Чому псуються «високі фінансові відносини» між МВФ та Україною
22.03.2017 11:52

Чому псуються «високі фінансові відносини» між МВФ та Україною

Очевидна тенденція по згортанню Фондом відносин із Україною

Говорячи про нинішнє загальмовування співпраці між Україною та МВФ, слід згадати, що спочатку Фонд зупинив кредитування нашої країни, і цілий рік не було жодних фінансових вливань.

Потім, у вересні 2016 року, МВФ видав Києву незначну суму — 1,7 мільярдів доларів. Потім зменшив очікувану суму нового траншу до 1 мільярда доларів. А потім цей 1 мільярд обіцяли нам то в листопаді минулого року, то в грудні, то в січні... Очевидна тенденція по згортанню Фондом відносин із Україною.

Причинами є розкриття корупційних схем і корупційних відносин всередині української влади. А це означає, що жодні кредити і допомоги не впливають на економічну ситуацію в Україні і не доходять до конкретних заходів, які б давали зростання економіки, вихід із кризи та стабільність.
Крім того, корупційна система розквітає, в ній задіяні і депутати, і можновладці. Е-декларації та інші історії стали шоком для західного світу та світових політиків. МВФ — не самостійна організація.

Головними утримувачами акцій МВФ та Світового банку є країни «Великої сімки». Тобто загальнополітична ситуація навколо України, ставлення до української влади, погіршення стосунків із західним світом, прихід до влади в Америці Дональда Трампа — все це позначається на заморожуванні, відтягуванні, відкладанні рішення МВФ щодо наступного кредиту Україні.

Не думаю, що в найближчий перспективі МВФ матиме з нами високі фінансові відносини чи реалізовуватиме спільно з Києвом якісь програми. Оскільки підприємства, які знаходяться на окупованій території, не включаються в розрахунки ВВП та валютні надходження, то у МВФ виникає запитання— які ж тоді реальні показники, якою ж тоді є реальна статистика української економіки?

Сам Фонд пояснив відкладання співпраці з Україною, назвавши таку причину як недостовірність інформації по Донбасу. Наші урядовці заявили, що це відбувається через блокаду окупованих територій, припинення торгівлі та транспортування, і що все це призведе до втрати валюти, падіння виробництва і бюджетних доходів.
А, оскільки підприємства, які знаходяться на окупованій території, не включаються в розрахунки ВВП та валютні надходження, то у МВФ виникає запитання— які ж тоді реальні показники, якою ж тоді є реальна статистика української економіки? Тому Фонд взяв паузу, аби вивчити ситуацію і все проаналізувати, щоб статистичні показники, які надає Україна, не були абсолютно відірваними від життя.

Тож формальна причина така, а реальна — погіршення відносин із нинішнім українським істеблішментом. Чим відсутність грошей загрожує Україні? 1 мільярд доларів практично ні на що не впливає. Ці гроші пішли б на окремі потреби: частково — на поповнення резервів, частково — на повернення раніше отриманих кредитів. Також вже прийшов час поступового повернення грошей Києвом самому МВФ.

Тобто, ми ще не вибрали 17 мільярдів доларів передбачених кредитів — ми отримали приблизно 7 мільярдів, а вже прийшов час повертати борги. Тож фактично сьогодні програма співпраці з МВФ згорнута, і сподіватися на нові валютні надходження і їх використання для широких потреб, а не тільки для поповнення резервів (хоч би при цьому стабільність гривні була!) не доводиться, тому що 1 мільярд доларів не виправляє ситуацію і не рятує Україну від можливої девальвації та інфляції.
У нас розвалений бюджет, погана грошово-кредитна і фінансова ситуація всередині України — все це набагато серйозніше негативно впливає на фінансову стабільність, ніж 1 мільярд неотриманих від МВФ грошей.

Хоча влада і експерти, які працюють на неї, будуть зараз все валити на інших, пояснюючи всі проблеми української економіки блокадою, семенченками і парасюками (це вже почалося, нам уже говорять, що крах у країні — через блокаду ОРДЛО), але насправді це не так. Крах фінансової системи спричинений саме неефективним внутрішнім регулюванням та фінансовим управлінням, розкраданнями коштів і захопленнями банків.

Только экстренная и самая важная информация на нашем Telegram-канале
Владимир Лановой
экономист, президент Центра рыночных реформ