...директор Департамента охраны здоровья и социальных вопросов Игорь Шурма. Кроме того, Игорь Михайлович - №3 списка СДПУ(О) на выборах в Киевсовет. Предлагаем вниманию наших читателей ответы Игоря Михайловича на Ваши вопросы.

luxoboor: - Пане Шурма, як на Вашу думку: хто міг би бути замовником вбивста В. Чорновола 1999 року і вбивства Є.Кушнарьова 2007 року? Кому це насправді було вигідно: прибрати з дороги цих політиків? Хто за цим стоїть? Конкретна особа, фінансово-політична сила, котрі знаходяться в Україні, за її межами, в Росії, деінде? Яку мету вони - ці замовники-вбивці - поставили перед собою? Дякую, luxoboor, Lviv.

И. Шурма: - Доброго дня! Давайте домовимось - відповіді на запитання ідуть в міру поступлення цих запитань, від першого, до останнього, без купюр.

Дуже часто поставлене запитання містить в собі завідомо визначену відповідь. Так і це запитання. Я не можу однозначно стверджувати, що смерть Чорновола і Кушнарьова - це вбивства. Революційна і політична доцільність, запроваджена Ющенком енд компані, створила прецедент в Україні. Для того, щоб встановити вину, звинуватити будь-кого у будь чому, варто покрутити каблучку на пальці і висловити припущення. І нікого не цікавлять наслідки. Ні морально-етичні, ні юридично-правові. Саме основне, щоб ці процеси трактувались як демократія.

Що стосується смерті В»ячеслава Чорновола. Хто часто пересувається автомобільними шляхами, а особливо вночі, той знає, скільки непередбачених ситуацій виникає на протязі години-другої в дорозі. І що найгірше і найчастіше - не з вини тебе, як водія. У свій час я двічі на тиждень проїжджав дорогу Київ - Львів, будучи сам за кермом. Жодного, наголошую, жодного разу не було такого випадку, щоб не треба було пережити неприємну аварійну ситуацію. Дорога мене навчила, що дотримуватись правил дорожнього руху - це лише 20% безпеки. Всі решта факторів залежать не від тебе.

У тих, хто вважає смерть Чорновола вбивством, повинно бути розуміння - або це буде доведено слідством, в суді, або необхідно припинити збурювати людей. Аналогічна ситуація і з Кушнарьовим. Хто хоч раз був на полюванні, достеменно знає: будь яке порушення безпеки - це велика загроза життю. Аналогічно можна говорити і про смерть Ємця, Кривенко та інших. Якщо ми хочемо спокою в суспільстві, необхідно припинити безпідставні домисли і зауваги, а то як тільки починаються вибори, щоразу з»являється тема Гонгадзе, отруєння Ющенка та інше. І тільки завершуються вибори, починається розслідування, яке триває до нових виборів. І так постійно.

Очевидно, хочемо чи не хочемо, але необхідно до цього звикати. Єдине, що потрібно - припинити реагувати на це.

Сергей Владимирович: - Почему в Киеве проведения перевыборов добились, а в Харькове нет?

И. Шурма: - По-перше, у Харкові немає жодних юридично-правових, конституційних, законних підстав для їх проведення. По-друге, вони, крім Фельдмана та окремих вождів Обладміністрації та «помаранчових» провокаторів, нікому не потрібні. Чому? Тому що у випадку проведення виборів мера все одно переможе Добкін. У випадку перевиборів до міської Ради єдине переформатування, яке може відбутися - це вхід до депутатського корпусу представників СДПУ(О), які однозначно на наступних (чергових або інших) виборах подолають необхідний відсотковий бар»єр. А програш замовників позачергових міських перегонів у місті Харкові забере у них значні відсотки рейтинговості. А сьогодні це не потрібно ні Тимошенко, ні Балозі (Ющенку) та й іншим.

