого року уряд Тимошенко подав до Верховної Ради законопроект про бюджет на 2010 рік. Нажаль, для роботи над цим документом чомусь не були залучені члени бютівської команди в бюджетному комітеті ВР, і тому цей документ виявися досить сирим. Тоді я зустрівся із Юлією Володимирівною і спробував її переконати допрацювати цей проект. Коли ж мені цього не вдалося, я вийшов у ВР і публічно повідомив громадян про свої зауваження до цього документу. У чому мене тоді тільки не звинувачували, у першу чергу свої – і в зраді Тимошенко, і в провокації, організованої Партією регіонів, і ще бог знає в чому. Насправді я всього лише висловив свою думку, і подобається це лідерові чи ні, але кожен депутат має право на свою думку. От і спробуйте мене після цього назвати підкаблучником. Загалом, хотів би зауважити, що легенди про Тимошенко як авторитарного лідера – вони значно перебільшені. Насправді Тимошенко вміє чути людей і її можна переконати. Але для цього повинні бути серйозні аргументи. Можливо, уява про її авторитарність пов'язана із тим, що вона вміє переконувати співрозмовника. Зі мною навіть не один раз таке траплялось, коли я до неї заходив, абсолютно впевнений у якійсь позиції, а виходив із її позицією.

Денис: – Вельми шановний пане Ляшко, ви вже навчилися користуватися диктофоном чи ні :)

А це з якого приводу питання, а то може забули – «У середу Ляшко з'явився на засідання комісії з аудіокасетою для диктофона, запакованою у конверт. Ставити касету в диктофон Ляшко не схотів. Мовляв, як працює диктофон, знаю погано. І це при тому, що за спеціальністю Ляшко журналіст. Коли члени комісії розпечатали конверт, то побачили, що плівка на касеті подерта. Касету повернули власникові, після чого він пішов із засідання». А це адреса статті – http://www.tovarish.com.ua/print/Kina_ne_bu.html


О. Ляшко: – Між іншим, за освітою я не журналіст. В мене дві освіти: перша – юридична, яку я отримав в 2001 році, а друга – аналітик-міжнародник. Днями вийшов наказ про зарахування мене на отримання третьої освіти – економічної, все у тому ж університеті ім. Шевченка. Що ж до тієї історії, про яку ви згадали, мушу визнати, що там справді з плівкою, ті хто її передав, вони мене підставили. Тобто плівка справді була пошкоджена. Коли ж я намагався отримати непошкоджену, мені її під різними приводами не віддавали. У цій ситуації у мене було два варіанти дій – або назвати прізвища тих, хто дав мені цю плівку, або брати все на себе, як кажуть. Я вирішив піти по другому шляху, тобто вигрібати все сам, бо не в моїх правилах підставляти людей. І це правило, до речі, із багаторічного журналістського досвіду – щоб не було, за жодних умов не викривати своїх джерел інформації.

Сергей: – Скажите, пожалуйста, почему я как ГРАЖДАНИН и НАЛОГОПЛАТЕЛЬЩИК, теоретически обладающий такими же правами, как и украинцы, не имею возможности ВЫБИРАТЬ в школу с каким языком обучения отдавать моего сына? Сын, обладающий теоретически теми же правами, что и его сосед украинец, ВЫБИРАТЬ, на каком языке учиться в вузе? Вся наша семья не имеет право выбирать, на каком языке читать книги, газеты, смотреть ТВ? Разве не ВАША партия запрещала учителям в ЧАСТНЫХ беседах на переменах употреблять русский язык? С ужасом думаю о том, что было бы, если бы Вы победили. На русском можно было бы говорить только дома с женой под одеялом, да и то шепотом?

О. Ляшко: – Сергій значно перебільшує. Це відома пропаганда, що в Україні утискується російська мова. І Сергій, ймовірне, є жертвою пропаганди. 80% преси – це російськомовна. Візьмемо найтиражованіші – «Сегодня», «Корреспондент». Те саме – книги, радіо. От увімкніть радіостанції і спробуйте знайти україномовну. Я знаю таких дві. Це «Промінь» і «Ера», а все інше шансон, ретро і т.д. Тобто те саме з мовою навчання в школах. В Україні кілька сотень шкіл з російською мовою, у Росії – немає жодної української. І російська влада не вбачає в цьому дискредитації українців, яких там мільйони. Якщо Сергій бажає добра для своїх дітей в Україні, я б порадив би йому виховувати своїх дітей у дусі патріотизму і любові до України.

