Статистика свідчить, що українці в останні роки почали масово економити на їжі. Рівень споживання м’яса становить 64% від рекомендованої МОЗ норми, молока - 55%, риби - 43%, фруктів і ягід - 57%. При цьому українська сім'я на продукти витрачає більше половини свого доходу.

Для порівняння - витрати на харчування у сімейному бюджеті німецької родини складають лише 12%, у французів - 15,9%, у поляків - 25%. При високих тарифах на комунальні послуги подорожчання продуктів харчування стає доволі критичним явищем для сімейних бюджетів наших громадян. А ще гірше те, що «дієта бідняків» (хліб і макарони), до якої дедалі більше схиляються українці, відіб’ється на здоров’ї нації, її молоді та дітей.

Однак мало хто в Україні говорить про істинну причину зростання цін. Лише якщо врахувати, що за останні роки податкове навантаження на агровиробника зросло в 41 раз, то пазл складається. Арифметика наступна: аграріїв тиснуть податками, щоб перекрити діри в бюджеті, що виникли через прорахунки економічної політики.

Відтак - зростає собівартість їхньої продукції. Тому і маємо стрибки цін у магазинах. Виробники АПК поставлені перед вибором – збанкрутувати чи підняти ціни. Тут би нашій владі задуматись і зупинити «закручування гайок». Але вона йде далі – з наступного року планується повністю скасувати спеціальний режим ПДВ для аграрної галузі. Це позбавить виробників останніх обігових коштів. Але їхнім падінням не закінчиться.

За прогнозами, наступного року з української економіки вимиють 150 млрд. грн. Це втрати, рівноцінні бюджету, що виділяється на весь соціальний блок (155,4 млрд. грн.) у 2016. І ці гроші Україна ризикує втратити через податкову політику. А головне – основні продукти харчування стануть ще менш доступними більшості громадян.

Тут би нашій владі задуматись і зупинити «закручування гайок». Але вона йде далі – з наступного року планується повністю скасувати спеціальний режим ПДВ для аграрної галузі Чи готові зубожілі українці платити за літр молока 18 грн., а літр кефіру - 21 грн., а купувати масло по 40 грн. за 250 грамів, чи батон за 9-10 грн.? Такі ціни можуть стати реальністю в найближчі місяці, якщо податкова політика в державі не стане більш зваженою.

Що це означатиме для пенсіонерів, які живуть на 1400 грн. в місяць? Життя впроголодь. Що чекає людей працездатного віку? Погіршення здоров’я через незбалансований раціон. Чим це обернеться для молоді та дітей? Неповноцінним розвитком – фізичним та інтелектуальним.

Чи намагалися аграрії добитися розуміння влади з допомогою діалогу? Десятки разів. Але спільна робоча група уряду й аграрних асоціацій не вирішила жодних питань. Чиновникам не до економіки. Тому виробники і господарі, прості громадяни-споживачі з міст і сіл змушені вийти на попереджувальний страйк 4 жовтня.

Цей страйк відбуватиметься в особливих умовах. На кону вже не лише перспективи АПК, про які ми говорили в останні роки. Йдеться про становище всієї економіки, споживчого ринку, майбутнє країни і кожного українця. Вимагатимемо розумної економічної та податкової політики. Як наслідок, розвитку виробництва і стабілізації цін.