К разряду таких «непоняток» времен «революции» относится и скандал на ужгородском стадионе «Авангард». Именно на этом стадионе в конце ноября 2004 года группа сотрудников милиции Закарпатья, спровоцированная народным депутатом Украины Виктором Балогой (сегодня – главой Секретариата Президента Украины), задержала «вооруженную банду»… сторонников Виктора Януковича. Сие эпохальное событие с удовольствием демонстрировали «революционные» телестудии, особенно «5-й канал», о нем с восторгом писали «демократические» газеты: «В УЖГОРОДЕ ЛИКВИДИРОВАНА ВООРУЖЕННАЯ БАНДА ПАРТИИ РЕГИОНОВ!». Гражданам Украины охотно демонстрировали груды оружия, изъятые у «бандитов», а «героические» офицеры милиции не менее охотно рассказывали журналистам о своем «подвиге», «мужестве» и беззаветной преданности «идеалам Майдана».
Именно тогда в Украине появилась легенда о «банде "Чалого"», которую до сих пор вспоминают при каждом удобном случае политики и журналисты «специфической политической внешности». А еще, воспользовавшись тем, что «Чалый» (экс-президент футбольного клуба «Закарпатье» Владимир Паульо) был внештатным советником бывшего губернатора области, социал-демократа Ивана Ризака. К этой «легенде» присобачили сказочку еще пострашнее: «ВООРУЖЕННАЯ БАНДА ЧАЛОГО ДЕЙСТВОВАЛА ПОД РУКОВОДСТВОМ ГУБЕРНАТОРА РИЗАКА». И этим бредом были унесены сотни тысяч наших сограждан.
Никто даже не заметил того странного факта, что после победы «апельсиновой революции» эта грозная «банда Чалого» испарилась в небытии. Вместе с грудами оружия и несуществующих «преступлений». И если самого Владимира Паульо (Чалого) еще время от времени вспоминают («А почему не сидит в тюрьме бандит Чалый?»), то о десятках его «вооруженных бандитов» никто даже не заикается. Даже наши «менты», которые именно на той «операции "Авангард"» умудрились сделать себе головокружительные карьеры.
Куда же исчезли «вооруженные бандиты» то ли Ивана Ризака, то ли самого Виктора Януковича? Или эта «вооруженная банда» существовала только в бредовых фантазиях наших «народных» политиков? Давайте попробуем разобраться. А для этого вернемся к статье, опубликованной два году назад, в ноябре 2004 года, в закарпатской газете «Вісті тижня-плюс». С согласия автора этого материала я внес некоторые правки в первичный текст, чтобы «освежить» его отдельными современными фактами. Но суть происходившего от этого не изменилась. Читайте, пожалуйста.
* * * * * * * * *
ПРОВОЛЮЦІЯ ІДЕ!..
Не поспішайте знімати з полиці тлумачні словники української мови і не шукайте в них слова, винесеного до заголовку цієї статті. Слова "ПРОВОЛЮЦІЯ" в українській мові немає! Точніше, не було донедавна. Бо не було на українській землі такої дивної суміші щирої РЕВОЛЮЦІЇ простого народу та хитрих ПРОВОКАЦІЙ політиків. Ось і вийшло у нас щось середнє: чи то "революційна провокація", чи то "провокаційна революція". "ПРОВОЛЮЦІЯ", словом.
Революційні настрої наших людей – цілком зрозумілі: ще з радянських часів всім нам уже сидить в печінках свавілля касти "начальників". Міняються часи, міняються закони, міняються, зрештою, державні устрої на українській землі, а ця каста як була, так залишається непорушною ще з часів гоголівського "Ревізора". Набридло!.. І народ охоче послухає будь-яких "народних вождів", аби лише здихатись остогидлої касти. Це зрозуміло...
Не зрозуміло лише, коли ж, нарешті, навчимося вірити не чужим гарним словам, а власному розуму? Коли зможемо відрізняти справжніх вождів від пройдисвітів, а героїв від зрадників? І коли, нарешті, гарна брехня перестане знущатись над голою правдою? Коли вже ми перестанемо вірити підступним "бізнес-політикам", які охоче підставляють під удар не свої власні голови, а голови наших людей, аби лише допастись до влади?
Та сьогодні я не буду лізти у "високу політику", не говоритиму про "демократичні цінності" та "євростандарти". Давайте поговоримо про... бандитів. Ні, не про мафію на Сицилії і не про "Коза Ностру" в Чикаго, а про наших ріднесеньких, закарпатських "опришків". Тим паче, що ось уже третій рік поспіль, починаючи з "виборища" у Мукачеві 2003-го року, про них і про нас, бідолашних мешканців самої "бандитської" (звісно, після Донбасу) області в Україні, вперто говорили всі загальноукраїнські телеканали, писали всі загальнодержавні газети, а міністр внутрішніх справ пан Луценко навіть присилав на Закарпаття спеціальний міліцейський десант. Бо без нього бандити на Закарпатті царювали б, мабуть, і нині.
