Газовий зашморг Путіна на шиї Європи: чого чекати Україні

Газовий зашморг Путіна на шиї Європи

2021 рік приніс багато неприємних сюрпризів для України та світу. Один з них – шалений ріст цін на енергоносії. Ще ніколи ціна газу у Європі не досягала позначок, яких вона досягла цієї осені. Панічні настрої на ринках спровокували подорожчання блакитного палива до майже 2000 доларів за тисячу кубометрів. За один день ціни на газ у ЄС могли зрости на кілька сотень доларів. Здавалося, світ з’їхав з глузду. Але в основі подорожчання газу у Європі лежить кілька об’єктивних причин. Не обійшлося і без сумнозвісної руки Кремля. Втім, якби Європа проводила більш мудру політику у сфері енергетичної безпеки, цінових потрясінь вдалося б уникнути.

Основний фактор, який спровокував ріст цін на газ – провальна і недалекоглядна стратегія Європи по боротьбі із зміною клімату. Здавалося б, боротися з глобальним потеплінням – хороша ідея. Але якщо до неї підходити без розуму, вона може вилізти боком. Що й сталося у ЄС.

Масова відмова від викопного палива, в першу чергу вугілля, залишила європейські теплові електростанції без енергоносіїв. На час перехідного періоду від викопної енергетики до енергетики на основі відновлювальних джерел енергії газ мав замінити брудне викопне паливо. В екологічному плані природний газ є найчистішим видом органічного палива. При його згорянні утворюється значно менша кількість шкідливих речовин в порівнянні з тим же вугіллям. Це спокусило євробюрократів, зациклених на ідеї боротьби із зміною клімату, зробити ставку саме на газ. Замість того, щоб почекати, коли виробництво електроенергії з відновлювальних джерел досягне певного серйозного рівня, Європа пішла ва-банк. І потрапила у пастку.

Відновлення світової економіки після пандемії спричинило бум попиту не енергоносії. Утворився штучний дефіцит. Він збігся у часі з завершенням будівництва «Північного потоку-2». Для Росії з’явилася чудова нагода скористатися дефіцитом газу для шантажу ЄС швидшим запуском «Північного потоку-2». Натомість Москва відмовляється збільшити обсяг транспортування газу українською ГТС. Для цього вигадуються різні нісенітниці та побрехеньки. То наша система не витримає. То українці можуть вкрасти газ. Виникла ситуація, яка нагадує ідеальний шторм. І ціни рвонули вгору.

Газовий зашморг Путіна все міцніше стискається на шиї довірливої та наївної Європи. Росія може дозволити собі почекати. Час зараз грає на неї. Початок опалювального сезону у Європі може змусити європейських політиків буквально благати у Путіна дати більше газу. А у відповідь вони отримають вимогу негайного запуску «Північного потоку-2».

Бравада ЗЕ-влади

Українська влада обрала цікаву, хоч і не оригінальну тактику у відповідь на шалений стрибок цін на газ. Вона зайняла позицію страуса. Спочатку можновладці вдавали, що нічого особливого не відбувається. На зростання вартості блакитного палива уряд Шмигаля звертав мало уваги. Напевно наші міністри вважали, що ситуація нормалізується сама собою. Тому весною і в першій половині літа не поспішали купувати ще відносно дешевий газ. Та не так сталося, як гадалося. А коли урядовці спохватилися, було вже пізно.

На момент написання матеріалу ціна газу на Українській енергетичні біржі становить в середньому 33591 грн з ПДВ. Вартість блакитного палива на листопад ще вища – 36875 гривень. При тому, що ще у червні газ можна було купити за 10757 грн. А весною ціна опускалася нижче 10 тисяч. Але влада, захопившись власним піаром, звертала мало уваги на енергетичні ринки. А дарма.

Коли стало ясно, що падіння цін на газ годі чекати, ЗЕ-влада почала реагувати. У Зеленського в першу чергу турбувалися про те, щоб населення не відчуло значного росту тарифів під час опалювального сезону. Можливий сплеск народного гніву так злякав владу, що вона вирішила повністю знехтувати ринковою реальністю. І директивно заморозила ціни на газ для населення до кінця нового опалювального сезону.

