З 1 січня 2018 року громадяни України будуть зобов'язані сортувати все сміття за видами згідно з нормою ЗУ «Про відходи». В цілому ситуація зі сміттям країні відома. Вона характеризується гострими проблемами, які були у Львові, але які не менш гострі в інших місцях. Україна сьогодні поки що залишається країною, яка має один сміттєспалювальний завод на всю велику державу і в якій практично не здійснюється переробка.

Наша країна завалена сміттям. Немає утилізації ні рідких побутових відходів, ні твердих, ні відходів людської діяльності, пов'язаної з захороненням. Сьогодні Україна просто безалаберно знищує свої родючі землі під завали сміття. Ми в Києві поставили за мету побудувати, як мінімум, додаткові потужності і переробити те, що у нас називається спалювальним заводом. Він будувався як заміський об'єкт, а сьогодні він знаходиться всередині міста і дуже дошкульно впливає на навколишнє середовище, а на Лівий берег взагалі жахливо.

Лівий берег входить в двадцятку найбрудніших територій в Україні, бо там знаходиться така унікальна штука, як Бортницька станція аерації, сміттєспалювальний завод, ціла система, пов'язана з очисткою води — це хлорування і таке інше; колись там був колишній «Радикал», також «Галактон», який використовував аміак; також на сьогоднішній день там знаходиться колишня Дарницька ТЕЦ, а сьогодні це фірма «Кампауер». Недавно ми виїздили з комісією, дивились зоїлові відвали, які зволожуються, коли вони під водою, разом з цим сховища цих зоїлових відвалів не ізольовані від Дніпровської акваторії, все це потрапляє у воду — ну, це жах! Тому оця частина, яка стосується цього заводу і будівництва, ми зараз запланували його переробку, по цьому Дарницькому заводу теж йде робота, щоб вони, як мінімум, переробили всі топки і перейшли або на газ, що проблематично, або на іншу систему очистки, яка повинна діяти правильно. Але це для Києва локальне питання.

Разом з цим Київ знаходиться в ситуації, коли лише два полігони діють на сьогодні, і вони вже фактично переповнені. Там досі зберігаються тимчасові домовленості, щоб використовувались ці полігони, і якийсь час ще можна пожити, але без будівництва серйозного переробного комплексу не буде справи. В Києві намічені три основних точки. Одна з них, на мій погляд, нереальна — це біля ТЕЦ-6 в кінці Троєщини, але там люди дуже проти налаштовані. Є ще можливість розширить реконструкцію сміттєспалювального заводу, провести серйозний комплекс з використанням більших потужностей. І в Голосіївському районі на території могильника. Окрім того, дуже серйозно розглядається можливість використання зони ЧАЕС. Поки концептуально розглядаються 3-4 площадки, але конкретних рішень не прийнято.

Тепер хотілось би сказати кілька слів стосовно сортування. Дійсно, був колись період початкових елементарних сортувань. Наприклад, шведи, норвежці сортують приблизно на 12 контейнерів, і вони дійсно по-різному вивозяться, включаючи ртутні лампи, батареї. У нас така спроба була більш-менш успішною в частині сортування продуктових відходів, але сьогодні вони, як правило, поїдаються, і нічого не викидається. Раніше в кожну квартиру громадянам навіть пластикові відра роздавались для продуктових відходів. Сьогодні поставити питання про культуру сортування і вивезення практично неможливо, тому що, перш за все, не вирішено фінансове питання.

Проблема роздільного збору сміття потребує дуже серйозних інвестицій в інвентар. Щоб покрити таке велетенське місто і забезпечити сортування, треба мільйони контейнерів. Коли сьогодні розробляється ціна на оплату за деякі послуги, в тому числі і на утримання житлових будинків, то в розряд тієї частини, яка стосується утилізації сміття, входить якась невелика плата, але вона не покриває й четвертої частини дійсної потреби в цій послузі. Якщо підняти ціну за сміття, бідні люди бідні скажуть, що “ви що, дійшли до ручки?”. Тобто є нюанс, пов'язаний з тим, що реально грошей на нормальну утилізацію не вистачає. Але треба вирішувати це питання, бо вона надалі вже не може бути такою вульгарною.

Ситуація тяжка, але Київрада займається тим, щоб знайти вихід. Ви ж бачите, скільки років йдуть розмови у Львові, і справа нічим не закінчуються. При рівні корупції, яка існує в нашій державі, це питання невирішуване. Коли я 112 днів був головою КМДА, мені вдалося підписати всі урядові протоколи щодо залучення японської інвестиції на Бортницьку станцію. Нам вдалося зрушити це питання з місця, був відкритий кредит на 10 мільярдів доларів, і сьогодні там ведуться роботи. В другому плані ми нормалізували роботу того ж сміттєспалювального заводу. Понад 4 гектари київських цвинтарів завалені сміттям, колишніми вінками, які ідеально спалюються. Ми домовились з заводом, що вони своїми силами будуть забирати цвинтарне сміття, вичищати місця для нових поховань, тому що всередині цвинтаря все забито сміттям.

Тому в Києві ще непочатий край роботи. В вересні на комісії буде розглядатися питання про якісь нові речі: або місто виділить достатньо коштів на ці роботи, або ми повинні будемо піднімати рівень оплати за отримання житлових будинків.