Так чи інакше, але українці, мабуть, повірили, що у самій західній області Україні дійсно існує така собі "вільна зона мафії". І це незаперечна "заслуга" нашої "незалежної", "вільної" і дуже "проволюційної" журналістики. Але навіть у світлі "проволюційних" виступів українських мас-медіа зловісні постаті "озброєних провладних бандитів" виглядають просто безбарвними на тлі "масового героїзму" деяких офіцерів міліції Закарпаття, які у листопаді 2004-го року голіруч "пов’язали" на ужгородському стадіоні до зубів озброєну "банду".
Ось, що писала з цього приводу ужгородська газета "Фест":
* * *
"...Нагадаємо, міліція практично ГОЛИМИ РУКАМИ нейтралізувала ОЗБРОЄНИХ БАНДИТІВ.
За наслідками цієї спецоперації порушено вже ПІВТОРА ДЕСЯТКА кримінальних справ".
("Фест", №48 (453), 9-10 грудня 2004 р.; "Маю честь, пане генерале...", стор. 2)
* * *
Страшно, правда? Аж мороз по шкірі!.. Щоправда, ніхто до пуття так і не знає, скільки ж в дійсності кримінальних справ порушено "за наслідками цієї спецоперації". Цифри називаються від кількох десятків до "півтора десятка", як у "Фесті", і аж до фантастики. З певними труднощами нам все ж пощастило з’ясувати, що кількість порушених кримінальних справ була набагато скромнішою за "героїчну статистику" наших колег: не "десятки" і навіть не "півтора десятки", а всього лише П’ЯТЬ! Та й з них майже всі були… безнадійними. До речі, це думка не моя і навіть не Центру журналістських досліджень: безнадійними ці справи вважали досвідчені юристи, ветерани прокуратури та суду. І врни виявилися праві: сьогодні ВСІ КРИМІНАЛЬНІ СПРАВИ, ПОВ’ЯЗАНІ З "ОПЕРАЦІЄЮ "АВАНГАРД" ЗАКРИТІ ЗА ВІДСУТНІСТЮ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ. Не було в Ужгороді восени 2004-го року ЖОДНОЇ ОЗБРОЄНОЇ БАНДИ! Окрім тієї купки "революційних ментів", які вдерлися на стадіон і, погрожуючи зброєю ("беззбройні" ж!!!), поклали на мору засніжену землю ні в чому не винуватих людей і так утримували їх протягом кількох довгих годин, принижуючи та ображаючи. Але це стало нарешті відомо сьогодні. Та й то без гучної реклами в мас-медіа.
А тоді, у листопаді 2004-го року, громадян України настирливо годували байками про "героїчних" закарпатських УБОЗівців та лютих "бандитів", які нібито збиралися напасти на демонстрацію закарпатських студентів, перебити всіх, хто потрапить під руку, а відтак ще й влаштувати "Ужгородський Беслан", захопивши в заручники вихованців чи то дитячого садочка, чи то середньої школи. Про це тоді привселюдно повідомив громадськість "польовий командир" закарпатського легіону "помаранчевих" революціонерів пан Віктор Балога. Так, так! Той самий Віктор Балога, який нині став керівником Секретаріату Президента держави. І люди навіть повірили. А потім повірили в те, що обурена закарпатська міліція стрімголов помчала на стадіон "Авангард", де базувалася ота "озброєна банда", не прихопивши навіть зброї з собою. І голіруч знешкодила до зубів озброєних бандюків! Це показували тоді всі канали телебачення України, про це писали всі українські газети, про, зрештою, охоче розповідав журналістам, політикам і всім бажаючим слухачам сам керівник "операції "Авангард" підполковник міліції Юрій Рахівський. Так гарно розповідав, що вмить став і генералом, і начальником Закарпатського УМВС.
Якщо повірити всім цим легендам, то від захоплення можна і впріти: ГОЛІРУЧ – НА АВТОМАТИ БАНДИТІВ!!! ЦІЛА РОТА "ОЛЕКСАНДРІВ МАТРОСОВИХ"!!! Такого не побачиш навіть у голлівудських блокбастерах…
Але краще прочитайте самі, що і як розповідав про оту фантастичну "спецоперацію" екс-підполковник, а нинішній генерал міліції пан Юрій Рахівський. Читайте, будь ласка, уривок з вельми цікавого інтерв’ю підполковника Рахівського, опублікованого у минулому номері газети "Відомості міліції" (№ 48 (434) від 4 грудня 2004 р., стор. 2):
* * *
МІЛІЦІОНЕРИ ГОЛІРУЧ «ВЗЯЛИ» ДО ЗУБІВ ОЗБРОЄНУ «БРАТВУ»
Розмова із заступником начальника управління карного розшуку УМВС
підполковником Юрієм РАХІВСЬКИМ
Про цей випадок знає вже чи не вся Україна: закарпатська міліція на ужгородському стадіоні «Авангард» голіруч роззброїла чималу групу осіб специфічної зовнішності. Без стрілянини не обійшлося, але, на щастя, ніхто з оперативників не постраждав: Бог на боці справедливості. Серед найактивніших учасників тієї операції, яка, гадаю, ввійде в історію закарпатської міліції, був і заступник начальника управління карного розшуку УМВС підполковник Юрій РАХІВСЬКИЙ – талановитий розшуковик і просто порядна людина.
