Навіть на фоні виборів в Америці і терактів у Відні новини з України були і залишаються цікавими для європейців. І це не тільки про очікування реформ або традиційне філософське занепокоєння, яке широко практикує Євросоюз. Ні, європейці фіксують зміни в Україні і бачать реальну боротьбу з корупцією всупереч безглуздим рішенням Конституційного суду. Більше того – підтримують у цій боротьбі Володимира Зеленського. І хоча у своїй статті «Zelensky newly determined to root out corrupt oligarchs and Russian influence» автор Henry St George не забуває нагадати, що український президент – колишній комік, але визнає, що той після обрання подвоїв свою нетерпимість до хабарництва, корупції і порушень демократичних цінностей.
Отже, як реагує ЄС на нашу конституційну кризу? У першу чергу – насторожено. Але вони бачать зрозумілі меседжі з боку української влади: президент буде відновлювати всю антикорупційну вертикаль, яку так старанно вибудовувало наше суспільство після Майдану. Причому він готовий боротися з корупцією та російським впливом досить кардинально – навіть якщо доведеться повністю оновити Конституційний Суд.
Помічають європейці і те, що Зеленський та його найближче оточення дистанційоване від олігархів і російського впливу. Ну, принаймні сам президент та голова СБУ Іван Баканов, як керівник спецслужби, жодного разу не давали приводу в цьому сумніватися.
Навіть більше – партнери помітили, що українська Служба безпеки, маючи глибоке радянське коріння і засвоєні десятиліттями методички КДБ, активно очищується і модернізується. Ще б пак! 2014-й рік був нелегкий для всіх правоохоронних структур. Сотні й тисячі посадовців і військових мали друзів і родичів в РФ, разом служили в совєцкій армії чи випустилися з одного танкового училища. Ось чому так багато кримчан і донеччан у критичний момент зрадили українській присязі.
Та й після 2014 року СБУ найдовше чекала реорганізації. Тож навіть у постмаданний період деякі її співробітники «прославилися» і зловживанням владою, і тісними зв’язками з російськими бізнес-колами. Ну що ж, спасибі автору статті, що не загадував одіозних колишніх СБУ-шників Семочка, Демчину та Кононенка. Саме з їхньою допомогою спецслужбу затягнуло завісою скандалів з елітними квартирами, джипами та бізнесом.
Тому, звісно, після приходу Зеленського реформування СБУ знову повернулося на рівень питань національної безпеки. Та, мабуть, і певного тиску з боку європейців. Адже Київ все таки має стратегічне значення на карті для безпеки всього континенту. І це не лише про російську агресію та гібридну війну Путіна, тут і точка блокування нелегалів з країн Близького Сходу та Придністров’я. Через територію України походять чимало міграційних потоків, і навіть суто для першого відсіювання терористичних загроз ЄС зацікавлений у формуванні потужної спецслужби на східному кордоні. Спецслужби, яка буде протидіяти тероризму, а не набивати свої кишені відкатами з бізнесу та з кожного прибуткового ринку.
І Баканов, в силу того, що він не був продуктом старої СБУ, виявився менш схильним до тиску проросійських сил і корумпованих суб'єктів, ніж його попередники. Тож внутрішнє очищення спецслужби пішло швидкими темпами. Автор статті згадує і затримання колишнього генерала В.Шайтанова за підозру у державній зраді, і справи проти корупціонерів і хабарників. З початку 2020 року СБУ відкрила 510 таких проваджень і 143 посадовці були звільнені з посад за корупцію.
Знаком довіри від західних партнерів можна вважати зустріч Зеленського і Баканова з керівником британської МІ-6 Річардом Муром. Правда, журналіст згадує тільки про окремі питання зустрічі – російську агресію та вплив олігархів на українські медіа-канали. Хоча згодом у наших ЗМІ згадувалася і більш предметна тема тієї розмови – створення міжнародного центру протидії пропаганді. І в цьому є сенс, зважаючи на ту кількість фейків, які «виливає» і на українців, і на європейців потужна російська пропаганда.
Також не згадує журналіст спецоперації, які СБУ за останній рік провела спільно з Європолом і МІ-6 з блокування міжнародних каналів наркотрафіку та контрабанди цигарок. І звичайно, затримання в Україні та екстрадицію більше десятка ісламістів та іділівців. Навіть з закритим на карантин кордонами – це дуже великий пласт роботи, який веде СБУ для протидії тероризму.
Хоча й так зрозуміло, що європейці тільки раді такому партнерству, адже СБУ створює для них перший захисний блок від російської агресії і «зелених чоловічків» з Бурятії.
Власне, спецслужбі відводиться й інша важлива роль у вирішенні конституційної кризи – розслідувати роль олігархів у її виникненні. А сумнівів, що такий вплив та взаємозв’язок існують, ніхто не має. Бо авторами найбільш скандальних подань до КСУ є саме народні депутати від ОПЗЖ, а четверо суддів КСУ, перебуваючи під розслідуванням НАЗК, мали конфлікт інтересів, голосуючи за скасування антикорупційного пакету законів. «Серйозний конфлікт інтересів суддів Конституційного суду лише підкреслює необхідність систематичного виявлення впливу Москви і олігархічних мереж», – вважає автор статті.
І пропонує свій рецепт демонтажу старої судової системи – рухатися за такою ж схемою, як і з СБУ: заводити людей, які не є «продуктами» цієї системи. Простіше кажучи – «свіжу кров», яка не має зв’язків ні з олігархами, ні з РФ, ні зі старими функціонерами. Як показує практика, такий метод працює.
Хоча він був реальний для СБУ, оскільки національна безпека – це вертикаль президента. От із Конституційним судом все може бути складніше. Все таки кожну третину його складу обирають різні гілки влади – парламент, президент і з’їзд суддів. Але, схоже, Зеленський готовий атакувати і матиме в цьому підтримку громадян.
За свіжими соціологічними опитуваннями, які на момент виходу статті ще не були опубліковані, 60% українців не довіряють Конституційному суду і майже стільки ж опитаних підтримують проект закону президента про розпуск КС.
Тож президент швидко поверне свій рейтинг, якщо доведе антикорпуційну боротьбу до кінця. А разом із нею відновить довіру до судової системи.