Усі ці думки щодо того, що культура не має кордонів, мені здається, що культура в першу чергу повинна робити найважливіше — відстоювати інтереси того народу, від якого ця культура йде, бо культура Росії має свій інтерес, а культура інших країн — свій.
Коли в Україні йде війна, то всім зрозуміло, що треба робити найважливіші речі, які відстоюють здоров'я і гідність нас — українців. І коли люди беруть квітки і йдуть на тих російських акторів, які мають загарбницьку позицію щодо України, то це є неприйнятна історія для нас. Є культура цілого світу, і вона набагато цікавіша, ніж та, яка зараз веде проти нас війну.
Крім того, потрібно вести активно антипропаганду. Треба зробити найважливіше, щоб вона була дієвою: крім вживання і розширення території України в Україні, нам потрібна мова № 2 — англійська, яка б також потужно почалась вивчатися.
Надзвичайно приємно, коли ти приїжджаєш в Литву і коли ти мусиш вживати англійську мову, тому що російську не розуміють. Прекрасно, коли ти приїжджаєш у Грузію і бачиш, що те ж саме молоде покоління абсолютно відійшло від російської мови, і правильно робить, бо коли ця мова представляє «руський мир», то ми розуміємо, що ми мусимо оберігатися, в першу чергу тим, хто має кордони біля Росії.
А позаяк наша мова надзвичайно є близька, то нам ще втричі важче. І тому дуже важливо, щоб у нас була українська і англійська мова, яка б абсолютно всюди сприймалася. І нам треба її вивчати потужно, не впиратися, робити мовний режим і не боятися цих речей — що говорять наші сусіди з приводу того, яке навчання ми маємо мати. Це все закиди від лукавого, тому що кожна держава повинна розвиватися так, аби існування цієї держав не припинялося.
Щоб українці жили в Україні, ми повинні займатися виховним процесом, який має бути на це направлений. Тому дуже важливо ввести англійську як світову мову, яка вживається в цілому світі, і українську. А російська вивчається з телевізору, тому що вона поширена. Поки що. За неї не треба переживати, нам треба переживати за себе.