Як можна здогадатися з прізвища, пан Юрій родом із Рахівщини. У міліції з 1986 року. Починав дільничним інспектром, потім – служба в оперативних підрозділах. З 1998 року він - заступник начальника УКР УМВС. Удостоєний багатьох міліцейських нагород, зокрема, знаків «За відзнаку в службі» першого і другого ступенів, «За доблесть і відвагу» другого ступеня, численних подяк, грамот, премій. Сьогодні підполковник - гість нашої газети.
– Отже, Юрію Васильовичу, як починалася згадана операція?
– Міліція отримала оперативну інформацію про те, що на стадіоні «Авангард» в Ужгороді скупчилася чимала група озброєних людей – чоловік 150-170, які буцімто готові застосувати зброю до мирних маніфестантів. У будь-яку мить могла пролитися невинна кров, отож довелося діяти надзвичайно оперативно. Не було часу навіть на замовлення й отримання табельної зброї. Ми скликали офіцерські збори, у яких взяли участь представники кількох підрозділів УМВС, і вирішили негайно роззброїти групу на стадіоні. На операцію виїхали до 30 співробітників УКР, УБОЗ та спецпідрозділу «Сокіл».
– І ось ви прибули на стадіон. Що ви там побачили?
– Вже на в’їзді на стадіон ми затримали групу з 36 молодиків, в одного з них під час зовнішнього огляду вилучили пістолет «Брауніг» та п’ять набоїв до нього. Після цього частина учасників операції залишилася охороняти підозрюваних, а інші пішли до тильного боку центральної трибуни, де також знаходилась велика група людей специфічної зовнішності і близько 30 автомобілів. Як належить, ми представилися, показали службові посвідчення. Однак підозрювані вчинили нам злісний опір, і більшість з них зникла у невідомому напрямку.
– Кажуть, була й стрілянина...
– Стріляли тільки підозрювані. Спочатку був постріл, скажемо так, на залякування. Далі почалась прицільна стрільба. Словом, я нарахував шість пострілів. На щастя, обійшлося без жертв, бо у тих, хто стріляв прицільно, від страху, мабуть, тремтіли руки. Після цього ми викликали бійців спецпідрозділу «Беркут», які швидко поставили все на свої місця. Перевіривши всіх, кого вдалося затримати, ми заарештували трьох чоловік (інших відпустили - це були переважно водії таксі, «маршруток» і т.д.).
(Друкується в скороченому вигляді)
* * *
Прочитали? Гаразд. А тепер я дозволю собі звернути вашу увагу на деякі деталі з розповіді підполковника Рахівського. Одразу попереджаю:
Я АНАЛІЗУЮ НЕ СВОЇ ВЛАСНІ ЗДОГАДИ, А СЛОВА САМЕ ТІЄЇ ЛЮДИНИ, ЯКУ ВВАЖАЮТЬ АВТОРОМ І КЕРІВНИКОМ "СПЕЦОПЕРАЦІЇ" НА "АВАНГАРДІ". САМ НА СЕБЕ ПАН РАХІВСЬКИЙ БРЕХАТИ, Я СПОДІВАЮСЬ, НЕ БУДЕ?
Отже, пан Рахівський стверджує, що беззбройна купка офіцерів міліції кинулася на стадіон "Авангард", аби роззброїти та затримати 150-170 "озброєних людей, які буцімто готові були застосувати зброю до мирних маніфестантів"? Гаразд... Нехай буде так! Повіримо, що кілька беззбройних офіцерів міліції дійсно ризикнули затримати банду кількістю у ПІВТОРИ СОТНІ "ШТИКІВ" (точніше, "стволів"). Але ж через кілька хвилин пан Рахівський вже, мабуть, забув про свої власні слова, отож і розповів кореспонденту в міліцейському кітелі:
* * *
"Перевіривши ВСІХ, кого вдалося затримати, ми заарештували ТРЬОХ ЧОЛОВІК (інших відпустили – ЦЕ БУЛИ ПЕРЕВАЖНО ВОДІЇ ТАКСІ, "МАРШРУТОК" і т.д.)"
* * *
Ну, і що ж з цього виходить? А виходить те, що пан Рахівський "власноязично" зізнався:
НІЯКОЇ БАНДИ ЧИСЕЛЬНІСТЮ У 150-170 ДО ЗУБІВ ОЗБРОЄНИХ БАНДИТІВ НА СТАДІОНІ "АВАНГАРД" ТОГО ДНЯ ПРОСТО НЕ БУЛО! ТАМ БУЛИ ЗВИЧАЙНІСІНЬКІ УБОЛІВАЛЬНИКИ ФУТБОЛЬНОГО КЛУБУ "ЗАКАРПАТТЯ": "...ЦЕ БУЛИ ПЕРЕВАЖНО ВОДІЇ ТАКСІ, "МАРШРУТОК" І Т.Д."
