Про те, як вирішується питання мови в Україні, на якому місці насправді воно серед потреб населення та чи буде українізація примусовою, в ексклюзивному інтерв’ю кореспонденту інтернет-видання Новини України – From-UA розповів голова політради партії «Сила Людей» Олександр Солонтай.

Новини України – From-UA: - Олександре, вітаю вас! 21 липня відбудуться вибори до Верховної Ради. Чим ближче до виборів, тим гарячіше стає в українській політиці: політики знають, як зіштовхнути лобами людей, починають знову ділити нас, піднімаючи мовне питання. Чи можна не реагувати на це? В який спосіб?

Олександр Солонтай: - Загалом мовне питання в Україні вирішене, а виборців це питання цікавить значно менше, ніж раніше. Але час від часу його підіймають знову і знову. Є регіональні особливості, і йде жорстка конкуренція на виборах 21 липня трьох політичних сил за той електорат, якому важливе питання посилення російської мови. Саме через це тимчасово відновилася дискусія, яка, на мою думку, вже після виборів зникне з порядку денного. Тобто проблема мови штучно роздувається, як це вже було неодноразово перед виборами.

Новини України – From-UA: - Чи можна раз і назавжди вирішити мовне питання? Чи Україна приречена бути поділена мовою?

Олександр Солонтай: - На мою думку, Україна не поділена мовою, адже навіть російськомовні громадяни визнають, що українська мова – єдина державна мова. Це двадцять років тому, коли ще не було Конституції, законодавства і можна було лякати людей «бандерівщиною», мовою розколювали країну навпіл. Наразі багато людей зрозуміли, що це просто маніпуляції політиків. Впевнений, що в перспективі кількох виборчих циклів ми побачимо, що кандидати, які будуть підіймати мовне питання, різко втрачатимуть та взагалі вилітатимуть з політичного процесу.

Новини України – From-UA: - Чи, на вашу думку, у нового президента є сили для вирішення питання мови? Яким чином?

Олександр Солонтай: - Якщо оточення Зеленського після виборів зможе зняти це питання, то його не буде аж до наступних виборів. На мою думку, до нинішньої дискусії призвела гостра конкуренція між проектами «Слуга народу», «За життя» та «Опозиційний блок». Але після виборів на порядку денному стоятимуть інші питання, і Зеленському та його команді буде невигідно підіймати мовне питання. Якщо ж вони не залишать тему мови в спокої, то будуть величезні втрати, адже люди хочуть відповідей та дій в інших сферах.

Новини України – From-UA: - Олександре, як ви думаєте, на якому місці сьогодні з усіх проблем в країні мовне питання?

Олександр Солонтай: - Уважно слідкую за соціологічними опитуваннями та даними про рівень знання мов. Громадяни України все більше володіють українською мовою, при тому розвиваються мови національних меншин, а також зростає знання іноземних мов. Також було оновлено законодавство. Тобто з правової точки зору, питання знято, а в реальності – ні, оскільки все ж таки ще багато людей не вивчили українську мову. Разом з тим, кількість таких громадян зменшується з року в рік, і тому не дивно, що місце мовної проблеми теж знижується з року в рік.

Про використання мови

За даними дослідження Київського Міжнародного інституту соціології (КМІС), станом на березень 2019 року, 46% українців зі своїми родичами розмовляють переважно або тільки українською мовою (понад 32% з цього числа розмовляють тільки українською). Переважно або тільки російською мовою розмовляють 28,1% українців (15,8% розмовляють тільки російською мовою). Ще 24,9% українців у рівній мірі розмовляють українською і російською мовами.

За даними КМІС, за 20 років з 46% до 29,9% знизилася частка тих, хто вважає, що російську мову потрібно вивчати в тому ж обсязі, що і українську мову. З 16,7% до 25,4% зросла частка тих, хто вважає, що російську слід вивчати в меншому обсязі, ніж інші іноземні мови, а ще 8% взагалі заперечують потребу вивчення російської, як такої.

Про державну мову

За даними соціологічної групи “Рейтинг”, кількість прихильників надання російській мові статусу другої державної мови регулярно дуже суттєво знижується, зокрема 5 років тому в 2014 році ідею підтримували 34%, а 10 років тому, в 2009 році – 52% громадян. Але, мовна дискусія під час виборів негативно вплинула на цю тенденцію, адже станом на грудень 2018 року, вже тільки 17% підтримували надання російській мові статусу державної, а вже по закінченню виборів та після ухвалення нового законодавства, станом на червень 2019 року, кількість другої державної російської зросла до 21%. Разом з тим, історичного максимуму, станом на червень 2019 року, досягнула підтримка української мови, як єдиної державної – 66%.

Новини України – From-UA: - Олександре, ви підкреслюєте, що мовне питання в Україні зараз зняте. Яким чином? Тим, що прийняли закон про захист української мови? Якщо більшість громадян (за Вашими словами) намагаються вивчити українську мову, то тоді для чого в законі «Про мову» передбачені мовні комісії? Що вони будуть перевіряти?