А що стосується Києва, то мені видається, що ці вибори будуть доведені до абсурду. Так виглядає, що всі змирились у неможливості перемогти Черновецького, і виборча кампанія розглядається виключно як інструмент, мехнанізм паралічу діяльності цієї міської влади. В Україні ніхто не сподівався, що, не дивлячись на недоліки в роботі, плеяда нових мерів в Україні (Київ, Львів, Харків, Вінниця та інші) буде настільки результативно і ефективно управляти міською господаркою. Набраний ними темп унеможливить спробу похитнути їхні позиції через два роки. Ось тому і застосували технологію позачергових виборів. А так як проголосували депутати Верховної Ради по Києву нехай залишиться на їхній совісті.

luxoboor: - Чи поділяєте Ви, пане Шурма, думку про штучність рос.-українського «конфлікту» в питанні щодо Криму? Що провокування рос.-укр. силового противенства в Криму вигідно як для чинної російської влади, так і передовсім для української, зокрема для президента України, рейтинг якого нині ще доволі малий? Бо ефектне розв'язання рос.-укр. «конфлікту», напр., могло б представити укр. президента у вигідному для нього світлі: як того, хто запобіг черговому зазіханню ворогів України на укр. територію. Президент може вийти з цієї ситуації, як рятівник української нації. А, отже, рейтинг такого «рятівника» до настання прийдешніх през. виборів може суттєво підскочити. І наостанок: яким способом можна буде розв'язати отой рос.-укр. «конфлікт»? Дякую, luxoboor, Lviv.

И. Шурма: - Я поділяю швидче не штучність конфлікту в Криму, а турботу навколо кримського півострова. Хтось дуже зацікавлений у дестабілізації ситуації на півострові. Цей хтось вже створив прецедент Косово, і його смугасто-зірчастий прапор майорить в парі з косоварським, цей хтось зацікавлений диктувати свої умови по цілому світу. Крим - це гіпотетично гаряча точка. І не дай Бог там конфлікт - ми можемо стати свідками, коли Україна, приєднавшись до НАТО в процесі ПДЧ, може звернутись за допомогою. Та й зрештою статут НАТО передбачає колективну безпеку. На яку реакцію очікувати з боку Росії? Нехай на це запитання спробують дати відповідь ті, хто вже напротязі сторічь діє за принципом - розділяй і володарюй.

А що стосується того, чи є шанс у Ющенка вийти рятівником, то мені видається, що у нього взагалі ніяких шансів ні у чому немає, з ким би він сьогодні не зустрічався, як би він не намагався виконувати всі методички, які йому розписують, починаючи від Балоги, закінчуючи тими далекими, що виписуються на другому континенті.

Serg: - Добрый день, Игорь.
1.Расскажите о пятерке вашего предвыборного списка (вкратце) в Киевсовет.
2. Кратко автобиографию.
3. Как вам работается в Харькове? 2 года - это уже срок, расскажите, что сделано, что не удалось сделать.
4. Что из себя представляет СДПУ(О) сейчас? Руководство, планы и т.д.
5. Какие льготы у нас сейчас для ветеранов ВОВ в Украине (как ни печально, вплоть до похорон)?
6. В России был принят указ о том, что на рынках торговали бы преимущественно граждане России, а не граждане других государств.
Как вы оцениваете продовольственные рынки в Харькове? Не влияет ли на ценообразование товаров, мягко говоря, преобладание на рынке лиц кавказкой национальности :-)? Я имею в виду монополию цен.
Спасибо.

И. Шурма: - 1. 1) Юрій Загородній, голова СДПУ(О); 2) Сергій Медведчук, підприємець, доктор економічних наук; 3) Ігор Шурма, перший заступник голови СДПУ(О), заступник харківського міського голови; 4) Олексій Мустафін, журналіст, заступник голови СДПУ(О), редактор інформаційної служби СТБ; 5) Володимир Воюш, економіст, депутат Верховної Ради 4-го скликання.

2. Я Вас попрошу - ознайомтесь з біографічними даними на сайті СДПУ(О).

3. Чи не вперше за дуже тривалий період життя я маю можливість ініціювати, реалізовувати, нести віповідальність за свої дії, відстоювати пріоритети. Саме у Харкові я вперше за останні роки почув від людей, для яких останні 10 років робив, роблю і буду робити все, що зможу, слова вдячності. Сьогодні це місто стало пріжним для мене. Зрештою, я маю помешкання, в якому живу зі своєю дружиною і... двома котами, які теж переїхали зі Львова і себе дуже комфортно почувають.

Що стосується строку у два роки, то такий період життя мені невідомий. А от два роки праці у Харкові - це і дуже мало, і дуже багато. Наразі, 90% задумів, спланованих у програмах охорони здоров’я та соціальних питань, реалізується. Детальніше з результатами роботи Ви можете завжди ознайомитись, зайшовши на сайт Харківської міської ради. Я намагаюсь, аби очолюваний мною Департамент був максимально відкритим і прозорим інформаційно.

