Байден, Путін, Зеленський
10.12.2021 10:15
Онлайн-розмова Байдена і Путіна на тему України стала спробою переконати кремлівського диктатора відмовитися від ідеї військового вторгнення. Чи вдалося це зробити американському президенту – дізнаємось згодом

Те, що Захід тисне на Росію – хороший знак. Погано те, що Україну інформують про деталі в останню чергу.

Онлайн-дипломатія за п’ять хвилин до агресії

На початку грудня світ затамував подих в очікуванні нової фази російської агресії проти України. Кремль стягнув до українських кордонів потужне військове угруповання кількістю понад 100 тисяч осіб. Розгортання військ нагадує підготовку до нападу. Яке рішення прийме Путін – так і невідомо.

Захід відразу забив на сполох. Розпочалися тривалі перемовини і консультації дипломатів, політиків і розвідників. Давно вже не було таких активних контактів між США і країнами Європи щодо російської загрози. Частина інформації, якою обмінювався Вашингтон з своїми союзниками у ЄС, є закритою. Але, судячи з реакції провідних держав Європи і даних ЗМІ, Держдепу вдалося переконати європейців, що ситуація дійсно загрозлива і можливість вторгнення Росії в Україну – не фейк.

Зупинити Путіна чи принаймні змусити його задуматися над тим, чи варто здійснювати новий акт агресії проти України, на Заході спробували шляхом зустрічі лідерів США та Росії онлайн. Така відеоконференція відбулася 7 грудня. Під час понад 2-годинної розмови Путін та Байден обговорювали переважно українське питання. Усі деталі розмови точно невідомі. Перша інформація про її зміст з’явилася дещо пізніше.

Експерти в цілому позитивно трактують факт такої розмови для України. Хоча радіти зарано. На думку політтехнолога Олесі Яхно, для США було важливо озвучити свою позицію і почути чи спробувати зрозуміти плани президента Росії. США послали Кремлю чіткі сигнали. А ось для Москви було важливо показати, що Путін є світовим лідером, якщо з ним спілкується глава Білого дому. Україні ж важливо те, що Америка чітко заявила про підтримку її суверенітету і територіальної цілісності.

Українське МЗС високо оцінило зусилля Вашингтона у спробі посадити Росію за стіл переговорів. На думку міністра Дмитра Кулеби, сам факт відеорозмови вже є стримуючим фактором.

Ціна вторгнення для Росії

Але розмова Байдена і Путіна сама по собі ще нічого не означає. Це не перша розмова лідерів двох держав. І, скоріше всього, не остання. Перед початком Другої світової війни Гітлер та керівництво Третього Рейху теж провело чимало розмов з керманичами різних країн. Та війну це не зупинило. Головне те – чи вдалося Байдену переконати Кремль, що ціна нового нападу на Україну надто висока і неприйнятна. Що Путін у випадку вторгнення своїх армій зіткнеться з рішучою протидією Заходу та реальною підтримкою України.

У пресрелізі Білого дому, який вийшов за підсумками розмови лідерів двох країн, зазначено: «Президент Байден висловив глибоку стурбованість Сполучених Штатів і наших європейських союзників з приводу ескалації збройних сил Росії навколо України і дав чітко зрозуміти, що США та наші союзники дадуть відповідь сильними економічними та іншими заходами у разі військової ескалації. Президент Байден підтвердив свою підтримку суверенітету та територіальної цілісності України та закликав до деескалації та повернення до дипломатії».

Крім того, Джо Байден пригрозив, що США готові зробити те, що не зробили у 2014 році. Очевидно, американський президент мав на увазі більш рішучі санкції проти Москви, у тому числі відключення від міжнародної системи фінансових платежів SWIFT. Але, можливо мова йшла й про інші речі. У всякому разі радник президента США Джейк Салліван заявив журналістам, що не буде публічно озвучувати деталі, чим саме Байден пригрозив Путіну.

У питанні розширення НАТО США відмовилися давати якісь гарантії лідеру держави-агресора. Джейк Салліван запевнив, що Байден дав зрозуміти Путіну: інші держави мають повне право самостійно обирати, куди їм вступати. І НАТО не визнає диктату Росії з цього питання. З іншого боку, США погодилися на переговори з командою Путіна про те, як зняти стурбованість РФ у зв'язку з можливим приєднанням України до Альянсу.

Судячи з контексту заяв і реакцій політиків, можна констатувати, що Росію спробують примусити до миру переважно економічними заходами, у тому числі зупинкою Північного потоку-2, та скоординованою позицією Заходу. Можливо, Україна отримає додаткове озброєння. Втім, якщо Росія таки наважиться на агресію, ніхто за Україну воювати не буде. Під час спілкування з журналістами 8 грудня Джо Байден наголосив, що в жодному випадку не відправить американських солдат в Україну у випадку вторгнення Росії.

