Заступник голови Нацбанку Дмитро Сологуб заявив, що підвищення цін на газ для населення та промислових підприємств, що відбулося з 1 травня, не матиме суттєвого впливу на загальний рівень інфляції в країні.

Хоча підвищення цін і відбулося, але якщо придивитися, то верхня межа, по якій відбувається споживання газу у весняно-літній період-початок осені, то виходить, що вона, навпаки, знизилася. Тобто, підвищення цін може відчутися лише з листопада місяця, бо саме у листопаді люди отримують платіжки за газ та опалення у жовтні. До цього моменту цій фактор не буде діяти. Передбачається зростання цін на електроенергію, однак воно і так було заплановано і є не дуже суттєвим. Тому нові тарифи на газ не призведуть до якогось суттєвого зростання цін протягом цього року. По опаленню можна сказати про певний вплив на рівень інфляції лише з листопада-грудня. От там може бути певне зростання, але до того моменту воно не матиме якогось надзвичайного стану.

В цілому, підвищення тарифів на газ є позитивним кроком. В нас існує кілька рівнів неефективності. Відмінність в цінах на газ формувала зловживання, неефективність у використанні, корупцію й розкрадання, тощо. Зараз ми цей рівень прибираємо і, вирівнюючи ціни, прибираємо можливості для зловживання, яке існувало на різниці в цінах, на яких кралися величезні кошти. Інший рівень неефективності – це облік. У нас немає обліку тепла і газу, і доти, доки ми не налагодимо систему обліку, ми взагалі не можемо про це говорити. Тому перше завдання, яке має вирішити уряд, - щоб в цьому і наступному році встановити населенню прилади обліку, принаймні по теплу.

Другий етап – це облік тих, хто отримує субсидії. Завдяки колишньому міністру соціальної політики та праці, у нас фактично було заблоковано створення єдиного реєстру отримувачів соціальних пільг. Таким чином, ми не знаємо, хто і на якій підставі у нас отримує пільги і ця система теж дає можливості зловживання на десятки мільярдів гривень щороку. Тому вже у цьому році слід ввести в дію систему єдиного реєстру і контролю за ситуацією, щоб чітко бачити, хто справді потребує субсидії, а хто – ні.

Третій рівень – це проблема енергозбереження. Після встановлення приладів обліку тепла, необхідно також встановити на усіх будинках регулятори тепла, бо в нас абсурдно використовується тепло: коли теплішає, у людей повністю відкрити вікна, тому що в квартирах дуже жарко. А чому жарко? Тому що температура не регулюється. Вона має регулюватися – це другий етап реформи, який слід зробити.

Третій етап вирішення проблеми енергоефективності – це заходи з енергозбереження. Мешканці приватного сектору повинні мати доступ до дешевого довгострокового кредитування для засобів енергозбереження – їм потрібно допомогти поміняти хоча би котли. У людей немає на це грошей, і їм потрібно видавати кредити на встановлення нових котлів, щоб вони могли протягом 10-15 років гасити це маленькими сумами. Для тих людей, які не можуть брати участь в погашенні цих кредитів, можуть бути оформлені субсидії на погашення. В багатоповерховому будинку якась частина мешканців зможе обслуговувати ці кредити, якщо будинок утеплюється. Таким чином, сьогодні ми надаємо субсидії на опалення, які «вилітають» в повітря, а після запуску субсидій на енергозбереження, ми будемо надавати субсидії на погашення кредиту, який дозволить зекономити споживання тепла.

Тобто, державі потрібно зробити ці три кроки. Перший крок з вирівнювання цін, зроблений правильно, але якщо він не буде доповнений іншими кроками, то вся реформа буде даремною.