ударний безпілотник «Байрактар»
04.11.2021 21:15
Друзі пізнаються у біді. Використання українськими військовими ударного безпілотника «Байрактар» на Донбасі показало, що справжніх друзів в України не так і багато. А позиція Німеччини і Франції у цій ситуації – прояв дипломатичного лицемірства та подвійних стандартів

Перший удар безпілотника

26 жовтня 2021 року ЗСУ вперше використали ударний безпілотник «Байрактар», куплений у Туреччини. Безпілотник задіяли за наказом Головнокомандувача Збройних Сил генерал-лейтенанта Валерія Залужного у відповідь на обстріли українських позицій батареєю гаубиць Д-30. Під час цього обстрілу один український солдат загинув, ще двоє дістали поранення.

Цікаво, що перед застосуванням "Байрактару" українська сторона через місію ОБСЄ висунула вимогу про негайне припинення вогню. Але відповіді від російських бойовиків так і не отримала. Тому вдалася до більш рішучих дій.

Перше бойове хрещення «Байрактару» пройшло цілком успішно. Ворожа артилерія була знищена. Обстріл українських позицій припинився.

Україна придбала турецькі безпілотники ще у 2018 році. Ці апарати добре зарекомендували себе під час операцій турецької армії у Сирії та Лівії. Є інформація про те, що російські зенітні ракетно-гарматні комплекси «Панцир» не раз були вдало атаковані «Байрактарами». Перші випробування турецьких безпілотників в Україні відбулися у березні 2019 року. Але до цього часу ЗСУ не наважувалися використовувати їх для відсічі військовим угрупуванням ДНР і ЛНР. Хоча мали не це всі підстави. Адже російські бойовики ніколи і не думали припиняти вогонь та дотримуватися будь-яких домовленостей про перемир’я. Навпаки, відсутність реакції на обстріли лише розпалювала войовничість ворога та приводила до нових жертв серед українських військових.

Очевидно, що наказ про задіяння «Байрактару» погоджувався на вищому політичному рівні. І був певним сигналом як для Заходу, так і для Кремля і підтримуваних ним сепаратистів.

Німецько-французьке занепокоєння: парад лицемірства

Реакція з Європи не змусила себе довго чекати. Ні, Україна не дочекалася засудження обстрілу позицій своєї армії. Німеччина і Франція не висловили глибоке обурення черговим порушенням режиму припинення вогню з боку російських найманців. Загибель українських військових теж не викликали якогось занепокоєння у офіційного Берліна та Парижа. А ось застосування безпілотника «Байрактар» спровокувало на швидку дипломатичну реакцію.

МЗС Німеччини наступного ж дня заявило, що стурбоване повідомленням Генштабу української армії про те, що українські Збройні сили у відповідь на артобстріл та загибель одного та поранення ще одного солдата застосували дрон типу "Байрактар". Також у Берліні не забули нагадати про порушення Мінських угод. І традиційно закликали до деескалації.

Заява МЗС Франції була витримана у такому ж дусі. Париж згадав про дедалі частіше застосування важкого озброєння, забороненого Мінськими домовленостями, а також оголошення штабу української армії про використання озброєного безпілотника типу "Байрактар".

У щирість стурбованості Франції та Німеччини ще можна було б повірити, якби їхні міністерства зовнішніх справ постійно реагували на атаки російських угруповань проти ЗСУ. На застосування ворогом крупнокаліберної артилерії. На дії диверсантів. Та цього якраз не було. Таке враження, що у Європі взагалі не помічають постійних обстрілів з боку ДНР і ЛНР. Закривають очі на використання забороненої техніки та артилерії, якщо мова йде про російську сторону. І взагалі ставляться до України так, наче це вона окупувала частину території Російської Федерації. А тепер ще й дозволяє собі захищатися.