Алексей: – У меня в аренде 0,09 га (9 соток), на этой земле я и моя семья выращиваем овощи и фрукты. Партия регионов и ее члены-высокопасадовцы забирают у меня и моей семьи эту землю в свое частное пользование. К кому я могу обратиться за юридической помощью? Эта земля у меня в аренде с 2001 года. Полный беспредел – не брезгуют ни гектарами, ни даже сотками.

О. Ляшко: – Якщо оренда офіційна, відповідає закону, і вас позбавили цієї землі всупереч договорам, звертайтесь до мене, я сформую подання до прокуратури, щоб захистити ваші права. Але треба зважати на обставини, що прокуратура перетворилася в підрозділ нинішньої влади. І коли йдеться про захист порушених прав пересічних громадян, на прокурорському оці виростає велике більмо.

Влад Одесса: – Как вы считаете, БЮТ уже самоочистился или «побеги» во власть продолжаться?

О. Ляшко: – Я думаю, що рано говорити про самоочищення. Коли фактично в тих областях, де Тимошенко програла президентські вибори, продовжують керувати партійними організаціями ті самі люди. Щодо депутатів, які переходять до влади, то я думаю, що процес продовжиться, бо риба шукає, де глибше, а людина, де краще. І коли бізнесмену із депутатським мандатом було комфортно в БЮТ, коли Тимошенко була прем'єром, то сьогодні бізнесмену-депутату значно комфортніше бути при владі, ніж в опозиції. Бо влада знайде 1001 спосіб вплинути на цього бізнесмена. А бізнесменів, бо серед депутатів є і такі, просто банально перекуповують.

Санек: – Господин Ляшко! Вы знаете, почему в Крыму БЮТ не пользуется популярностью? Одна из причин – это то, что лидером является господин Сенченко и его сотоварищи – Денисова, Велижанский. Нажмите на сайте «Украина криминальная» в поисковике фамилию Сенченко и вам станет ясно. Даю вам рекомендацию – включите в список в ВР АРК господина Москаля. У этого человека на полуострове непререкаемый авторитет.

О. Ляшко: – Ну, Москаль і так в опозиційному таборі, я думаю, Тимошенко знайде йому біля себе місце. Знаєте, я не займаюсь формуванням виборчих списків. У Блоці Тимошенко я відповідаю за Чернігівську область з 2006 року, як я займаюсь виборами по Чернігівщині, ми жодного разу там не програвали. На парламентських виборах – 34% за БЮТ, на дострокових 2007-го – 42% за БЮТ, на президентських 2010-го виборах – 64% за Тимошенко. Ці цифри ще більш значимі, зважаючи на політичну складову в області. Із мільйона виборців – понад 600 тис. пенсіонерів. Область займає 1 місце в Україні по смертності і остання по народжуванню. Межує з Білорусією і Росією, тож це не Західна Україна, і вигравати БЮТ тут було досить важко. Очевидно, все залежить від бютівської команди на місцях. Наведу ще один приклад: на президентських виборах я провів експеримент – попросив Тимошенко дати мені займатися виборами у Білокуратінському районі в Луганській області, звідки родом моя мама, і де я проводив всі літні канікули, пасучи корів і телят. Так от цей район, наголошую Луганської області, дав за Тимошенко 16 відсотків. Це найкращий показник в Луганській області, тоді як в середньому по області було 7 відсотків. Тобто, очевидно, що Тимошенко програла вибори і через те, що їй не вдалося сформувати у південних і східних областях сильні команди, які б спроможні були давати високі результати.

Харьковчанин: – Почему Ваша политическая сила защищает права нескольких миллионов человек отсталой экономически и малообразованной западной Украины, и игнорирует права нескольких десятков миллионов украинцев центра, востока и юга Украины, которые создали производства высоких технологий, науку и одно из лучших образований мира в технических и естественных дисциплинах! Мало того, что это сверх недемократично, но ещё и разрушительно для остатков некогда мощной экономики нашей Родины!!!

О. Ляшко: – Я перш за все хотів би зауважити, що принижувати, називати відсталими мешканців Західної України некрасиво, і не варто цього робити, бо як раз подібні дефініції не сприяють об'єднанню України. По-друге, це ствердження абсолютно не відповідає істині, адже Тимошенко перемогла в 16 із 25 областей і в місті Києві. Із 30 млн. виборців, які прийшли голосувати, майже 12 млн. проголосували за Тимошенко. Як я вже сказав, за Тимошенко голосували північні Чернігівщина і Сумщина, центральні області також, тому заганяти Тимошенко лише в Західну Україну – це одна з технологій, яку розробила влада.

