За інформацією джерел з найближчого оточення Володимира Зеленського, автором рішучих заходів щодо “перекроювання” політичного ландшафту України є зовсім не діючий Президент.

Володимир Зеленський “вже давно нічого в державі не вирішує і практично розпрощався з думкою стати самостійною політичною фігурою.

У перші тижні і місяці президенства по мірі занурення в деталі держаного управління, не маючи будь якого досвіду в цій сфері, він приходив буквально в заціпеніння.

Однак, як кажуть, “святе місце порожнє не буває”. На “допомогу прийшов старий товариш і головний помічник Андрій” (Єрмак – керівник Офісу Президента).

Треба віддати належне: Єрмак, володіючи аналогічною школою управління, як і його товариш, швидко освоївся зі складною бюрократичною машиною.

Успішно відмився від корупційних скандалів, переміг свого головного ворога – Андрія Богдана, зміг підім’яти під себе увесь державний апарат, встиг завести дружні стосунки не тільки з низкою європейських колег, але й з путінським соратником Дмитром Козаком.

Переконавши свого “друга Володю”, що “все під контролем” і “він сам все вирішить”, Єрмак занурив Зеленського у теплу купіль. Зараз президент “відгороджений від виснажливого стресу”, пов’язаного з необхідністю вникати в неприємні для нього “хитросплетіння внутрішньої та зовнішньої політики”, проводити безсонні ночі перед прийняттям непростих рішень, визначаючих долю 40-мільонної країни. Не царське це діло.

До честі Єрмака він звалив на себе весь тягар відповідальності політичного керівництва Україною. Однак, розквіт впливу Єрмака збігся з настанням критичних випробувань для держави.

Тотальна корупція, масове зубожіння громадян, відсутність будь-яких зрушень в досягненні миру на Донбасі і врегулюванні кримського питання, нескінченні олігархічні розбірки і політичні скандали. Не додавали оптимізмі і відсутність обіцяних реформ, а також пов’язана з цим постійна критика з боку західних партнерів. Все це призвело до стрімкого падіння популярності партії “Слуга Народу” і Володимира Зеленського.

Парламентська більшість “тріщить по всіх швах і розтаскується олігархічними угрупованнями”. В повітрі вже фізично відчувався запах Майдану. Вочевидь були необхідні невідкладні і рішучі заходи з порятунку влади і всієї команди Зеленського.

Але тепер це відповідальність Єрмака. І він не змусив себе чекати. Для подолання кризи на озброєння була взята стандартна стратегія “утворити атмосферу смертельної загрози і каналізувати громадське невдоволення в пошуках ворога і боротьби з ним”. Керівник Офісу Президента наповнив цю стратегію конкретними змістом і енергійно, використовуючи весь спектр апаратних прийомів, приступив до реалізації свого плану.

Останні події з закриттям телевізійних каналів являються першими ластівками плану Єрмака.

Наближені до голови ОП джерела повідомляють, що план виглядає наступним чином:

1. Максимально загострити ситуацію на Донбасі і через ЗМІ створити атмосферу неминучої нової війни з Росією, попередньо обмеживши можливості розповсюдження альтернативної інформації (дивись рішення РНБО про санкції і про блокування 426 інтернет-видань).

2. Під прикриттям зовнішньої загрози перевести державу у надзвичайне положення управління або навіть ввести надзвичайний стан.

3. В такому режимі легітимізувати закриття неугодних ЗМІ, партій та рухів під приводом навіть непрямого заперечення війни (дивись внесений в Верховну Раду законопроект про боротьбу з “колабораціонізмом”).

4. Під приводом військової загрози розгорнути, нарешті, боротьбу з олігархами: націоналізувати енергетичну та комунальну інфраструктуру з одночасним зниженням тарифів на комунальні послуги (підготовка до одержавлення газових мереж Дмитра Фірташа вже розпочата), запровадити державне регулювання цін на товари першої необхідності (при непокорі забрати у власність активи великих регіональних бізнесменів та місцевих еліт). Підтримка громадян та підвищення рейтингу В. Зеленського – гарантовані.

5. Виключить навіть можливість мирного врегулювання конфлікту на Донбасі і реінтеграції зруйнованих війною територій. У підконтрольному інформаційному просторі максимально дискредитувати їх авторів, в тому числі Петра Порошенко. Закінчить війну зведенням стіни на лінії зіткнення (медіа проект “Стіна Донбасу” вже запущено).

6. На зовнішньополітичному контурі, переорієнтувавшись на політичну, військово-технічну та економічну підтримку США і Туреччини, які на відміну від “надто компромісних” Німеччини та Франції незаангажовані Мінськими угодами і готові діяти рішуче. Туреччина націлена на ослаблення Росії, посилення свого впливу на Чорноморському регіоні та зацікавлена в поверненні Криму Україні.
План цілком логічний. При реалізації такого сценарію Зеленський ймовірно зможе допрацювати свій президентський термін.
Виникнення авторитарної держави з цензурою інформаційного простору, перерозподілом власності (на користь свого оточення) не береться до уваги. Головне – результат. У будь-якому разі, такий план краще ніж маневрування без видимого кінця між суперечностями, що розділяють суспільство з реальними ризиками втрати влади і розпаду держави.
Схоже на політичному небосхилі нашою держави з’являється фігура здатна формулювати необхідні рішення і переводити їх в практичну площину.
Только экстренная и самая важная информация на нашем Telegram-канале