Порошенко та Зеленський
29.12.2021 08:10
Єдине важливе досягнення Зеленського на посаді президента – вміння розважати народ різноманітними шоу та видовищами. Цього разу українцям пропонують переглянути серіал «Посадити Порошенка»

Однак режисери дійства, які засіли в Офісі президента, ризикують отримати непередбачуваний розвиток сюжету та фінал політичної драми, яку вони затіяли.

Справа, шита білими нитками

20 грудня в.о. генпрокурора Олексій Симоненко підписав підозру п'ятому президентові України Петру Порошенку в державній зраді та сприянні діяльності терористичних організацій внаслідок постачання вугілля з території окупованого Донбасу.

Сторона обвинувачення вважає, що Порошенко діяв за попередньою змовою з групою осіб, зокрема з числа представників вищого керівництва Російської Федерації. Якщо експрезидента визнають винним, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років з конфіскацією майна або без такої. Раніше Порошенка вже намагалися притягнути до відповідальності. Цього разу правоохоронці взялися до справи ретельніше.

Однак, звинувачення у держзраді схоже на політичне замовлення. Дивним є трактування умислу у діях Порошенка. На думку слідства, він полягав у "задоволенні власних політичних інтересів, недопущення падіння політичних рейтингів та рівня довіри в результаті можливого подальшого загострення відносин з країною агресором - Російською Федерацією". Виходить, що Порошенко спеціально дав вказівку купувати вугілля з окупованих територій, аби уникнути падіння рейтингу?

Слідство переконане, що Порошенко нібито дав вказівку припинити закупівлю вугілля з ПАР, щоб користуватися вугіллям з ДНР і ЛНР. У схему був залучений Віктор Медведчук, енергетичний міністр Володимир Демчишин та "комунікатор" з бойовиками Сергій Кузяра. Однак, те, що Україна деякий час купувала вугілля з шахт, які перебували на підконтрольній російським бойовикам території, не є великим секретом. У 2014 році українські ТЕС працювали на вугіллі антрацитної групи, основні запаси якого якраз перебували на окупованих територіях. Для переведення електростанцій на вугілля газової групи був потрібний час. Щоб пережити важку зиму 2014/15 років, потрібно було використовувати різні можливості. Трактувати доцільність купівлі вугілля з шахт, які опинилися під контролем ворога, можна по-різному. Але навряд чи в цьому був умисел державної зради. А ось без вугілля у той час країна могла б залишитися без світла та тепла.

Якщо Зеленський такий принциповий у відстоюванні національних інтересів, то як можна трактувати факт купівлі електроенергії та вугілля у агресора – Росії. Ось це вже точно тягне на державну зраду. Та чомусь правоохоронці закривають очі на події, які мали місце у 2020-2021 роках.

Порушення кримінальної справи проти Петра Порошенка нагадує акт помсти Зеленського за розкручування теми «Вагнергейту». А також схоже на бажання відволікти суспільну увагу від провалів у роботі влади. Напевно в Офісі Президента сподіваються, що спроба посадити Порошенка за грати сподобається частині виборців. А судові баталії затьмарять плачевну ситуацію в енергетиці та корупційні скандали.

Сам Порошенко покинув Україну 17 грудня. Якраз цього дня йому намагалися вручити повістку на допит у ДБР. Через тиждень Порошенка разом з дружиною побачили на прогулянці у Варшаві. Експрезидент був у хорошому настрої. У своєму відеозверненні п’ятий президент пообіцяв повернутися в Україну у першій половині січня і поговорити про державну зраду та хто є зрадником.

Передишка для Ахметова

Звістка про звинувачення п’ятого президента у державній зраді стала обнадійливою новиною для Ріната Ахметова. Це означає, що команда Зеленського спрямувала свою основну увагу на Петра Порошенка. Хоча зовсім недавно у найбагатшого олігарха України були всі підстави для серйозного занепокоєння.