Сашко: – Чому, на вашу думку, Яценюк бреше, що він не єврей? Адже його мати – етнічна єврейка, говорить він як єврей (якщо ви чули єврейській «говір»), та й по всьому видно, що він – єврей. Навіщо брехати? Він вважає, що гоїв (українців) можна обманювати і в цьому немає нічого поганого? Якось абсурдно приховувати настільки очевидну річ. Невже ми, українці, такі «лохи», що нас можна так тупо «розводити»? Типу, ось бачите, моя мати – єврейка, усім відомо, що за єврейським законом я – єврей, але я – не єврей, це чорний піар... На що сподівається ця очевидно бідна (розумом) та наївна людина?

О. Ляшко: – Бачите, проблема української політиці в тому, що ми переходимо на особистості. Ви знаєте, я два тижні відпочивав у Ялті і майже щодня вранці грав у волейбол. У протилежній команді грав Литвин. Оце щоденне спілкування на площадці дозволило нам по-іншому подивитись один на одного. Якби припустити, що можна вернути час назад, 27 липня, коли я кидав у Литвина яйця, то після цього неформального спілкування, якби була можливість повторити кидання яйцями, я б цього не зробив. Максимум, що б я зміг, то дати пас волейбольним м'ячем. Висновок: у політиці треба відстоювати своє бачення, але при цьому не ображаючи політичних опонентів, не принижувати їх. Я українець, і я про це кажу гордо. Думаю, що людина має гордиться своєю національністю, чи єврей, чи азербайджанець.

Александр: – В последнее время мэры городов массово потянулись в Партию регионов. Это означает, что на выборах будет задействован админресурс + массовые фальсификации. Выборы в таких условиях для остальных партий – напрасная трата средств. Вопрос – как с этим ваша партия собирается бороться?

О. Ляшко: – Я думаю, найкращий вихід у цій ситуації – відмова від виборів. Адже за сприянням Партії регіонів ВР проголосувала за такий закон, який не дає шансів партіям. Тому змагатися з написаними владою під себе правилами, це не розумно. Під приводом наближення депутатів до людей влада запровадила мажорітарку, де перемагає той, хто дасть кіло гречки, чи літр олії, чи сто гривень в кишеню. На подібні щедрості спроможні, як правило, висуванці від влади. Тому опозиції на місцевих виборах ловити немає чого, на мою думку.

Наталья: – Народ верит в команду Ю.В.Т. Держитесь, не предавайте МАЙДАН.

О. Ляшко: – Хочу подякувати Наталії і сказати, що ми теж віримо в людей, адже я хочу нагадати, що після смерті Македонського, створена ним імперія розпалась за 2 роки. Колосом на глиняних ногах виявився і Радянський Союз. Тому навіювання нинішньої влади, що вони прийшли на 10 років – це лише навіювання. Не може 10 років бути при владі команда, яка чинить абсолютно протилежне тому, що обіцяли виборцям: піднімає ціни на газ, на комунальні послуги, на продукти харчування, пенсійний вік тощо. З такими «досягненнями» навряд чи люди довго терпітимуть цю владу.

Вячеслав: – Как долго, по Вашему мнению, продержится Кабинет Министров Азарова? Будут ли в стране досрочные парламентские выборы и если будут, то когда? И не считает ли уважаемый депутат, что за нищету в стране несут ответственность, в первую очередь, БЮТ и «Наша Украина»? Это результат их правления страной в течение 5 лет после Майдана.