Ще раз наголошую: пан генерал (тоді – підполковник) сам на себе брехати не став би. Отже, слід припустити, що про склад "банди" на стадіоні він мимоволі сказав чистісіньку правду: "бандитами" на стадіоні були… звичайнісінькі громадяни, які нічого спільного з криміналом не мали. Саме тому їх "з миром" і відпустили наші "героїчні менти". Це правда!
Але, мимоволі сказавши правду, пан Юрій Рахівський також мимоволі підтвердив, що гарна історія про "озброєну банду на стадіоні" – ВИГАДКА І БРЕХНЯ! Тим паче, що в тому ж таки інтерв’ю пан Юрій сам же і зізнається:
"...ІЗ ТИХ ТРЬОХ (затриманих на "Авангарді", – Б.Г.) ЗААРЕШТОВАНО ТІЛЬКИ ОДНОГО, ДВОХ ІНШИХ ВІДПУЩЕНО: У ЇХНІХ ДІЯХ МИ ПОКИ ЩО НЕ ВБАЧАЄМО СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ".
Оце то чудо! Ціла "бандитська армія", яку нібито так самовіддано та безстрашно "знешкодили" наші "герої", раптом "усохла" до розмірів... однієї людини?! Кого ж так "мужньо" атакували на стадіоні убозівці? І чому про таке раптове "скорочення" особового складу "банди" ЖОДНИЙ ТЕЛЕКАНАЛ, ЖОДНА ГАЗЕТА ДОСІ НЕ ПОВІДОМИЛИ НІ ГЛЯДАЧІВ, НІ ЧИТАЧІВ УКРАЇНИ? Адже не лише на Закарпатті, а у багатьох областях України люди щиро переконані в тому, що в Ужгороді дійсно було "царство бандитів". Панове офіцери міліції! Панове журналісти! Якщо ви "мали честь" спаплюжити гідність нашого рідного краю, то майте ЧЕСТЬ відверто зізнатися в цьому і виправити помилку.
Хоча... Можливо, що це й не "помилка". Скоріше за все, "операція "Авангард" – дійсно "спецоперація", але не міліції, а... ватажків закарпатської "проволюції" – пана Балоги та його "ад’ютантів".
Ось, що повідомляла з цього приводу своїх читачів закарпатська газета "Вісник":
* * *
"Як нам вдалося з’ясувати, такі збори (офіцерів міліції, - Б.Г.) дійсно були, але ОРГАНІЗУВАЛИ ТА ЗІБРАЛИ ЇХ не чимось обурені прості офіцери міліції, А НАРОДНІ ДЕПУТАТИ В. БАЛОГА ТА С. РАТУШНЯК.
...І знаєте, в чому тут парадокс, який не в’яжеться з поняттям ОФІЦЕРСЬКОЇ ЧЕСТІ? Правильно! Адже ЗБОРИ ОФІЦЕРІВ МІЛІЦІЇ (в тому числі УБОЗу, карного розшуку) ЗІБРАЛИ – УВАГА!—ДВІЧІ СУДИМИЙ ЗА КРИМІНАЛЬНІ ЗЛОЧИНИ НАРДЕП РАТУШНЯК І НАРДЕП БАЛОГА, який сам, його родичі та комерційні структури четвертий рік фігурують у кількох десятках кримінальних справ!"
("Вісник", № 230 (355), 07 грудня 2004 р., "Про офіцерську честь, народ і законність", стор.4)
* * *
Газета "Вісник" стала першою жертвою переможної "революції". Через кілька місяців після виходу в світ цього номера "Вісник" закрили, а проти головного редактора Ігоря Кіцули та засновника Івана Росохи порушили кримінальні справи, слідство по яких триває ще й досі. А головному редактору і засновнику газети "Вісті тижня-плюс" Олегу Ладижцю, який вперше опублікував цей аналіз, пообіцяли спалити домівку. На щастя, обмежились тим, що наклали арешт на квартиру… дружини редактора (вона ж тут до чого?!). "Вісті тижня-плюс" також були закриті. Словом, "нет у революции конца"…
Від себе можемо додати, що панове Балога і Ратушняк протягом кількох років неодноразово влаштовували брутальні провокації проти міліції Закарпаття, особисто брали участь в нападах на офіцерів міліції та інших вихватках чисто бандитського плану. Про все це досить багато розповідалося в пресі, отож не будемо повторювати відоме. І раптом саме за цими людьми "в бій ідуть одні старики" з лав міліції Закарпаття? Хоч плач, хоч смійся, а не "стикується" це не лише з поняттями "офіцерської честі", але й просто з принципами людської гідності та самоповаги.
Але не будемо поспішати з висновками. Наші опоненти обов’язково заявлять, що "Вісник" і "Вісті", мовляв, були "провладними" та "клято-есдеківськими", а тому і зводили наклеп на "героїв і вождів революції".
