Операція «Медведчук»

...притягнуто навіть не за вуха - також зрозуміло.

Але, виникає питання, чи настільки дурний в.о. голови СБУ? Все, що було ним сказано, скоріше за все, має на увазі дві мети – тактичну і стратегічну. Ззовні мета тактична – створити Медведчуку проблему й відволікти його увагу від допомоги лідеру БЮТ в розробці проекту Конституції. В тому що Медведчук розробляє такий проект сумніву майже нема – його хлібом не годуй, а тільки доручи розв’язувати конституційні ребуси.

Послідовні заяви Президента, голови його Секретаріату, заступника голови СП, відносно процесу розробки проекту закону України «Про внесення змін до Конституції України» не залишає сумнівів в тій ролі, яку відіграє (принаймні, в уяві пропрезидентських спікерів) в ньому колишній голова президентської Адміністрації. Звісно, що для того, щоб нейтралізувати супротивника, йому треба створити проблему. Тоді увесь його час і творча активність з цього моменту зосереджуватимуться на вирішенні штучно створених і вже особистих проблем.

Невипадково було обрано Київ. Невипадково ошелешеному виборцю підсовується міф про «участь громадянина Медведчука» у фальсифікації виборів – перше що прийшло в голову технологам з Банкової. Бо є шанс, що на фоні загальної передвиборчої істерії такий «меседж» буде сприйнято та виправдано.

Ніхто не зверне увагу на те, що Медведчук у виборах не бере ніякої участі. Але президентське доручення буде виконано. Порушити кримінальну справу, й по факту, й особисто проти Медведчука, це, як то кажуть справа техніки. До того ж з’являться підстави звернутися до суду за санкціями про прослуховування телефонних розмов, встановити спостереження і багато чого іншого. Всі, хто мали хоч будь-яке знайомство з кримінальним процесом знає, яким дошкульним може бути і міліціонер, і оперативник, і слідчий СБУ.

Чиє замовлення виконує пан Наливайченко зрозуміло. Ким підготовлений текст, який на прес-конференції він побачив уперше, - теж. Тому можна навіть поспівчувати керівнику служби беспеки, яка має виконувати зовсім інші обов’язки. Але поступила команда «фас!» і воєнна людина повинна діяти. Чому саме СБУ? В особистому розпорядженні президента сьогодні фактично є тільки СБУ, та ще управління держохорони. Так що вибір не дуже великий.

Президент сьогодні має стратегічну мету: сформувати перед черговими (не виключно що позачерговими) виборами Президента України більшість в Верховній Раді, вибори в яку можуть відбутися вже наприкінці року. Шанс для цього дає реанімація мажоритарної системі, на що він нещодавно натякав. Логічно, що для більшості бізнесменів важливі два аспекти: можливість пройти до парламенту та співпраця з правоохоронними органами – щоб не дошкуляли. Ось тут і реанімується Медведчук - іншої достойної фігури, та ще й з репутацією «демона», за 3,5 роки царювання пана Ющенка не з’явилось. Не виключно, що операція так і зветься «Медведчук».

Для чого він потрібен? По-перше, пов’язати колишнього голову АП з конкурентами – може пройде номер 2004-го і їх репутація погіршиться. По-друге, якщо вийде, на його прикладі можна буде залякати інших впливових осіб. І тому Президент випихає Наливайченка на прес-конференцію.

Мета стратегічна. По-перше, продемонструвати, що саме він – Президент – керує правоохоронними органами, зокрема, СБУ, бо Луценко сьогодні став демонструвати не дуже приємні для Банкової речі. По-друге, якщо Президент зможе приборкати Медведчука, то – це приклад того, чому навколо Президента варто єднатися.

У тій ситуації, в якій сьогодні опинився Віктор Андрійович, він буде хвататися за будь яку соломинку, тому навіть використання постаті його давнього опонента – Медведчука, може згодитися для рятування. В оточенні президента, до того ж, хватає людей, які не дадуть йому забути прізвище колишнього голови Адміністрації Президента.

Так що справжній автор «Вавілону – 2008» теж відомий. Бо хіба можна що-небудь приховати в український політиці?