Український будівельний ринок багато років страждає від корупції та корупціонерів. Президент Володимир Зеленський вже вдруге, починаючи з вересня 2019, поставив завдання до кінця року реформувати систему державного архітектурно-будівельного контролю.

Але, що відбувається насправді в будівельній сфері, чи можна сподіватись на системні зміни, чесні та прозорі правила та упорядкування хаотичних забудов? Чи під гаслом боротьби з корупцією просто відбувається підкилимна боротьба за вплив на ринок? Ринок, який існує на складнощах процедур оформлення документації, обсяг якого складає, за даними заступника голови комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олени Шуляк, понад 3 млрд грн на рік.

Ключовим показником ефективності подолання корупції в будівництві є не зміна облич, а припинення схем із сумнівними забудовами.

Наприклад, останніми роками найбільше цінуються квартири, збудовані подалі від ділових центрів та бетонних джунглів спальних районів. Тому забудовники вже давно вишукують для зведення житла тихі місця у приватних секторах міст. Корупційні схеми в ДАБІ дозволяли власникам приватних садиб отримати на сусідній ділянці впритул до свого забору «неочікувану радість» у вигляді п’ятиповерхівки (це в кращому випадку) та десь 30 родин сусідів. А ще у подарунок: пробки на вузеньких вуличках приватного сектору, навантаження на інженерні мережі тощо.

А нові щасливі мешканці «клубних будинків» в свою черг відкривали для себе неможливість обслуговування такої кількості людей закладами соціально-побутового обслуговування, медичними установами, садочками та навіть аварійно-пожежними службами.

Кожне таке будівництво супроводжується обуренням місцевих мешканців та конфліктами на будівельних майданчиках. Але будівельні компанії прагнуть максимізувати прибутки шляхом підвищення поверховості та щільності забудови, продаючи бажані квадратні метри в історичних та центральних зонах міст, або забудовуючи висотними будинками передмістя. Адже для них зрозумілим є пріоритет бізнес-плану проекту над будь-яким ДБН чи збереженням містобудівного середовища, а корупція в ДАБІ відкриває безмежні можливості.

Змінюються люди, але не схеми

Поки міністр розвитку громад та територій України Альона Бабак замість встановлення чітких завдань та червоних ліній в діяльності ДАБІ займається розповідями про пошуки рішень та оновлення кадрів, забудовники йдуть протореним шляхом:

Три дозволи на будівництво індивідуальних житлових будинків видані наприкінці жовтня 2019 оновленим керівництвом ДАБІ. Так наприклад, виглядає на сайті забудовника індивідуальний житловий будинок садибного типу на вул. Сергія Колоса:

При цьому на час видачі дозволу будинок вже майже побудований!

І забудовнику видають дозвіл замість того, щоб притягнути його до відповідальності за самочинне будівництво та припинити будівельні роботи.

Також по двох паралельних вулицях Березова 38, 40, 42, 44 та Малинова 37,49, 41, 43 на восьми об’єднаних ділянках чекайте потужний житловий комплекс.

Цільове призначення вказаних земельних ділянок: для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Тобто, ця земля є звичайною присадибною ділянкою, на якій можна побудувати хіба що приватний котедж, але аж ніяк не багатоквартирний житловий будинок. Про це йдеться й у виданих містобудівних умовах:

Цікавий факт: в березні 2019 року «корумповані попередники» в ДАБІ відмовили у наданні дозволів на таке будівництво, з огляду на очевидну невідповідність намірів забудови та проектних рішень Генеральному плану міста Києва.

Фактично замість дозволеного індивідуального житлового будинку садибного типу споруджуються багатоквартирні комплекси. При цьому порушуються умови щільності забудови, населення не забезпечено ані паркомісцями та організацією дорожнього руху, ані закладами обслуговування, ані навіть вивезенням побутових відходів на таку кількість мешканців.

Але, як кажуть в економічній теорії: «При відповідному зиску капітал стає відважним. При певних 10 процентах його можна вживати повсюди; при 20 процентах він стає жвавим; при 50 процентах він абсолютно готовий ризикувати; за 100 процентів він топче ногами всі людські закони; 300 процентів — і немає такого злочину, що на нього він не ризикнув би, навіть під загрозою шибениці». Тому забудовники в новому уряді вже знайшли потрібних «друзів», в результаті чого ДАБІ надало такі неможливі на перший погляд дозволи.

Висновок лише один: в будівельній сфері сталася зміна бенефіціарів замість знищення схем.

Скільки ще доручень має дати президент Кабміну та міністрові розвитку громад та територій України Альоні Бабак, щоб вона змінила свій, м’яко кажучи, «консервативний погляд» на реформування та оновлення системи держархбудконтролю.

Альоно Бабак, Ви в темі чи в долі?