Про небезпечне життя в Україні, про загрози від легалізації зброї, про народний суд і ефективність нової поліції, в ексклюзивному інтерв’ю кореспонденту інтернет-видання Новини України – From-UA розповів правозахисник Володимир Чемерис.

Новини України – From-UA: - Володимире, добрий день! Оцініть, будь ласка, кримінальну ситуацію, яка склалася останнім часом в Україні. З чим, на вашу думку, це пов'язано?

Володимир Чемерис: - Кримінальна небезпека в Україні стала, напевно, на порядок вищою, ніж вона була до початку 2014 року. Багато хто порівнює ситуацію з лихими 90-ми, про що і свідчать періодичні оцінки офіційних органів, тієї ж самої поліції. Її представники іноді говорять про певне зменшення кількості злочинів, але тут треба враховувати специфіку офіційної статистики, яку можна оцінювати по-різному. Наприклад, деякі випадки не реєструються, деякі не доходять до суду і таким чином вважаються такими, що не відбулися. Тим паче навіть офіційна статистика говорить про збільшення саме важких злочинів, тобто маються на увазі і важкі тілесні ушкодження, як було, наприклад, нещодавно у Львові, де нацисти порізали чотирьох молодих людей, один з яких був поранений в серце. Також не так давно відбувся замах на одного молодого активіста, внаслідок чого він пережив клінічну смерть. Тобто таких злочинів у нас, навіть за офіційною статистикою, стає більше.

В чому причина? Перша причина — це загальна атмосфера, яку б я пов'язав з війною, тобто у нас такий мілітаристський культ, культ насильства, де все можна вирішити за допомогою сили, що фактично стало частиною державної ідеології. І звичайно, це породжує відповідну реакцію в суспільстві, де люди хочуть вирішити свої проблеми за допомогою сили, починаючи від побутових проблем і закінчуючи загально-політичними.

Друга причина — це безкарність. Наприклад, цей напад у Львові. Перед цим ті люди з нацистських організацій напали на табір ромів з погромами, одного вбили і кількох поранили. Спочатку їх затримали, а потім їх почали частково випускати, змінивши їм запобіжний захід, і, звичайно, вони потім продовжили свою діяльність. І практично зараз ми не бачимо жодного рішення суду, який би засудив хоч одного учасника насильницьких нападів, здійснених ультраправими чи то на ромські табори, чи то на антивоєнні мітинги, чи то розбірок між собою. Наприклад, активістку в Херсоні, саму представницю правих, облили кислотою за те, що вона недостатньо патріотична, як вважалось нападникам. Якщо навіть відкрити кримінальні справи, то все одно ці люди знаходяться на волі. Як той самий Стерненко в Одесі, який вбив людину, проти якого відкрито кілька кримінальних справ, але він все одно розгулює на свободі. Тобто ці люди впевнені, що їм нічого не буде. І це, звичайно, сприяє тому, що насильство множиться.

Ще одна причина, і теж одна з визначальних, — це провал так званої поліцейської реформи, коли маса людей, які були набрані за закликом Згуладзе, з різних причин залишила службу. Кількість патрульних, ми навіть неозброєним оком це можемо побачити, зменшилася суттєво. І після всіх цих процесів передатестаційних, люстраційних тощо, професіонали зі слідства пішли. Тобто можна довго говорити про абсолютно провальну реформу, але це одна з причин росту злочинності.

Новини України – From-UA: - Ви пригадали про «лихі 90-ті». Що нині відмінного, а що спільного?

Володимир Чемерис: - В першу чергу, це кримінальні розбірки, тобто розбірки за бізнес. Наприклад, вбили колишнього директора «Укрспирту». Там вбили людину, яка прийшла одразу після Майдану, потім вона звідти пішла, але залишилась контролювати деяку частину. Звичайно, інші люди захотіли відібрати цей ласий шматочок бізнесу, ну і в кінці-кінців вбити директора. Потім ми ж бачимо масові рейдерські захоплення. Останній нашумілий –в Харківській області в Волчанському районі, де хотіли відібрати вже урожай, який був зібраний фермерами, причому з обох боків були представники так званих добровольчих батальйонів, тобто одні з них «кришевали» бізнес, який хотіли відібрати, а інші організовували цей напад. Ось такі рейдерські захоплення і бізнес-кримінальні розбірки характерні для 90-х років.