Гаразд! Давайте звернемося до свідчень людей, які самі були свідками та учасниками (чи потерпілими?) подій на стадіоні "Авангард" того злощасного дня – 26 листопада 2004 року. За нашим проханням, всі ці свідчення офіційно зареєстровані прокуратурою Закарпатської області, де відомі й прізвища свідків. Саме тому ми процитуємо лише їхні розповіді, не називаючи жодних імен. Береженого Бог береже! Отже, читайте:
* * *
"...Біля 11-ої години ранку на територію стадіону "Авангард" увірвались люди та спецпідрозділ у чорних масках і З ПІСТОЛЕТАМИ В РУКАХ. В цей час я знаходилась у кабінеті, на своєму робочому місці. І тут вривається працівник спецпідрозділу в чорній масці і З ВЕЛИКИМ ПІСТОЛЕТОМ. Зразу крикнув: "Лягайте! Якщо ні, то буду стріляти!" Я настільки перелякалася, що не могла навіть поворухнутися.
Потім зайшов якийсь правоохоронець, який зразу звернувся до водія Володимира Паульо (президент футбольного клубу "Закарпаття" – Б.Г.) і сказав: "Що, на Чалого робиш? Де живеш? В Мукачеві?.."
Витягнув водія на коридор і там ПОЧАВ ЙОГО БИТИ ТА ВИКРУЧУВАТИ РУКИ, приказуючи: "Давай ключі від машини!" Потім вони вивели водія на вулицю та кинули його на землю.
Коли і я вийшла на вулицю, то побачила багато людей в цивільному та у чорних масках, ЯКИМИ КЕРУВАЛИ С. РАТУШНЯК ТА В. БАЛОГА. Вони відкрили автомобіль президента ОСК "Закарпаття", в якому РАТУШНЯК ТА ПРАЦІВНИКИ МІЛІЦІЇ РОБИЛИ ОБШУК.
Потім вони почали робити відкривати всі машини, які знаходились на стадіоні "Авангард", при цьому розбивали скло, виламували дверці, багажники і т.д. А пізніше почали вивозити ці машини на трейлері.
Потім вони загнали мене в офіс і почали робити там обшук. Взяли двох понятих, написали акт. АЛЕ НІЧОГО НЕ ЗНАЙШЛИ..."
(Зі свідчень співробітниці ФСК "Закарпаття")
* * *
Отже, виходить, що панове "народні вожді" не лише керували "чесними офіцерами" міліції, але й власноручно проводили самовільні і цілком незаконні обшуки. "Шмонали" чужі автівки, немов вправні грабіжники. Панове офіцери міліції! ЯКИЙ КОДЕКС ОФІЦЕРСЬКОЇ ЧЕСТІ, ЯКИЙ СТАТУТ І ЯКА ПРИСЯГА ЗОБОВ’ЯЗАЛИ ВАС ВИКОНУВАТИ ЗЛОЧИННІ НАКАЗИ ЛЮДЕЙ, ТІСНО ПОВ’ЯЗАНИХ З КРИМІНАЛОМ? З ЯКОЇ ЦЕ ПОРИ ОФІЦЕРИ МІЛІЦІЇ ВИКОНУЮТЬ ВОЛЮ НЕ СВОЇХ КОМАНДИРІВ, А СУМНІВНИХ ПОЛІТИКІВ, СХОЖИХ НА "ПАХАНІВ" ЗЛОЧИННОГО СВІТУ?
Пояснити подібне можна лише одним логічним поясненням: "пахани" кримінальних структур є водночас і "паханами" певної частки міліції. Те, що ретельно приховувалось роками, раптом вилізло, немов шило з мішка. ПРОВОЛЮЦІЯ!!!
Але, можливо, перелякана дівчина помилилась? Можливо, то не Ратушняка та Балогу вона бачила на чолі "штурмовиків" в чорних намордниках? Гаразд! Читаємо ще одне свідчення:
* * *
"...Водій розповів мені, що всім "процесом" керували С. Ратушняк, В. Балога та І. Токар (голова Мукачівської районної ради, брат і соратник покійного кримінального ватажка "Гєші"-Токаря — Б.Г.). Вони давали вказівки міліції, зламували двері у кабінеті та сейф, вилучали всі документи клуба. На багатьох машинах було вибито скло і виламано замки, а потім до них підкинули речі... Все це відбувалось цілком незаконно, без будь-яких дозволів на обшук, без санкцій та без понятих".
(Зі свідчень співробітника ФСК "Закарпаття")
* * *
І таких свідчень – чимало! Але зверніть увагу на те, що у ЖОДНОМУ ГАЗЕТНОМУ МАТЕРІАЛІ. У ЖОДНОМУ ІНТЕРВ’Ю (В ТОМУ ЧИСЛІ, І "МІЛІЦЕЙСЬКІЙ" ГАЗЕТІ), У ЖОДНОМУ ТЕЛЕВІЗІЙНОМУ РЕПОРТАЖІ НАВІТЬ НЕ ЗГАДУЄТЬСЯ ПРО ДИВНУ "ПРОВІДНУ РОЛЬ" В ЦІЙ АВАНТЮРІ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ, "НАШИСТІВ" БАЛОГИ ТА РАТУШНЯКА.