Олександр Солонтай: - Більшість людей хочуть вивчити мову, але це їхня приватна справа. Під час ухвалення законодавства про захист української мови, парламент намагався вирішити інше гостре питання, а саме мову роботи органів влади та офіційних організацій. Історично склалася проблема ще з радянських часів, що багато представників органів державної влади, поліції, судів, армії, прокуратури, інспекцій, митниць тощо – не володіють державною мовою. Саме тому оновлене законодавство про мову захищає права громадян, які хочуть отримувати послуги українською мовою, і разом з тим, зробило жорсткішим вимоги до всіх людей, які представляють суб’єкти владних повноважень.

Як бачимо, законопроект, який був ухвалений за основу, і кінцевий варіант, сильно відрізняються. Чому? Бо законодавці намагалися знайти компроміс між потребами держави та правами громадян в приватному житті користуватися мовами за власним бажанням. Практика покаже, наскільки цей компроміс вдалося віднайти. Вважаю, що наразі не слід змінювати законодавство, а перейти на реальне втілення Конституції (в тому числі статі 10, яка захищає державну українську та мови національних меншин), нового закону, який вступив в дію вчора, 16 липня, а також Хартії Ради Європи, яку ратифікувала Україна.

Новини України – From-UA: - Зараз однозначно пішла мода на українське. Що на це вплинуло?

Олександр Солонтай: - Це природній процес. Українська мова прийшла у великі міста, є багато якісного українського, і не тільки в сфері культури. Тому українське починає займати своє місце в різноманітті європейського, і це нормально.

Новини України – From-UA: - Олександре, ви говорите, є багато якісного українського, не тільки в сфері культури. Що саме ви маєте на увазі? Чи не слід прислухатися до пропозицій президента Зеленського, який, будучи ще кандидатом в президенти, пропонував не забороняти інші мови в нашій державі, а підтримувати українську різними преференціями? Які преференції, на вашу думку, могли б підтримати українську мову?

Олександр Солонтай: - Ви праві, стимулювання та заохочення може багато в чому виявитися кращим за квотування. Це практично перевірено та показало результати в сфері кінематографу. Разом з тим, є сфери, де українське вже довело свої лідерські позиції або високу якість, в цьому можна переконатися кожному, наприклад в мережі «Всі свої». Тим не менше, не зовсім коректно порівнювати сферу мови та продукцію, а тому все ж таки мова потребує спеціального законодавчого регулювання.

Серед інструментів розвитку державної мови мають бути, як і обмежувальні, так і допоміжні, але перевага має надаватися стимулюванню. Обмеження та контроль, на мою думку, переважно потрібні в сфері державних послуг та роботи органів влади. Для розвитку мови в сфері приватних відносин та економіки, бізнесу, освіти, навпаки, можуть допомогти більше заохочувальні заходи та фінансова підтримка.

Також слід зважати на економічну ситуацію. Наразі громадяни України по всьому світу вивчають більше англійську, італійську, німецьку, польську, португальську та інші мови, ніж вдосконалюють знання української. Без вирішення економічних проблем, не буде за що розвивати українську мову, ні для кого!

Новини України – From-UA: - Якщо зробити ретроспективу, то у 2014 році, якби в Донбасі зробили російську мову регіональною – чи могли б ми врятувати країну? Як би змінився хід подій?

Олександр Солонтай: - До 2014 року російську мову в Донецькій та Луганській областях ніхто ніколи не притискав. До початку війни, зимою 2014 року, я мав понад 10 публічних зустрічей на Донбасі, а до того сотні, якщо не тисячі. Люди вільно розмовляли та користувалися російською, в тому числі в роботі органів влади та правоохоронній сфері. Всюди була російська, тому зміни в мовне законодавство нічим не могли врятувати від Путіна. Головне джерело війни, це не мова. Кремль скористався ослабленістю інститутів держави та суспільства, які до цього знищували олігархи, бандити та корупціонери, зовсім не через мову.

Новини України – From-UA: - І от зараз від новообраного президента після поїздки на лінію розмежування вогню лунали заяви про знову ж таки надання статусу регіональної для російської мови в східних регіонах. Виникає питання: а чому раніше цього не зробили, аби уникнути війни в країні?

Олександр Солонтай: - Війна розпочалася з висадки збройних сил Росії («зелені чоловічки») в Криму, без жодних попереджень, одразу після втечі Януковича. Неможливо було прийняти або не прийняти закони про мову або закони про щось, щоб війна не почалася. Путін атакував Україну, спочатку через Крим, а потім побачив беззахисність та пішов далі на Донбас. І Путін пішов би далі, якби не почався спротив. Мова Путіна не цікавить. Кремль цікавить знищення України, незалежно від того, наскільки українська мова в Україні популярна. Путін боїться успішної та процвітаючої європейської демократичної України, бо це поставить під загрозу Кремлівську імперію як таку!

Новини України – From-UA: - Чи може патріот України бути таким, але розмовляти і думати російською?

Олександр Солонтай: - Особисто знаю десятки військових, добровольців та волонтерів, які воювали та воюють за Україну, при тому є російськомовними. Люди пішли захищати Україну, як європейську країну свободи, демократії, цивілізованості, як Незалежну Україну. Мова – це тільки один з багатьох аспектів, і для багатьох російськомовних це питання навіть не стояло, вони пішли захищати Україну від ворога незалежно від всіх мовних дискусій!