В чому, можливо, відмінність: тепер ми бачимо, що в дуже багатьох випадках рейдерські замовлення виконують саме учасники АТО з так званих добровольчих батальйонів, тому що вони часто повертаються з війни з «донбаським синдромом», який чимось нагадує колись «афганський синдром». Тобто люди вже звикли до зброї, до насильства і вбивств, вони не можуть соціалізуватися в мирних умовах. Іноді не хочуть, іноді не бачать для себе застосування, тому складають основну кількість «титушок» і рейдерських загонів.

Новини України – From-UA: - Майже щодня ми чуємо про вбивства, крадіжки, насильство і різного роду ДТП. Яка, на даний момент, роль сучасної поліції, яка повинна нас берегти?

Володимир Чемерис: - Ми вже говорили про проблеми поліції, пов'язані, в першу чергу, з провалом поліцейської реформи. В теперішньому стані поліція в значній мірі просто не здатна виконувати ті функції, які покладені на неї законом про поліцію, Конституцією і взагалі законодавством України. Це треба констатувати. З іншого боку, що є нагальною потребою в поліції, принаймні зараз, і про це, до речі, багато правозахисників говорять, — це деполітизація поліції, тому що навіть у нещодавньому нападі з ножами у Львові нападники за руку вітались з поліцією. Окрім того, є ж відомий факт катування прямо посеред міста Чернігова, коли поліція приїхала і не захистила людину. В даному випадку це був бомж, якого власне і катували. І те, що дуже багато представників ультраправих формувань і так званих добровольчих батальйонів пішли у поліцію, говорить про те, що поліція не виконує головну функцію — захищати людей незалежно від того, який їхній соціальний стан, які у них політичні погляди тощо. Так що деполітизація поліції — це дуже важливий момент. Я би навіть сказав, що дуже важливий момент — це денацифікація поліції, це власне те, що було після Другої світової війни у Німеччині і Франції, коли представників нацистських формувань усунули з правоохоронних і інших державних органів.

Якраз ми маємо дуже велику проблему з правоохоронними органами, а це стосується не тільки поліції, а й прокуратури, СБУ і антикорупційних органів, яких у нас багато створено. Вони не здатні виконувати свої функції. Чому? Тому що ми свого часу пішли шляхом боротьби зі злочинністю і корупцією не інтенсивно, тобто не використовуючи існуючі правоохоронні органи, яких у нас і так багато, власне для того, щоб вони якісно виконували свою функцію, а екстенсивно, тобто створюючи нові органи. І кожний з цих органів, як нових, так і старих, розглядаються фінансово-політичними угрупованнями, які є при владі в Україні, як інструмент виконання своїх рішень, як інструмент впливу на ситуацію, як інструмент боротьби з конкурентами. У нас відкрито говорять, що у нас поліція під Аваковим і під «Народним фронтом», Генеральна прокуратура — під Адміністрацією президента. І іноді ми бачимо боротьбу між різними правоохоронними органами саме тому, що вони представляють різні угруповання. Ясно, що вони на цю боротьбу витрачають багато часу і зусиль, і, власне кажучи, боротьба зі злочинністю і корупцією є насправді пріоритетом.

Новини України – From-UA: - Володимире, підкажіть, як пересічному українському громадянину убезпечити зараз своє життя, уберегти своїх дітей і майно?

Володимир Чемерис: - Нам останнім часом лобі торговців зброєю намагається нав'язати думку, що необхідно легалізувати зброю. Я б все-таки порадив уважніше придивитись, наприклад, до США, де зброя історично легалізована, і там були свої історичні причини, коли поселенці їхали на Дикий Захід, де були індіанці, інші ватаги, і їм треба було оборонятися. Але зараз зі стрічок новин ми бачимо про масові розстріли людей неврівноваженими людьми з якихось причин чи то релігійних, чи то з причин ревнощів чи ще чогось – і вони, як мінімум, відбуваються раз на тиждень. Якщо побувати в США і почитати їхні газети, то там кожен день щось подібне трапляється, причому це в країні, де вже є традиція користування зброєю.