Українська відповідь

Реакція України на дипломатичні докори з боку Берліна та Парижа не забарилася. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба порадив Німеччині і Франції насамперед висловлювати занепокоєння застосуванням російськими окупаційними військами заборонених Мінськими угодами гаубиць. На його думку, Україна нічого не порушувала, а скористалася правом на самозахист. А ось що біля лінії розмежування робила ворожа гаубиця, яка там бути не повинна - велике питання. Дмитро Кулеба сказав, що розчарований короткозорістю німецьких дипломатів, які не бачать ситуацію у комплексі. Хоча і визнав: Німеччина залишається принциповою прихильницею мирного врегулювання і намагається зупинити російську агресію проти нашої держави.

Посол України в Німеччині Андрій Мельник був більш жорстким:

"Україна має законне право на самооборону, коли її територію вдень і вночі бомбардують з російських важких озброєнь, і коли гинуть мирні жителі та солдати. Тому ми закликаємо федеральний уряд замість того, щоб висловлювати занепокоєння драматичною ситуацією на окупованих територіях, подвоїти свої зусилля як посередника для скликання Нормандського саміту в Берліні, як було домовлено, і поставити Москву на місце".

Президент Володимир Зеленський сказав, що ЗСУ захищає свою територію. І не наступає, а лише відповідає на дії агресора і робить це згідно угод про режим припинення вогню.

"Коли українська армія відчуває, що потрібно захищати свою землю, вона так і робить. І далі вона діятиме саме за цим принципом", - заявив глава держави.

З іншого боку, ексміністр закордонних справ України Павло Клімкін закликав не бачити у заявах Німеччини і Франції щодо «Байрактару» ознак ворожого ставлення і подвійних стандартів. На його думку, європейці хочуть нам допомогти і зацікавлені у зменшенні градусу ескалації. Тому їхні тези треба сприймати крізь призму дипломатичної мови.

Висновки на майбутнє

Дипломатичні сигнали, які посилають Україні Берлін та Париж, змушують сумніватися у їх беззаперечній підтримці Києва. Німеччина і Франція уникають формулювань, які можуть не сподобатися Росії. І, схоже, готові розміняти частину українського суверенітету, аби лише втамувати апетити Кремля. У цьому немає нічого дивного. Історія Європи знає приклади не зовсім принципової поведінки великих держав.

У 1938 році таким же способом намагалися догодити Адольфу Гітлеру, коли віддали Чехословаччину на поталу Третьому Рейху. Україна звісно не Чехословаччина. Та у Путіну до Гітлера трохи далеко. Але від того нам не легше. Наші території окуповані. Ворог стягує війська до кордонів. А наші позиції мало не щодня піддаються обстрілам російських найманців і сепаратистів.

На цьому фоні вибіркової стурбованості більш об’єктивною виглядає реакція США. Американське посольство закликало обидві сторони дотримуватися режиму припинення вогню. Але внесло ясність: "підтримувана Росією сторона неодноразово використовувала гаубичну артилерію та безпілотники проти українських сил і нещодавно вбила українського воїна". На думку посольства США, російська риторика, що Україна загострює ситуацію, вводить в оману і сприяє ескалації напруженості.

Україна перебуває у дивній ситуації. Ми змушені виправдовуватися і пояснювати, чому вирішили застосувати те чи інше озброєння для захисту своїх солдат. Солдат, які перебувають на українській території і протистоять ворогу. Чи можна собі уявити, щоб Ізраїль пояснював ОБСЄ, Німеччині, Франції, та навіть США, чому він вирішив завдати удару по ісламським бойовикам? Це фантастика. Ізраїль може завдавати удари по ворожим цілям з будь-яких видів озброєння. В тому числі з винищувачів та ракет. І робити це за межами своєї території. Смерть одного єврейського солдата ніколи не залишиться без відплати. Ми ж ніби маємо просити у всього світу дозволу на власну оборону.

Тож перед тим як українській владі форсувати чергові переговори у Нормандському форматі, можливо, варто задуматися про склад їх учасників. Надмірно стурбовані українською рішучістю захищати себе від агресора Німеччина і Франція радше підіграють Росії, ніж допомагають Україні. Нам варто було б вести переговори з Москвою за участю США і Великобританії. А не довіряти своє майбутнє ненадійним друзям.

Петро Герасименко
"Новини України - From-UA.com"