4. Сьогодні СДПУ(О) - це практично нове покоління партійців. Дуже добре, що партію не покинули колишні лідери - Медведчук, Кравчук та інші. Вони завжди дають можливість нам звернутися за порадою до них. Сьогодні керівництво партії - це Загородній Ю., голова партії; Шурма І. - перший заступник голови СДПУ(О); Мустафін О. та Фікс Є. - заступники. Керівники обласних організацій - це фактично всі нові люди. У нас завжди кадровому резерву приділялась гідна увага.

5. Прошу читати українське законодавство, а також враховуйте муніципальні пільги, які є у різних містах.

6. Для мене сьогодні є важливим питання не так хто торгує на продуктових ринках, а чим торгують. Стан здоров’я громадян України засвідчує, що ми з кожним днем щораз більше поглинаємо генно-модифіковані продукти, які забезпечують нам необхідний життєво-енергетичний ресурс, але щораз менше в організм потрапляють есенціальні (необхідні) нутрієнти. Чого вартує молоко в тетрапаках! Налийте склянку молока, і самі все зрозумієте. Колись воно скисало. Сьогодні на 5-й день воно може хіба згіркнути. До цілого ряду ковбасних виробів ніколи в житті не підійде ні кішка, ні пес, по одній причині - там просто немає м»яса.

Алекс: - Здравствуйте г-н.Шурма, после Президентских выборов 2004 года об СДПУ(о) практически не слышно, 2 года назад немного, правда, засветился блок «Не Так» во главе с Кравчуком, однако результатов это не принесло. В текущей предвыборной кампании партия похоже тоже учавствует исключительно «для галочки» - такой вывод можно сделать по отсутсвию какой либо рекламной продукции, палаток, выступлений лидеров. Я, например, узнал о том что вы учавствуете в выборах только потому, что являюсь постоянным читателем From-UA. Вопрос: что происходит с партией, которая не так давно управляла страной, почему вы так быстро скатились вниз?

И. Шурма: - У свій час партія з легкої руки «оранжистів» була демонізована. Треба сказати відверто, що дика жага прийти до влади «майданам» (це не ті люди, які стояли на Майдані, а це ті, хто з подіуму їх обманював, обіцяючи, що в Україні скоро буде Ельдорадо), а відповідно і методи були результативними. А відтак, за півтора року парламентської опозиції ми намагалися переконати Україну у безперспективності «любого друга енд компані».

Відійшовши «в тінь», ми позбавили наших політичних опонентів їхнього улюбленого козиря: винити у всьому СДПУ(О). 2005, 2006, 2007 рокі - це період відповідальності Ющенка за стан справ у державі. Йому ніхто не заважав, він робив все, що вважав за потрібне. В 2008 не так важливо, що він буде робити далі, важливо, аби в Україні не було біди. Справжньої.

Сьогодні, коли все стає зрозумілим, навіть для тих, хто три роки підряд з потребою і без «ТАКав», можна говорити про те, що бажання звалити всі негаразди у свій час на СДПУ(О) було лишень спробою знищити своїх політичних опонентів. А що буде далі - час покаже.

харьковчанин: - Здравствуйте, как вы относитесь к Добкину и Кернесу?

И. Шурма: - Мене запросив на роботу Добкін, якого я вважав, вважаю і завжди буду вважати товаришем, другом, однодумцем і таким, з яким і заради якого можна міняти постійне місце проживання і роботи зі Львова на Харків. Якби в Україні було б побільше таких послідовних, відповідальних, прогнозованих людей, як Добкін, було б легше розібратись у політиці і у владі: хто є хто. А подивишся на нашу владу - і зразу видно, хто є who.

Коля из Одессы: - Здраствуйте, Игорь Михайлович. Скоро ли вернется в «большую» политику Виктор Медведчук? Прокоментируйте, пожалуйста, высказывания Ющенко о том, что Медведчук пишет новую Конституцию с людьми Тимошенко. Поддерживает ли СДПУ(о) отношения с Шуфричем и Папиевым?

И. Шурма: - Що стосується Медведчука. Скільки людина не говорить «халва», все одно в роті не солодко. Скільки би Ющенко себе не переконував і не говорив публічно, що такого явища, як Медведчук, нема, все одно це неправда. Найголовніше, що він і сам це знає. А хоче когось переконати у цьому тільки по одній причині: він знає, що Медведчук сьогодні працює на Україну, що Медведчук сьогодні все робить свідомо і правильно. І саме вірні кроки Медведчука його і дратують.

