Співробітники Національного антикорупційного бюро України виявили в «чорній бухгалтерії» оточення колишнього українського президента Віктора Януковича згадку про виплату американському політичному консультантові Полу Манафорту майже 13 мільйонів доларів готівкою. Про це з посиланням на власні джерела пише TheNewYorkTimes.

Власне кажучи, нічого дивного у цій ситуації немає, адже для Манафорта це був чистої води бізнес, і нічого особистого. Для нього взагалі не принципово, де і як він працює.

Справа в тім, що він «проворливый», він вміє пристосуватися, у нього є підприємницька жилка у галузі його політичного консалтингу. І він готовий продавати свої знання, досвід, навички, нахил та талант будь-де, у будь-якому куточку світу.

Чому він з’явився в Україні? Ще внаслідок Помаранчевої революції стала зрозуміла криза російських політтехнологів в Україні. Вони тоді, після того, як Віктор Ющенко став президентом, а тодішній кандидат Віктор Янукович змушений був взяти паузу і чекати наступного заходу на президентство, фактично зазнали ідеологічної та креативної поразки.

Та й в українській політиці, в політичному колі та класі рівень довіри до українських фахівців без політичних комунікацій традиційно був дуже низький. А це все пішло ще від Леоніда Кучми, коли запрошувалися російські консультанти, які тут добре живилися. Для них політична сфера життя в Україні була сферою винятково заробітків, і вони не переслідували мети активного формування міцної політичної системи, стабільних традиційних базових політичних інституцій, тут вони традиційно заробляли гроші.

І от в момент, коли стало зрозуміло, що росіяни не впоралися із завданням внаслідок Помаранчевої революції, то в оточенні Януковича, а воно мислило тим, «що свої не вміють нічого, і нам треба шукати далі», в полі зору з’явився американський фахівець. І він дійсно кілька років поспіль легальносупроводжував Януковича і його команду, отримуючи за це зарплату.

Більше того Манафорту після втечі Януковича вдалося переформатувати рештки Партії Регіонів в Опозиційний Блок. А так як він набрався тут досвіду, то запропонував свої можливості Трампу. Але це не значить, що він там є головним чи визначальним фахівцем, одначе він може бути радником по Центрально-Східній Європі, і безсумнівно, можна говорити, що він прописує всі ідеї, які оголошує Трампу рамках своєї передвиборчої кампаніїщодо подій України та Росії.

Його рекомендації можуть бути сприйняті, адже він набрався досвіду в складних умовах. Він відпрацював тут комунікативні технології, які є популістичними, а його команда відпрацювала тут здатність впливати на певні верстви населення, нижче середнього рівня, які схильні сприймати популізм в умовах кризи, невизначеності. І тут його досвід маніпулюванняТрампу буде корисним, адже останній фактично може, не відмовляючись від попередніх слів, проголошувати щось діаметрально протилежне.

І оці всі ідеї «Почую кожного» - це все могли бути Манофортовські ідеї, які він пропонував та скористався ними та які він частково випробує на американському населенні, частина якого дуже схильна до популізму.

Тобто склалися дві обставини: перша – наш політичний клас схильний наймати не національних фахівців в галузі політичної комунікації, а зарубіжних, які змінилися з росіян на американців, і друга – у зв’язку з тим, що росіяни тут втратили свій авторитет, оскільки вони діяли не ефективно, було звернуто до американців.