Зеленський мріє стати Путіним
02.11.2021 07:50
В пошуку причин відсутності досягнень на посаді президента у Зеленського закинули тезу, що у всьому винна не та форма правління. От якби в Україні була президентська республіка, шоумену з 95 Кварталу все б вдалося. Невже Зеленський приміряє на себе образ Путіна або Лукашенка? Чи насправді істина в тому, що «поганому танцюристу яйця заважають»?

Врятувати Зеленського

На фоні падіння рейтингу президента Зеленського і відсутності будь-яких проривів ЗЕ-влади розпочався пошук причин, які заважають досягненню успіху колишньому коміку з Кварталу 95. Спочатку мова йшла про політичних опонентів всередині країни, які підло будують підступи проти президента. Потім звернули увагу на корупціонерів, але швидко про них забули. Час від часу заважають Зеленському ефективно працювати зовнішні вороги. А ще підступний коронавірус, який попсував усі плани економічного стрибка. Нарешті добралися до кровопивць-олігархів. Та все це не рятує ситуації. Як не напружує Зеленський свої менеджерські потуги - нічого путнього не виходить. Навіть колективний розум "слуг народу" у вигляді монобільшості не здатний показати приклад ефективного управління країною. Одні скандали за скандалами і провали за провалами.

Не за горами повне розвінчання Зеленського і його команди. А там – кінець політичної кар’єри. Потрібно терміново шукати причину, щоб приховати від народу правду: "король то голий". І ось у голови РНБО Олексія Данілова промайнула цікава ідея.

У інтерв’ю виданню РБК очільник РНБО висловив цікаву думку. Мовляв, у всьому на заваді не та форма правління в державі. От якби у нас була президентська республіка, все було б не так. І зажили б українці багато і щасливо.

«Нам раз і назавжди потрібно визначитися, яка у нас країна. Якщо ми є президентською республікою, треба сказати – давайте робити президентську республіку, де президент – це голова виконавчої влади, відповідає за всі ці процеси. І тоді у нас з вами все добре.

У нас виходить, що ми всенародно обираємо президента, на нього покладаються надії, але за Конституцією у нас парламентсько-президентська республіка. Ну, тоді за логікою парламентсько-президентської республіки президента потрібно обирати в парламенті і поставити крапку в цьому питанні. Але народ не хоче, щоб у нього забрали право обрання президента», - заявив Олексій Данилов.

Поганому танцюристу яйця заважають

Коли Зеленський отримав президентську булаву, його першим кроком став розпуск Верховної Ради. У своїй історичній інавгураційній промові він також заявив, що уряд не вирішує проблем українців, а сам є проблемою, тому має подати у відставку. Окремо Зеленський висловив бажання звільнити главу СБУ, генерального прокурора і міністра оборони.

У новообраного президента були підстави нарікати на старий парламент та вимагати перезавантаження влади. І суспільство дійсно повірило Зеленському. Через кілька місяців шостий президент отримав все, що бажав. Його партія «Слуга народу» тріумфально перемогла на виборах. У президента вперше в історії України з’явилося право сформувати свою монобільшість. На відміну від своїх попередників, шоумену з Кварталу 95 не потрібно було ні з ким ділитися владою чи посадами, узгоджувати кандидатури чи вести виснажливі переговори про коаліцію.

Зеленський отримав власний уряд і міністрів, яких сам хотів. В додачу з головою СБУ, генеральним прокурором, очільником НБУ, міністром оборони, головами обласних і районних державних адміністрацій. І з величезною кількістю державних посадовців різних рангів та посад. Здавалося: що ще потрібно для того, щоб показати як потрібно керувати країною? Усі карти у твоїх руках. Уся вертикаль влади під твоїм проводом. Бери – і працюй. Очищай державу від хабарників, розбирайся з нечесними суддями, митниками і прокурорами. Залучай інвесторів і розбудовуй країну.

На жаль, з роботою у ЗЕ не заладилося. Уряд Гончарука виявився некомпетентним. Боротьба з великими корупціонерами закінчилася, так і не розпочавшись. Економічного дива не відбулося. Суди і правоохоронні органи не стали працювати краще. Кінець епохи зубожіння все відкладається. А олігархи почуваються наче акули у воді.

Вже і суспільство починає відчувати, що щось тут не так. Та Зеленський наче живе в іншій реальності. І замість того, щоб хоча би вчитися на своїх помилках, чути критику і прислухатися до фахівців, він замкнувся в паралельному вимірі. Зеленський поводить себе як капризний підліток. Не хоче брати на себе всю відповідальність за стан справ в країні, хоча володіє найбільшою повнотою влади. Проте з ентузіазмом шукає все нові і нові причини, які заважають демонструвати хороші результати роботи. Ось тепер вустами Данілова українцям натякають: може проблема у тому, що в нас не президентська республіка? Хоча мали б ставити питання інакше: поганому танцюристу яйця заважають.

Чи стане Зеленський українським Путіним?

В українській політиці є особлива традиція: як тільки влада потрапляє у зашквари і її рейтинг падає, зразу ж починається пошук винних. Винними зазвичай є усі, крім самої ж влади. А шлях до вирішення проблем лежить не у відставці чи дострокових виборах, а в прагненні знайти зовнішні причини невдач. Переписування Конституції і черговий перерозподіл повноважень між президентом, Верховної Радою і Кабміном – улюблений трюк українських політиків усіх часів.

Те, що Зеленський полюбив владу і дуже не любить критики у свою сторону, сумнівів не викликає. Те, що у Зеленського не дуже поважають Конституцію і закони, маніпулюючи ними у власних інтересах – теж не є предметом для дискусій. За таких обставин чинний глава держави цілком може піддатися спокусі і захотіти змінити форму правління. Для народу вигадають міф: Зеленський старається, але у нього не вистачає повноважень. Погана парламентсько-президентська республіка заважає! А ось якщо у нас буде президентська республіка, то все піде як по маслу. Тому треба негайно шукати 300 голосів у парламенті під зміну Конституції. Чи організовувати референдум з цього питання.

Навряд чи президентська республіка якось допоможе Україні. Адже головне питання – не у формі правління, а у компетенції правителів і їх принциповості. Можна бути парламентською країною. Можна мати президентську форму правління. І навіть запровадити конституційну монархію. У даній ситуації на життя українців це мало вплине. Але у Зеленського, схоже, так не думають. І розраховують, що хтось ще може повірити у цю казочку.

Проблема у тому, що українці не дуже сприймають такі маніпуляції. Україна – не Росія. Це у Росії наявність президента з авторитарною напівмонархічною моделлю правління – звичне явище. Українці може і мріють про сильну руку, але не про правителя-диктатора з однією правлячою партією, яка десятиліттями перемагає на виборах. Український Путін їм точно не потрібний. Тому у Зеленського звісно можуть фантазувати про путінські повноваження. Та ці фантазії так і залишаться рожевими мріями ЗЕ-команди.

Святослав Ворон