Борис Кушнірук. Про те, як наживаються на українцях

Сьогодні на світових ринках ціна на газ б’є рекорди й за деякими договорами вже перевищує 700 доларів за 1000 куб. м. Водночас Уряд заявив, що ціна на газ для населення не зміниться. Виникає питання, хто компенсує різницю?

Економіст, експерт-аналітик Борис Кушнирук вважає, що це лише питання про те, що державна компанія не заробила кошти, які могли б бути використані значно ефективніше, ніж просто на те, щоб продати газ дешевше.

- Проблема базується в першу чергу на тому, що необхідно зобов'язати облгазпостач і теплокомуненерго закуповувати річний обсяг газу. Станом на 1 липня у них має бути принаймні законтрактований. І це їх завдання, де вони його куплять. Якщо б вони це робили у другому кварталі, коли газ завжди дешевше, тоді б питання полягало лише у тому, що якщо підприємство теплокомуненерго не виконало ці ліцензійні умови, то його треба б було позбавляти ліцензії, як постачальника останньої надії ставити НАК “Нафтогаз” і при цьому шукати того постачальника, хто буде цим займатися.

Якщо цього не робити, то ми щороку будемо мати проблемами, пов'язані з тим, що фактично ми за державний рахунок покриваємо те, що облгазпостачі і підприємства теплокомуненерго чекають, поки наступить повний колапс, після того місцеві органи влади волають, що люди без тепла, уряд нагинає “Нафтогаз” - і він постачає газ не тільки за заниженою ціною, а ще й без попередньої оплати, тобто ті підприємства ще й не платять за той газ у повному обсязі. І це буде повторюватися, поки не буде здійснений цивілізований перехід системи обов'язку підприємств теплокомуненерго і облгазпостачів до початку липня.

Як правило, починається плач Ярославни: так у нас же немає коштів. Тому якщо облгазпостач збирається займатися постачанням послуг, то має бути ліцензійна вимога, і якщо вона її порушує, то цю компанію треба позбавляти ліцензії. Але “Нафтогазу” це має бути відомо одразу після 1 липня, і владі, і центральній, і місцевій. Так має бути, і тоді б не було цієї щорічної історії, коли “Нафтогазу” цей газ не оплачується, а потім цей борг просто списується цим приватним компаніям. Останнім разом — на 100 млрд грн.

Безперечно, там є провина і місцевих органів влади, які занижують тарифи для населення, бо хочуть бути красивими, а потім у них немає грошей розрахуватися за газ. Якщо ми не поміняємо саму модель відносин принципово, ми будемо мати ту картину, яку маємо. Але вона багатьох влаштовує. На цьому наживаються Фірташ і власники інших приватних облгазів і теплокомуненерго. Причому не тільки приватні, в комунальних теж хтось на цьому непогано нагрівається.

Коли Кличко забрав у ДТЕК “Київтеплоенерго”, я писав, що це підприємство необхідно передати у концесію, знайти інвестора, який буде вкладати мільярди доларів, щоб все привести у нормальний стан. Але Кличку і всім, хто при владі місцевій, це невигідно, бо це величезний обсяг коштів, з якими можна працювати, до рук прилипає ой-ой, і тому це не відбувається. І така ситуація по всій країні.