І я думаю, що якраз в Україні будуть дуже наївні люди, які вважатимуть, що якщо у них буде зброя, то вони зможуть нею вчасно скористатися, коли проти них злочинець, який пройшов бойові дії і вміє нею користуватися, не використає її набагато раніше. Це просто шлях до ще більшого сплеску насильства, причому в якому будуть гинути очевидно абсолютно безневинні люди. У Фінляндії не так давно легалізували зброю, а потім, коли почалися розстріли у школах, вони одразу ліквідували цей закон. Тобто це шлях не до самозбереження, а до більшого множення насильства. Звичайно, в умовах, коли поліція не виконує свої функції, а саме вона повинна бути цією зброєю, яка має захистити громадян, їх життя, здоров'я і майно, , не означає, що треба сказати: «А, ну добре, не виконуйте, тоді ми самі будемо озброюватися».

Я думаю, що найліпший шлях — це самоорганізація. До речі, багато вже було таких прикладів. В Херсонській області, я знаю випадок, коли люди самоорганізувалися, створили такі загони, без зброї, яка для цього якраз і не потрібна; в Івано-Франківській люди влаштували подібний загін, коли на них почали нападати так звані національні дружини. Тут не треба навіть дуже багато, тому що злочинці вважають, що ми роз'єднані, що кожний — за своє майно і тільки за своє життя, але просто потрібно організувати, наприклад, чергування навколо дачного селища і вчасно просто повідомляти поліцію. Так, вона приїде з запізненням, але це вже буде півкроку.

Без сумніву, що змінити ситуацію кардинально можна тільки зі зміною не просто влади в Україні, тобто усунення всіх тих керівників, які мають відповідати за правоохоронну систему, яких ми вже називали, а просто змінити соціально-економічну систему в Україні. Ми, на жаль, після Майдану пішли в зовсім інший бік, ніж в бік цивілізованого правового суспільства. Звичайно, вертатися назад — це теж буде важкий шлях, але нам треба буде повернутися, без сумніву, тому що якщо далі йти цим шляхом, яким нас ведуть наші правоохоронці і великий капітал, який захопив у нас владу в Україні, то це шлях до самознищення, це дійсно шлях у нікуди.

Новини України – From-UA: - От ви сказали про загони людей, які самі організовуються, і тут згадалося таке явище, як самосуд. Ваша думка, він має право на життя на сьогоднішній день, чи це все-таки протиправно?

Володимир Чемерис: - Самосуду не може бути, тому що самосуд — це скорий суд, це суд на місці. А скорий суд завжди не правий. Було багато випадків, коли люди, не розібравшись, хто правий, хто винен, вирішували подальшу долю людини. І тут також можна зрозуміти цих людей, тому що вони не сподіваються на правоохоронні органи і на те, що суд винесе справедливе рішення, тому вони вирішують от так, одразу. Цьому, звичайно, сприяє та атмосфера в суспільстві, про яку ми говорили, де просто у повітрі носиться насильство і вимога силою здійснити справедливість, якою вважають справедливість ці люди.

Але самосуд — це завжди не правий суд. І як би там не було, треба, звичайно, щоб був суд. Ми мало сподіваємось на справедливий суд, тому що навіть після ще однієї чергової судової реформи, ми бачимо суд залежний і від влади, і від фінансів, і цьому теж сприяють процеси так звані люстраційні і передатестаційні, коли в органах судів залишаються лише перевірені люди, які будуть виконувати ту чи іншу волю. Звичайно, сподівань на це мало, але все-таки є сподівання на те, що зі зміною системи зміниться і система правосуддя. Хоча діватися від самосуду дуже важко. Але все-таки потрібно розуміти, що рано чи пізно суд буде, якщо не на землі, то вище, і так чи інакше всі понесуть відповідальність за те, що вони зробили. Не треба тільки перетворюватися самим на тих людей, до яких застосовують суд Лінчу.