Страх, в повному розумінні цього слова, перед Медведчуком у нього (Ющенка) ще й тому, що він усвідомлює, що Медведчук-2008 - це людина, яка переосмислила все, що було до 2004, усвідомила, проаналізувала все, що було і позитивним, і негативним. Піднявшись у свій час на висоту (не будем дискутувати яку), він опинився в абсолютно іншій ситуації. Сьогодні він піднявся і стоїть. В цьому його сила. І це основна причина істерії.

А що стосується Конституції, якби хтось міг зробити це краще від Медведчука за три роки, це давно б вже зробили. А якщо не зробили, значить нема кому. А той хто є - виходить, що не вміє. Значить, дійсно Медведчук таки потрібен цій країні.

Що стосується Шуфрича, Папієва та інших. Перше. Колишніх есдеків не буває. Друге. Політика - це мистецтво компромісів і постійні інтереси. Якщо хочеш чути тільки себе, треба йти писати мемуари.

Панкрат: - Зачем Украине сохранять единство Запада и Востока? Есть ли какая-то ценность в понятии «государство Украина» для простого русскоязычного жителя Юго-Востока?

И. Шурма: - Україна - це унітарна держава. З усіма її географічними принадами і політичними протиріччями. 18 років її роздирають, а вона залишається такою привабливою і для одних, і для других. А хто більший патріот - російськомовний українець Сходу, який забезпечує економічну незалежність України, чи галасливий україномовний західняк, на жаль, не завжди результативний - покаже час.

Дмитрий, Киев: - Игорь Михайлович! Вчера увидел первую (и пока единственную) агитационную палатку СДПУ(О) на пл. Льва Толстого. Вчера же услышал слова политолога Кулика о том, что авторская программа эсдеков «Чистая вода» - ноу-хау, но поскольку партия поздно включилась в кампанию, эта уникальная программа так и не будет донесена до избирателя. В чем дело, почему у вас сработало «позднее зажигание»?

И. Шурма: - Проблема чистої води, генно-модифікованих продуктів харчування, програма розв’язань проблем муніципальної медицини та інше - це не агітки СДПУ(О) на вибори до Київської міської ради, це початок системної роботи партії над виробленням рішень з ліквідації небезпечних явищ сьогодення. Незалежно від виборчих компаній ми будемо пропонувати шляхи їх вирішення. Важливо аби Ви нас почули.

Миша: - Зачем вам Киев? Неужели в Харькове стало неуютно?

И. Шурма: - Вся справа в тому, що комфортність у Харкові дала можливість зреалізувати цілий ряд іноваційних проектів в системі охорони здоров’я і соціальних питань. Результативність цих проектів дає мені, громадянину України, законне право запропонувати їх адаптацію на території київської громади. Переконаний, якщо у Києві буде зреалізовано те, що і в Харкові, від цього тільки виграють кияни.

Serg: - И еще раз добрый день, Игорь. Так как в Полтаве закончилось судебное разбирательство между мэрией Харькова и СБУ Харьковской области, имеете ли вы возможность рассказать свое видение этой истории?

И. Шурма: - Вчора апеляційний суд у Полтаві підтвердив рішення київського районного в місті Харкові суду і визнав безпідставним порушення СБУ кримінальної справи проти харківської мерії. Сьогодні можна сміливо сказати, що намагання використати м»язи СБУ - є не що інше, як політичне замовлення, і той, хто це робив, повинен понести за це покарання.

Одночасно, всі чиновники України, які працюють у міських радах, можуть бути спокійними: муніципальні надбавки, які вони отримують до заробітньої плати, не є кримінальним злочином. Цікаво, як сьогодні себе почувають ті, хто використав «Альфу» (спецпідрозділ СБУ) для того, аби створити шоу в мерії по вилученню документів. Цікаво, як себе почувають ЗМІ, які «без суду і слідства» розвішували ярлики у день нападу на мерію.

Андрей Петрович: - Господин Шурма, а чего вам вдруг захотелось в Киевсовет? Какое отношение вы имеете к Киеву? Вы же львовянин, работаете в Харькове. Может, и работали бы себе?

И. Шурма: - Я громадянин України. І буду працювати там, куди мене покличуть, де я є потрібен. Біда полягає у тому, що той, хто ставить такі запитання, і належить до категорії людей: «я тут хазяїн», і ніхто не має більше права, крім нього. Якщо слідувати Вашій логіці, дайте будь-ласка відповідь на таке запитання: якщо смертельно хворій людині, припустимо, з заходу України, може допомогти лікар, який проживає на сході України, ви теж будете ставити аналогічне запитання?