О. Ляшко: – Я думаю, що за ситуацію в Україні несуть відповідальність всі політичні сили: і БЮТ з «Нашою Україною», і Партія регіонів. Можливо, читач забув, що в 2006-2007 рр. уряд Януковича був при владі. Проблеми лідерів БЮТ і НУ полягали в тому, що вони не могли між собою домовитись. Що вони, як кажуть у народі, постійно між собою гризлися замість того, щоб займатися розвитком України. І в результаті цієї гризні отримали при владі Регіони. Ці трохи розумніші, вони так само гризуться, тільки не виносять цього зовні. І так само не вирішують жодних стратегічних завдань, які ставлять перед країною. Адже подивіться, взяли в МВФ кредит на вкрай невигідних умовах для України, і зрозуміло, що цей кредит, як і всі попередні, буде використаний на проїдання, тобто користі для модернізації країни і розвитку не буде ніякої. Наші різні влади набрали таких кредитів на 300 млрд. гривень. Хто із наших читачів побачив користь від цих кредитів? Тому завдання перед будь-якою владою, якщо вона є відповідальною, перед країною полягає не в проїданні, хай навіть дешевих кредитних ресурсів, не в намаганні відсунутися від кардинального розв'язання найважливіших проблем країни, навіть всупереч політичному іміджу. А йти попереду людей, а не потурати, в гіршому значенні цього слова, їхнім забаганкам. В Україні понаприймали різних соціальних законів, які сьогодні не виконуються – це і Закон про дітей війни, і про соціальний захист чорнобильців, інших соціально незахищених верств населення. Якби всі ці закони виконувались, державний бюджет потребував би додаткових видатків майже 300 млрд. грн. Оцей соціальний популізм, на який хворіють усі політичні сили, він просто знищує нашу країну і позбавляє майбутнього майбутні покоління українців. У намаганні утриматись при владі, політичні сили живуть одним днем, якби сьогодні когось купити, кинути плебсу кістку. А що буде завтра – вони про це не думають. В яких умовах будуть жити наші діти завтра – вони не думають. Оце проблема політиків – і тих, що були при владі, і тих, що сьогодні при владі. Я думаю, перспектива за тими політиків, які живуть не лише сьогоднішнім днем, а які будуть думати про те, як Україна буде жити через 20, 50 років, як мінімум.

николай: – Почему оппозиция бездействует? Неужели Вы не понимаете, что нужны жёсткие меры по прекращению всей это вакханалии.

О. Ляшко: – Бачите, намагалися прийняти ці самі міри 27 квітня – чим це закінчилось? Класики революційного руху правильно стверджували, що революція можлива тоді, коли верхи не можуть жити по-старому, а низи не хочуть. Якщо опозиція не має підтримки людей, то самі вони нічого не зроблять. Якби 27 квітня, під час ратифікації харківських угод, до Верховної Ради вийшло 100 тисяч людей, її б не відбулося. Якби після підняття ціни на газ до Кабміну вийшло 100 тисяч обурених людей, то в України уже був інший уряд і інша влада. Тобто яловість опозиції – це наслідки апатії виборців, громадян. Як тільки громадяни активізуються і почнуть активно захищати свою правду, тоді й опозиція буде зовсім інша.

Вячеслав: – Уважаемый депутат, почему БЮТ всегда выступает против придания русскому языку статуса второго государственного? Вы против демократичного, цивилизованного пути развития Украины? Ведь полмира так живет, возьмите хотя бы пример со Швейцарии, Канады, Бельгии, Швеции, Финляндии. Или вы просто считаете 25 миллионов граждан Украины людьми второго сорта?

О. Ляшко: – Ну, по-перше, останній перепис населення засвідчив, що понад 80% людей вважають себе українцями. Посилання на інші країни вони є недоречними через те, що ці країни не проходили той історичний шлях, який пройшла Україна. Сотні років наші предки боролися за незалежність України. Сотні років Україна, українці – величезна, одна з найдостойніших націй в Європі – були позбавлені своєї державності. І українська мова, українська пісня – це ті стержні, які дозволяли крізь сотні років за відсутності державності зберегти український дух. Якби наша мова була знищена, як це намагались зробити впродовж багатьох років... Ось сьогодні нам розказують, що російськомовні громадяни не мають можливості спілкуватись російською мовою і при тому вільно задають мені питання російською. Хочу нагадати не таку далеку історію, 20-30 рр. Минулого століття, коли за рішенням ЦК ВКП(б) в Україні здійснювалась масова русифікація, а українські політичні і культурні діячі піддавалися репресіям. Згадаю недавню історію – 1990 рік, коли я приїхав жити до Києва після закінчення школи-інтернату у Чернігівській області. Я й тоді, у 18 років, розмовляв українською мовою. І тоді на мене в Києві дивилися, як на селюка, когута, який тут звалився к нам, русскоговорящим. Я б ще зрозумів це явище в Москві, але в Києві, столиці України, коли на україномовного дивляться як на людину з потойбічного світу – погодьтесь, що це ненормальне. Я б не хотів, щоб ми знов мали таку ж ситуацію. Принцип дуже простий: буде українська мова – буде українська держава, не буде мови – не буде держави. Але водночас Українська держава має сприяти вільному розвитку всіх інших мов, якими користуються громадяни України. І вона цьому сприяє. Я вже приводив приклади поширеності російської мови в Україні. На превеликий жаль, і сьогодні, на 20-му році незалежності, в Україні української мови значно менше, ніж російської.