АНІ СЛОВЕЧКОМ НЕ ЗГАДУЄТЬСЯ І ПРО ТЕ, ЩО ОБШУКИ В КАБІНЕТІ ВОЛОДИМИРА ПАУЛЬО, ЯКОГО НИНІ ЖУРНАЛІСТИ НАЗИВАЮТЬ "БАНДИТОМ "ЧАЛИМ", ЖОДНИХ ДОКАЗІВ НЕ ДАЛИ. А "ДОКАЗИ" З’ЯВИЛИСЯ ПОТІМ. УЖЕ БЕЗ ПОНЯТИХ І БЕЗ СВІДКІВ...
Саме таким способом з’явилися у "гучній справі" про "банду" автомати, гранати та пластикова вибухівка. Сьогодні, до речі, всі ці "докази" щезли у невідомому напрямку. Як слина на воді!.. І не треба бути криміналістом чи досвідченим оперативником, аби не зрозуміти з першого погляду: докази до кримінальної справи таким чином ніколи не здобувались, але саме таким чином завжди і всюди організовувались ПРОВОКАЦІЇ. Підкинути в машину, біля якої немає ні понятих, ні свідків, ні власника – дурничка для будь-якого поліцая у світі! Це вже потім спритно організовані "докази" урочисто демонструються натовпу, аби можна було сказати: "Десятки свідків бачили вилучену у бандитів зброю". І ці "свідки" будуть щиро переконані в тому, що вони "самі бачили", як міліція героїчно знешкодила бандюків...
Водночас увечері того ж дня, 26 листопада, пан Віктор Балога вже "озвучив" наступну провокаційну брехню: прихильники Януковича (звісно, "бандити") збираються захопити в заручники учнів однієї з ужгородських середніх шкіл або вихованців одного з дитячих садочків. Серед ужгородців починається паніка!..
Якщо дехто сумнівається в тому, що автором цієї брутальної провокації є саме штаб нашого "кримінал-губернатора" В. Балоги, то може самостійно переконатися в цьому, прочитавши випуск балогівської газети "Старий замок" від 03 грудня ц.р. (№ 99-100 (718-719). На сторінці 5 цього випуску написано чітко і ясно:
* * *
"ЗУХВАЛІ ПЛАНИ БАНДИ ПАУЛЬО.
...Як виявилося, бандити планували під проводом свого ватажка під час акції "Сила народу" в Ужгороді здійснити зухвалі плани.
Зокрема, під гаслами Ющенка та в помаранчевій символіці захопити одну зі шкіл міста Ужгорода та взяти в заручники вчительський та учнівський колективи та висунути основну вимогу (!) – визнання Ющенка президентом, а якщо ні – то фізичне (вибіркове) знищення дітей та вчителів".
(Мукачівська газета "Старий замок", № 99-100 (718-719), 03 грудня 2004 р., стор. 5)
* * *
Мало того, що подібну провокаційну брехню розповсюдили між мешканцями нашої області, цю страшну вигадку розтиражували ще й на всю Україну та за її межами. Так, наприклад, відома і вельми багатотиражна газета "Комсомольская правда в Украине" ще 02 грудня 2004 року майже слово в слово повторила вигадку провокаторів з клану Балоги:
* * *
"В УЖГОРОДЕ ХОТЕЛИ УСТРОИТЬ "БЕСЛАН"?
В Закарпатье планировалась грандиозная провокация....
...По Ужгороду и всему Закарпатью уже распространился слух о том, что он (В. Паульо) начал давать показания. И рассказал, что его люди в день проведения в областном центре митинга сторонников Ющенко якобы должны были облачиться в оранжевые цвета и захватить одну из школ вместе с учителями и учениками. Затем выдвинуть ультиматум – не отпустим заложников до тех пор, пока президентом не будет признан Ющенко".
("Комсомольская правда в Украине", 02 грудня 2004 року, стор. 4)
* * *
Щоправда, журналісти "Комсомолки" все ж виявили певну обережність, написавши через декілька рядков: "…ЗАДЕРЖАННЫЙ ВЛАДИМИР ПАУЛЬО НИКАКИХ ПОКАЗАНИЙ НЕ ДАВАЛ И НЕ ДАЕТ". Цими словами наші колеги з "Комсомолки" підтвердили, що "Ужгородский Беслан" – дика, брутальна вигадка, ПРОВОКАЦИЯ І БРЕХНЯ! ПРОВОКАЦИЯ, СТВОРЕНА В ШТАБІ САМОЇ Ж "ПОМАРАНЧЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ". АБО "ПРОВОЛЮЦІЇ"…
Я не хочу давати оцінки, яким Президентом став пан Віктор Ющенко — поганим чи добрим. Історія розсудить. Але я особисто не знаю і не уявляю собі президента жодної нормальної держави Європи та світу, який прийшов би до влади завдяки обману і страху, що його нагнали на свій власний народ соратники такого "вождя". І кого, власне, залякували "бандитами Януковича"? Закарпатців? Але вони давно вже збагнули, що все вищезгадане – просто нахабна брехня. Виходить, що "збройними бандами Януковича" залякували... всіх виборців України та міжнародну спільноту? Виходить, що так… Адже на фоні такої брехні постать пана Віктора Ющенко дійсно виглядала "демократичною", "цивілізованою" і цілком "месіанською". Для цього і потрібна була зброя на ужгородському стадіоні?..