Уникнути зростання тарифів нібито дозволив меморандум між Асоціацією міст з одного боку та Офісом президента, Кабінетом міністрів і Нафтогазом – з іншого. Про що радісно заявив сам Зеленський, назвавши це великою перемогою. А 17 жовтня в ефірі ICTV президент спробував заспокоїти українців, запевнивши, що газу вистачить усім та за нормальною ціною. Але чи настільки все чудово?

«Заморожені тарифи», які зростають

Реальність виявилася трохи інакша, ніж її малював Зеленський. Бо насправді тарифи на опалення підвищують по всій країні. Можна підписувати скільки завгодно меморандумів. Та правила економіки не відміниш жодним документом.

У меморандумі, про який згадував Зеленський, представники місцевої влади обіцяли не підвищувати тарифи на тепло для населення до кінця опалювального сезону в обмін на компенсацію з держбюджету та спрямування на місця 13,4% доходів від акцизу на пальне. Але, як порахували експерти, цього може виявитися замало, щоб покрити збитки підприємств теплокомуненерго. Між тим, вартість газу для непобутових споживачів зросла до 16 тисяч гривень за кубометр. Вже очевидно, що на оплату опалення шкіл, лікарень, дитсадків, інших установ місцевим громадам частково доведеться витрачати кошти місцевих бюджетів.  

Центральній владі вигідно перекласти всю відповідальність за тарифи на мерів та голів громад. А вони висловлюють все більше тривоги. Мер Чернігова Владислав Атрошенко заявив, що місто почекає місяць-два. А потім  вирішить, чи потрібно піднімати тарифи, бо збитки через відшкодування занижених тарифів сягають половини бюджету розвитку.

У деяких областях постачальники газу виставили ціни, удвічі вищі, ніж обіцяв «Нафтогаз». Така ситуація склалася у Львівській, Закарпатській, Хмельницькій, Одеській, Дніпропетровській областях, а також у Івано-Франківську та Чернігові. У Києві майже удвічі підвищили тарифи на опалення для бюджетних, комерційних установ і релігійних організацій. А деякі міста, як от Рівне, ще раніше ухвалили рішення про підвищення тарифів на тепло. Правда, тепер його обіцяють не вводити.

Чи не замерзнемо взимку

20 жовтня глава уряду Денис Шмигаль запевнив, що Україна абсолютно готова до опалювального сезону і вся країна взимку буде з теплом. Він також додав, що газу у підземних сховищах вистачить для проходження всього опалювального сезону. З іншого боку, голова правління "Нафтогазу" Юрій Вітренко заявив, що Україна може почати імпортувати газ з Румунії. Румунський газ буде спрямований на потреби промисловості, в той час як українським забезпечуватимуть населення.

Та чи правду говорять посадовці? Чи просто заспокоюють українців і маніпулюють інформацією? Звернімося до цифр. У середині жовтня 2020 року запаси газу в підземних сховищах України становили 28,4 млрд кубометрів. Станом на 17 жовтня цього року у нас було лише 18,66 млрд кубометрів газу. Формально цього обсягу мало б вистачити. Але є проблема. Не весь цей обсяг блакитного палива належить Україні.

З 18,6 млрд кубометрів газу, 4,6 млрд – це буферний газ, який не можна використовувати узимку для потреб споживачів. Крім того, близько 3 млрд кубометрів газу у наших газосховищах належить європейським компаніям. Виходить, що Україна на зимовий сезон 2021/22 років має лише близько 11 млрд куб. м.

За останні роки ми під час опалювального сезону витрачали в середньому від 8 до 10,5 мільярдів кубометрів газу. Якщо зима не буде суворою, то наявного зараз газу впритул, але мало би вистачити. Якщо ж вдарять сильні морози – може виникнути критична ситуація. По суті, влада пішла ва-банк. Урядовці сподіваються на відносно теплу зиму і що якось пронесе. Але вже зараз можна констатувати: Україна підготувалася до зими абияк. У випадку форс-мажорних обставин доведеться терміново шукати додаткові обсяги блакитного палива. І робити це в той час, коли дорогий газ у дефіциті і ще й дуже дорого коштує.