Закон про деолігархізацію та інформаційна війна з Офісом президента віщували великі проблеми для Ріната Ахметова. Здавалося, ще трохи і українці побачать кульмінацію шоу з деолігархізації у вигляді санкцій проти донецького олігарха. Далі, за класикою жанру, мали послідувати закриття ахметовських телеканалів, арешт рахунків, націоналізація частини підприємств включно з електростанціями. І навіть звинувачення у державній зраді з подальшими слідчими діями.

Такий сценарій лише на перший погляд видається фантастичним. Але він міг стати реальністю. Негативне сприйняття олігархів в українському суспільстві гарантувало б, що народ в цілому буде не проти подивитися як деолігархізують Ахметова. Масової суспільної підтримки у Ріната Леонідовича немає. Імідж доволі неоднозначний. А можливості протистояти владі не такі і значні як здається на перший погляд. Зупинка роботи ТЕС з масовим відключенням електроенергії та закриття промислових підприємств – хід відчайдушний і небезпечний. Який влада могла б використати як аргумент для розкуркулення найпотужнішого олігарха. Зеленський отримав би карт-бланш на будь-які антиахметовські дії. А інші олігархи були б зовсім не проти максимально послабити свого конкурента і урвати шматок від його бізнес-імперії.

Ще в середині грудня здавалося, що над Ахметовим нависли грозові хмари. Та Зеленський несподівано обрав зовсім іншу сюжетну лінію і вирішив посадити Порошенка. Тож Ахметов поки що може перевести подих. І сподіватися, що у колишнього коміка вистачить мудрості та інтуїції не вести війну на кілька фронтів.

Наслідки для Зеленського і Порошенка

Зеленський ніколи не відчував особливої прихильності до свого попередника. Його ставлення до Порошенка межує з ненавистю і глибоким особистим несприйняттям. У бажанні Зеленського посадити за грати Порошенка є щось ірраціональне. Можливо, таким чином колишній кварталівець прагне самоствердитися. Можливо, ним керують якісь комплекси та глибокі образи. А можливо Зеленський просто ненавидить тих, хто його публічно критикує і намагається помститися Порошенку.

Спрогнозувати подальший розвиток подій у цьому зрадошоу від влади важко. Як і те, які наслідки протистояння Зеленський-Порошенко матиме для обох політиків в майбутньому.

Звинуваченням у державній зраді Зеленський намагається десакралізувати опонента в очах частини прихильників. Скоріше всього, Зеленським керує з одного боку образа та помста, а з іншого – страх поки ще теоретичного реваншу Порошенка на майбутніх виборах. Якби в Офісі президента дійсно були принципові у відстоюванні національних інтересів, Україна не купувала б у агресора електроенергію і вугілля. Та влада живе подвійними стандартами. Тому шукати логіку та послідовність в її діях марно.

Крім того, що ЗЕ-влада демонструє відсутність принциповості, вона ще й показує свою недалекоглядність. Зеленський може отримати справжнє емоційне задоволення від факту обвинувачення Порошенка. Але ефект може виявитися нетривалим і швидкоплинним. Незрозуміло, як суспільство відреагує на переслідування політика-опозиціонера. А що як більшість українців вважатимуть цю справу зведенням політичних і особистих рахунків? Тоді на Зеленського чекає не всенародна любов, а новий виток падіння популярності.

Колишній комік сам себе заганяє у пастку. Якщо він не посадить Порошенка, покаже себе слабким і дискредитує висунуті гучні звинувачення. Якщо ж таки спробує це зробити, може отримати хвилю протестів і ріст рейтингів опонента. За грамотної поведінки Петро Олексійович може навіть вийти з цієї історії переможцем і наростити політичні бали. А потім хтозна, можливо за кілька років вже Зеленський буде пояснювати правоохоронцям, що він не вчиняв дій, які кваліфікуються як державна зрада.

Святослав Ворон
"Новини України - From-UA.com"