Ольга Степанченко: - Игорь Михайлович! Скажите, пожалуйста, как львовянин, работающий в Харькове: правда ли, что Украина сейчас расколота на две части, «западенців» и «східняків»? Ведь, согласитесь, если верить политикам, нас разделяет очень много вопросов: статус русского языка, вопрос вступления в НАТО, оценка событий из истори Украины (Великая Отечественная, голодомор). Стали ли Вы в Харькове «своим», или все-таки к вам относятся с подозреним?

И. Шурма: - Сьогодні я почуваю себе комфортніше у Харкові. За два роки мені ніхто не дорікнув, що я «хлопець з Бандерленду». Два роки у Харкові дають мені право зробити висновок, що люди, які проживають на сході України, є набагато толерантніші до західняків, ніж навпаки. Сьогодні не існує проблеми мови, релігії, історії. Сьогодні є такий етап історичного розвитку України, в період якого живемо ми з вами, ми всі приречені подолати ці ситуативні проблеми. Іншого виходу просто немає. Якщо це усвідомить кожен із нас, відповідно будемо і діяти. Мудрі люди шукають точку дотику, а люди іншої категорії - шукають точку зіткнення. Я переконаний, в Україні живуть мудрі люди.

И.К.: - Почему среди кандидатов в мэры не видно Медведчука?

И. Шурма: - Медведчук - це та глиба, потребу в якій має сьогодні Україна. А Києву потрібен мер - «розумний», «сильний», «за якого не соромно», «космічний». Ну очевидно, що не Медведчук.

Кирилл: - Хочу вас Игорь Михайлович попытать по больной теме, ответьте пожалуйста на несколько вопросов:
1) Возможно ли, и главное - нужно ли примирение вояков УПА и Красной армии?
2) Ваши отцы-деды где служили? В УПА или в Красной армии? И чувствуете ли вы гордость за то, что они делали?
3) Почему во Львове не празднуют День Победы, хотя его празднуют во всем мире? Когда вы служили во львоской администрации, как к этому относились?
4) Какова теперь позиция вашей партии по данному вопросу?
Спасибо

И. Шурма: - 1. Рано чи пізно ми до цього прийдем. Якщо не самі учасники бойових дій, то обов»язково їхні нащадки.

2. Так сталось, що ні мій батько, ні мої діди не були дотичними до жодних збройних сил. Трагічність долі одного з дідусів дає мені право усвідомити жах тоталітарної системи в 50-х роках.

3. Дуже шкода, що День Перемоги у місті Львові сьогодні «втрачений». Я переконаний, що здоровий глузд львівської громади формат святкування Дня Перемоги-2009 зробить абсолютно відмінним від минулих років. Якщо цього не відбудеться, можна говорити, що львівська громада не живе, не сповідує цінностей, які притаманні величезній частині українського народу.

4. СДПУ(О) завжди вважала і буде вважати День Перемоги великим державним святом.

Алексей: - Скажите, вы и правда работали санитаром на «скорой» или это так, яркая деталь,чтобы добавить своей биографии эдакой «народности», мол и я начинал с низов?

И. Шурма: - Я працював не тільки санітаром на «швидкій допомозі». Під час навчання у медичному університеті я ще й працював фрезерувальником на заводі. До вступу в вуз. Уявляєте? 1978 рік, син інтелігентів пішов працювати на завод. До речі, моїм наставником був Герой соціалістичної праці М.Вереніцин. Саме у нього я навчився: якщо берешся за справу, мусиш зробити її добре і до кінця. Так що я дійсно починав «з низів» і жодного разу не шкодував за це.

Ира: - К вашему сведению ситуация с водой у нас приближается к западным стандартам. Там из крана течет техническая, плохо очищенная вода, а для употребления в пищу люди покупают бутилированную, причем не сказать что дешево. Это в Советском союзе был другой стандарт: в кране текла дешевая и очень качественная вода, которая использовалась прямо скажем нерационально и расточительно. Как вам такая коллизия?

И. Шурма: - Питання доброякісної води - це стратегічний план дій СДПУ(О) на місцевому та державному рівні. Ми будемо займатись реальним вирішенням цієї проблеми до тих пір, поки не буде результату.