Наша доля у чужих руках

І все ж неприємний осад від розмови Байдена і Путіна теж є. Справа не тільки у тому, що багато питань залишаються без відповіді. У тому числі те, чи дійсно вдалося уникнути найгіршого сценарію. Після розмови Байдена з Путіним щодо України логічно було б чекати на негайну бесіду лідера США з українським колегою. Але Вашингтон чомусь вирішив відкласти діалог з Зеленським. Натомість Байден відразу поспілкувався з президентом Франції, канцлером Німеччини, прем’єр-міністрами Великобританії та Італії. А розмову з Зеленським відклав аж на два дні – на 9 грудня.

Виглядає не дуже приємно, коли про тебе спілкуються поза спиною. І тим більше про питання, які образно можна назвати питаннями життя і смерті. За великим рахунком мова йде про безпеку нашої держави і нації. Але чомусь про це говорять без нас. І навіть не поспішають поінформувати про хід переговорів.

Що це було – персональний сигнал українському президенту від Байдена? Публічне демонстрування позиції Білого дому, коли долю України обговорюють без нас? А може наслідок розчарування і недовіри до української влади від нинішньої адміністрації США? Будь-який варіант відповіді має право на існування.

Політолог Віталій Бала дуже обережно оцінює підсумки розмови Байдена і Путіна. На його переконання, ці переговори Україні нічого не принесли. Сторони обмінялися прямими та завуальованими погрозами, підтвердили свої колишні підходи до ситуації навколо України та "домовилися домовлятися" далі.

"По великому рахунку, ми так і не зрозуміли із офіційних повідомлень, за рахунок чого США зняли пункти з проєкту бюджету стосовно санкцій щодо Північного потоку-2 і державного боргу Росії. Що стосується України, то є заява, що буде далі продовжуватися з цього приводу консультації і перемовини. Тобто я так розумію, що вони по Україні нічого суттєво не вирішили, крім заяви, що якщо буде вторгнення, тоді будуть якісь жорсткі санкції і США підтримують територіальну цілісність України", - зазначив Віталій Бала у коментарі.

Бути слабким – завжди погано. Сподіватися на демократію, права людини, непорушність кордонів, територіальну цілісність та суверенітет завжди наївно, якщо у тебе немає сильної армії і мудрого керівництва з державницькими позиціями. Як казав Макіавеллі, «хто має хороше військо – знайде і хороших союзників». Сумно констатувати, але Україна зараз більше схожа на об’єкт світової політик, ніж її суб’єкт.

Зеленський і Байден: фінальна сцена з продовженням

Розмова Байдена і Зеленського відбулася через два дні після спілкування американського президента з Путіним. Діалог тривав півтори години. Про зміст розмови першим повідомив голова Офісу Президента Андрій Єрмак.

По-перше, Байден запевнив Зеленського у тому, що передав Путіну чіткий сигнал про жорсткі кроки Заходу та безпрецедентні санкції у разі російської агресії.

По-друге, Байден заявив, що рішення про вступ до НАТО має приймати український народ і члени Альянсу. І ніяка країна не має права забороняти Україні інтегруватися у структури Північноатлантичного блоку.  Американський президент запевнив, що США дадуть допомогу Україні для відбиття російського наступу.

За словами Єрмака, президенти говорили і про Північний потік-2. Щось конкретне по цьому питанню глава ОП не повідомив. Сказав лише, що розмова вийшла «дуже тепла, дуже відверта».

Сам Зеленський так описав короткий зміст розмови з Байденом: «Президент США ознайомив мене зі змістом його перемовин із Володимиром Путіним. Також обговорили можливі формати врегулювання конфлікту на Донбасі. Торкнулися перебігу внутрішніх реформ в Україні».

Очевидно, у розмові Байдена і Зеленського мова йшла не тільки про російську загрозу, а й про внутрішню політику, ситуацію на Донбасі, корупцію та інші речі. Втім, важко сказати, чи досягли сторони якоїсь домовленості. Невідомим є й те, чи тиснутимуть на Україну західні союзники в питанні надання автономії Донбасу.

Телефонна і онлайн-дипломатія – лише один з інструментів у стримуванні та умиротворенні російського агресора. Чи буде вона ефективна – покаже тільки час. Найкращим доказом того, що Росія відмовилася від нового витка агресії стало б масове відведення військ від українського кордону. Та поки що цього не спостерігається. Тому розслаблятися рано. Особливо, коли у тебе такий підступний, неадекватний і небезпечний сусід.

Святослав Ворон
"Новини України - From-UA.com"