Але нас зацікавила зброя, яка була не в машинах, а в руках у... "беззбройних" офіцерів міліції (винятково "чесних", звичайно!).
Поверніться на мить до інтерв’ю пана Юрія Рахівського у "Відомостях міліції". Що ми бачимо вже в заголовку? А бачимо ось що: "МІЛІЦІОНЕРИ ГОЛІРУЧ "ВЗЯЛИ" ДО ЗУБІВ ОЗБРОЄНУ "БРАТВУ".
Цю саму "лапшу" щедро розвішували на вуха довірливим українцям чисельні всеукраїнські газети та телеканали. Тезу про "беззбройність" міліції, яка пішла у "психічну атаку" на закарпатську "братву" розвинув і сам генерал Юрій Рахівський. Згадайте його слова:
* * *
"Стріляли тільки підозрювані. Спочатку був постріл, скажемо так, на залякування. Далі почалась прицільна стрільба. Словом, я нарахував шість пострілів. На щастя, обійшлося без жертв, бо у тих, хто стріляв прицільно, від страху, мабуть, тремтіли руки".
("Відомості міліції"; № 48 (434) від 04 грудня 2004 р.; стор. 2)
* * *
Ну, просто так, як у давньому фільмі "Чапаєв"! Але замість білогвардійців – наші "менти", які ідуть на бандюків у "психічну атаку": під музику і стройовим кроком! Шкода...
Ні, шкода не "психічних ментів", бо з ними нічого не сталося. Шкода людей, які вірили подібній брехні. Шкода журналістів, які зганьбили честь своєї професії розповсюдженням брехливих легенд про міліцейські "подвиги" на ужгородському "Авангарді".
НЕ БУЛИ МІЛІЦІОНЕРИ БЕЗЗБРОЙНИМИ! І у "психічну атаку" під кулями "бандитів" футбольним полем не йшли! Не було "Чапаєва" по-ужгородськи! Все було - з точністю до навпаки... Згадайте свідчення дівчини з офісу ОСК "Закарпаття":
"Біля 11-ої години на територію стадіону "Авангард" УВІРВАЛИСЯ ЛЮДИ ТА СПЕЦ ПІДРОЗДІЛ У ЧОРНИХ МАСКАХ І З ПІСТОЛЕТАМИ У РУКАХ..."
Ще докладніше змальовують картину "психічної атаки" на стадіон інші свідки цієї події:
* * *
"...На стадіоні "Авангард" 26. 11. 2004 р. Об 11 годині за київським часом я дивився на тренування футболістів команди "Закарпаття", оскільки я також граю у футбольній команді свого села.
Саме тоді на стадіон заїхало багато людей у цивільному, ВОНИ ВІДКРИЛИ ВОГОНЬ. Там (на стадіоні) знаходилось багато глядачів, дітей, а коли вони почали втікати, то озброєні люди в цивільному почали їх наздоганяти. Тоді вийшов президент клубу "Закарпаття" В. Паульо, і вони (люди в цивільному, - Б.Г.) підійшли до нього, почали при всіх погрожувати йому пістолетами і сказали, що вб’ють. Так само люди в цивільному підійшли до Олега Іщенка, якого я особисто знаю, також йому погрожували пістолетами..."
(Витяг із заяви до прокуратури Закарпатської області мешканця Мукачівського району)
* * *
"Около 11. 00 на территорию стадиона "Авангард" ворвались люди в штатском, с оружием в руках и спецподразделение в черных масках с оружием.
Ворвавшись на стадион, эти люди открыли стрельбу и двинулись к офису ОСК "Закарпатья" с криками и угрозами.
Им навстречу вышли президент клуба В. Паульо и вице-президент О. Ищенко. На их вопрос о том, что случилось, ворвавшиеся на стадион люди передернули затворы пистолетов и наставили стволы на руководителей клуба, нецензурно выражаясь и заявляя, что им "конец подкрался".
(Витяг із заяви до прокуратури Закарпатської області співробітника ОСК "Закарпаття")
* * *
"26 листопада 2004 року біля 11-ої години ранку на територію стадіону увірвалася група людей, деякі з яких були одягнені в маски. У ВСІХ В РУКАХ БУЛИ ПІСТОЛЕТИ. ВОНИ ПОЧАЛИ СТРІЛЯТИ і клали всіх людей, які знаходились на стадіоні, на землю, обличчям у сніг..."
(Витяг із заяви до прокуратури Закарпатської області мешканця м. Мукачево)
* * *
І таких заяв у прокуратурі області було ПОНАД ТРИДЦЯТЬ!!! Люди, які живуть в різних районах області і цілком незнайомі одне з одним, які знаходились того страшного ранку в цілком різних місцях стадіону, розповідають одні й ті самі подробиці: на стадіон несподівано вдерлися ОЗБРОЄНІ ЛЮДИ В ЦИВІЛЬНОМУ ТА У КАМУФЛЯЖАХ З ЧОРНИМИ МАСКАМИ НА ОБЛИЧЧЯХ, ЯКІ ОДРАЗУ Ж РОЗПОЧАЛИ СТРІЛЯНИНУ.