Микита: - Ігорю Михайловичу, Ви мені пробачте, але щось ви не дуже схожі на лівого або ж ліво-центриста, з якими себе асоціює останнім часом СДПУ (о). Що ви взагалі думаєте про т. звану «ліву перспективу» в Україні? Чи не здається вам, що то вчорашній день?

И. Шурма: - З 18-го квітня 1998 року я член Соціал-демократичної партії України (об»єднаної). Корінний львів’янин. Я вважаю, що еволюціонував до переконаного есдека. За все, що я робив і роблю як соціал-демократ, мені ніколи не було соромно. І я не збираюся ні від чого відмовлятися. Робив і роблю свідомо. Глибоко пререконаний, що якщо Україна дійсно хоче інтегруватись до європейської спільноти ми зобов’язані сповідувати їхні стандарти політичного життя. А ліва ідея там - беззаперчений атрибут політичного життя.

Той, хто хоче витравити ліво-центризм з України, той або не хоче до європейської спільноти і є по своїй суті диктатором, або взагалі не розуміється на політиці. Якщо хочуть відродження через вуличні заворушення, то отримають. Не зрозуміло, навіщо до цього доводити. Я переконаний, що всі політичні сили, які сповідують ліву ідею, приречені на об’єднання. Інакше всі, хто цього не розуміє, рано чи пізно відійде у забуття. Вірю в здоровий глузд політиків на лівому фланзі.

А ще мені здається, що українська лівиця - це не тільки завтрашній день, але й майбутнє України.

Андрей Васильевич: - Здравствуйте! А вот что вы, коренной «западенець», примкнувший к антиоранжевым, думаете о статусе русского языка? нужен ли ему государственный статус, региональный или вообще «проблема русского языка в Украине не существует», как твердит наш Гарант?

И. Шурма: - Я переконаний, що будь-які питання повині вирішуватись виключно конституційним шляхом. Якщо питання може врегулювати закон, необхідно це робити. Якщо ми відповідальні політики, ми зобов’язані реально і практично реалізувати вимоги проголосованої у Верховній Раді Україні Європейської Хартії регіональних мов і мов національних меншин.

Харьковчанин: - А если вас выберут, вы бросите Харьков и переедете в Киев?

И. Шурма: - Ні, цього не вимагає закон.

Константин Мельник: - Уважаемый господин Шурма, вы, как опытный политик, кого видите победителем схватки «Ющенко-Тимошенко»?

И. Шурма: - А ось це прізвище сьогодні я не озвучу. Істерика шкода.

Петр: - Игорь Михайлович! Вы можете спрогнозировать, кто будет следующим Президентом Украины?

И. Шурма: - Точно не Ющенко.

Алена Петрова: - Здравствуйте, Игорь Михайлович! Подскажите в какую общую сумму вы оцениваете все рекламные кампании всех партий и кандидатов в мэры Киева на этих выборах? А сколько потратила СДПУ(о)?

И. Шурма: - Я не знаю, скільки, але мене цікавить, де набрав стільки грошей Катеринчук на всі свої портрети? Луценко, ніби міністр, ніби жінка не займається бізнесом, пов»язаним з МВС? Що стосується нас, то наша кампанія сьогодні відповідає нашим можливостям. Якби ми мали стільки коштів, як вони, наша присутність була б очевиднішою. Ну де вони за два роки стільки грошей набрали? Не можу зрозуміти. Напевно, тому і не належу до НУНСу.

Пелагея: - Что у вас за странная фамилия такая? Иностранная? Что она обозначает?

И. Шурма: - По легенді однієї з північних народностей пост-радянського простору, це щось таке страшне. По другій - асоціюється з сурмами (музичний інструмент). Я особисто гордий за своє прізвище. Люди з цим прізвищем завжди сповідували людські цінності, за які нащадкам не було соромно.

Игорь: - Добрый день. Вы действительно верите, что пройдете в Киевраду? Как вы оцениваете свои шансы? На мой взгляд, они невелики

И. Шурма: - Я думаю, що вибори до Київради будуть доведені до абсурду, особливо, коли в них беруть участь такі великі юристи, які довели, що третій тур президентскьих виборів був законним. Для нас важлива не так участь у виборах, як озвучення проблем, над вирішенням яких ми будемо працювати в майбутньому, як на території міста Києва, так і в Україні в цілому.

И. Шурма: - Людина, яка робить добрий вибір, завжди каже: «Я попав в десятку!» Кияни, прийдіть 25-го травня на виборчі дільниці, і попадіть в 10.