Относительно соотношения юридической силы Указов Президента и Постановлений ВРУ

...системы нормативно-правовых актов Украины, что и установлено в ч.2 ст.8 Конституции Украины: «Конституция Украины имеет наивысшую юридическую силу. Законы и другие нормативно-правовые акты принимаются на основе Конституции Украины и должны отвечать ей».

2 квітня 2007 року були прийняті наступні документи: Указ Президента України №264/2007 „Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України” та низка Постанов Верховної Ради України, зокрема №839-V „Про політичну ситуацію в Україні, пов’язану з оголошенням Указу Президента України від 2 квітня 2007 року „Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України”.

Положення зазначених постанов суперечать положенням Указу Президента України, зокрема ч.1 Указу Президента України „Припинити достроково повноваження Верховної Ради України V скликання” суперечить ч.1 Постанови ВРУ №839-V „Відзначити, що Указ Президента України від 2 квітня 2007 року „Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України” не тягне за собою конституційно-правових наслідків як такий, що виданий з порушенням статей 3, 5, 19 і 90 та пункту 8 частини 1 статті 106 Конституції України, створює вкрай небезпечний прецедент вольового вирішення надзвичайно важливого для держави та суспільства питання, за всіма ознаками є кроком до здійснення державного перевороту і штовхає представників виконавчої влади та правоохоронних органів до протизаконних дій. У зв’язку з цим вважати неприпустимим вчинення будь-яких дій, спрямованних на підготовку та проведення достроковик виборів народних депутатів України”, а частина 4 Указу Президента „Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування позачергових виборів до Верховної Ради України” суперечить ч. 4 Постанови ВРУ №839-V „Заборонити Кабінету Міністрів України виділення коштів на проведення позачергових виборів до Верховної Ради України виходячи з того, що згадно із статтями 92, 95 Конституції України асигнування на зазначені цілі повинні передбачатися шляхом внесення відповідних змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”.

Стаття 106 Конституції України визначає перелік повноважень Президента України та уповноважує Главу держави на виконання своїх повноважень та функцій видавати укази, які є обов’язковими для виконання на всій території України. Частина 3 статті 106 Конституції України встановлює: „Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов’язковими до виконання на території України”.

Згідно зі ст. 91 Конституції України „Верховна Рада приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її конституційного складу.” Стаття 113 Конституції України зобов’язує Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керуватися: Законами, Указами Президента та Постановами Верховної Ради України.

Конституційною реформою 2004 року було ліквідовано подвійну підпорядкованість Уряду України, Верховної Ради України та Президента України. Згідно з новою редакцією Конституції України Кабінет Міністрів України підконтрольний та підзвітний ВРУ. Навіть незважаючи на відповідальність Кабінету Міністрів України перед Президентом України (згідно зі ст. 113 Конституції України), Уряд є підпорядкований Парламенту, який його формує.

Важливим питанням є співвідношення Указу Президента України та Постанови Верховної Ради України, яка забороняє виконання Указу Президента. У зв’язку з неоднозначністю визначення місця Указів Президента України та Постанов ВРУ у ієрархічній системі нормативно-правових актів України, невиконання Указу Президента України, який суперечить Постанові Верховної Ради України, не може кваліфікуватися як протиправна дія. Дане питання потребує вирішення органом конституційної юрисдикції – Конституційним Судом України.

Існує можливість оскарження законності та конституційності Постанов Верховної Ради України та Указів Президента України у судовому порядку. Відповідно до статті 147 Конституції України Укази Президента України і Постанови Верховної Ради України можуть бути оскаржені в Суді на предмет їх конституційності.

Згідно з частиною другою ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення КСУ рішення про їх неконституційність. Дане положення визначає, що Закони, інші правові акти (або їх окремі положення) в тому числі Укази Президента України та Постанови Верховної Ради України є такими, що відповідають Конституції України до тих пір, поки не буде доведено їх неконституційність Конституційним Судом України.