Отож, з версією екс-підполковника, а нині генерала міліції Юрія Рахівського та з численними байками журналістів про те, як "бандюки "Чалого" стріляли у беззбройних офіцерів міліції, ці свідчення, вибачте, аж ніяк не "стикуються". Не було, виходить, "героїчного пориву" офіцерів міліції, а у "психічну атаку" на стадіон вони пішли у повному всеозброєнні. І атакували, як бачимо, цілком беззбройних, беззахисних та переляканих громадян. І стріляти почали без будь-яких поважних причин, не зважаючи навіть на дітей, які були серед натовпу глядачів. Чи, може, панам офіцерам наказали стріляти у натовп їхні "польові командири" — панове Балога і Ратушняк? Можливо...
До речі, невдовзі після "операції "Авангард" міліціонери знову навідались на стадіон, де лазили... по деревах. Навіщо? Кажуть, нібито шукали і вирізали зі стовбурів дерев кулі, що засіли у стовбурах. Для чого? А тут є два варіанти: для того, аби віддати їх на експертизу, або для того, аби... сховати від експертизи. Адже табельну зброю офіцери "штурмової групи" дійсно не одержували того осіннього дня. Отож і виникає питання: якими пістолетами вимахували вони на стадіоні? Виходить, що наша міліція носить при собі ще й незареєстровану зброю? Виходить, що так. А це уже – кримінальний злочин, панове! І ви чудово це розумієте. Саме тому, мабуть, так настирливо і уперто лунали в репортаж з місця міліцейського "подвигу" цілком фантастичні слова: "БАНДЮКІВ МИ БРАЛИ ГОЛІРУЧ!" Гарна казка, але... АЛЕ ЦЕ ЗНОВУ – БРЕХНЯ!
Кому ж і навіщо була потрібна ця "піраміда", споруджена з наклепів, вигадок і брехні? Ну, з "комісарами революції" – справа ясна: їм потрібно було нацькувати наших людей на владу, якій довго і вперто створювали імідж "бандитської". Просто так людей на вулицю та на барикади не виведеш, а на боротьбу з "бандитами" – без проблем! Під шум, ґвалт та постріли в небо досить легко спровокувати відставки губернатора області та керівників всіх без винятку правоохоронних структур Закарпаття. А потім посадили на керівні крісла людей не з вигаданої, а з реальної мафії..."
(Газета "Вісті тижня-плюс", листопад 2004 р.; Богдан Ганжа, "Проволюція іде")
* * * * * * * * *
С того дня минуло ровно два года. Как уже говорилось, ни «банды», ни «вооруженных бандитов», ни «Ужгородского Беслана» не было и в помине. Все это исчезло еще тогда, после шумной милицейско-пропагандистской «спецпровокации "Авангард"». Все уголовные дела, связанные с событиями на «Авангарде», прокуратуре пришлось закрыть из-за отсутствия состава преступления. Под судом оказался только сам «Чалый» (Владимир Паульо), которому с грехом пополам «натянули» парочку лет условного наказания за… хулиганство. Никаким бандитизмом, разбоем, терроризмом и прочими ужасами даже не пахло! Да и условный срок Владимиру Паульо дали. Наверное, по одной-единственной причине: чтобы не сажать за решетку следователей и «героев»-ментов, сфабриковавших все это скандальное действие.
Но именно под этим предлогом (борьба с «бандитской властью») на Закарпатье была организована мощная волна политических репрессий, жертвами которой стали экс-губернатор области И. Ризак; вице-губернатор В. Дядченко; прокурор области В.Лемак; генерал милиции В. Варцаба и генерал СБУ А. Буковский; полковники В. Русин, В. Дерновой и М. Соляник; сотни сотрудников правоохранительных органов и органов исполнительной власти. И справедливость по отношению к ним не восстановлена до сих пор.
А тем временем авторы этого «бандитского бреда» стремительно и успешно взлетели по карьерной лестнице «демократической» власти. Господин Виктор Балога был уже и губернатором Закарпатья, и министром МЧС, и, наконец, руководителем президентского Секретариата. Подполковник Юрий Раховский – уже генерал и начальник УМВД Закарпатья. Сергей Ратушняк – мэр Ужгорода, объявивший, кстати, своего бывшего «полевого командира» Балогу… «бандитом» и «феодалом». На границах безраздельно и безнаказанно хозяйничает мафия клана «Барвы»-Балоги. С контрабандой и нелегалами – NO PROBLEMS!
А закарпатцы и все остальные граждане Украины, во имя которых якобы и совершалась та странная «революция»? А они-то и есть «УНЕСЁННЫЕ БРЕДОМ»…
Роман Черкашин, журналист
"Світогляд"
"Світогляд"