Чому український фермер не ліпший за африканського?
02.11.2017 15:07

Чому український фермер не ліпший за африканського?

Думаю, що потрібно не День фермера в Україні встановлювати, а підпорядкувати законодавство розвитку фермерства. Для цього необхідно прийняти закон про сільськогосподарський устрій, як це робиться у всіх цивілізованих країнах світу, і в цьому документі прописати організаційно-правові форми і пріоритети: чи за основу береться фермерське господарство чи воно має пріоритетний розвиток з системою державної підтримки. Тобто попри те, що майбутній день фермера — це взагалі позитивна справа, але вона не вирішує розвиток фермерського типу господарювання в країні.

Про це йшла мова вже не раз і на профільному комітеті ВР, де говорилося про те, як Європа стимулює розвиток малого фермерства з тим, щоб воно ставало середнім, а потім і великим. На сьогоднішній день ми не бачимо адаптації європейського законодавства до нашого, тому що ті рішення, які прийняті, на рівні програми Кабміну про розвиток фермерства, — вони загального спрямування.

Зараз відстоюють аукціони на право оренди земельних ділянок, а потім вже і на право купівлі-продажу. Якщо на аукціон виходить фермер і агрохолдинг — скажіть, будь ласка, хто більше дасть на аукціоні? Таким чином, вже перший крок не на користь фермера. Як завжди, економічна влада на стороні великого капіталу. Не обмежуючи нічим великий капітал, який прийшов в сільськогосподарське виробництво, а ставлячи його на один рівень з фермерами, для того, щоб вони боролись за право чи оренди, чи купівлі землі, чи участі у державних програмах і т.д., стає зрозуміло, що економічні позиції останніх набагато слабші.

В контексті цієї теми хотілося би поговорити про кредитування. Скажіть, будь ласка, система кредитування в Україні на чиїй стороні? На стороні великого капіталу, оскільки кредитуванням сільського господарства займаються комерційні банки. Якщо вони оформлюють кредит в рамках пільгових кредитних ставок, то звичайно, що їх більше влаштовує застава, яку виставляють агрохолдинги, ніж та застава, що виставляють фермери. В агрохолдингах є заводи, елеватори, а фермер виставляє те, що у нього є — земля, трактори тощо. Тобто банк, скоріше за все, пропустить інвестиційний проект агрохолдингу. Якщо ми проаналізуємо цю ситуацію, то пільговими кредитами користуються приблизно 35-40% підприємств, і як правило, великих.

Тому сам по собі жест із Днем фермера не поганий, але не з цього починається підтримка розвитку фермерського господарства. Поки що все стоїть на місці з точки зору імплементації законодавства країн ЄС, а ми повинні робити щось на підтримку розвитку фермерських господарств.

Тут виникає ще одне питання. У нас до закону про розвиток фермерського господарства додані пункти, які легалізують формування сімейних ферм на базі особистих селянських господарств. Скажіть, будь ласка, а під яке оподаткування підпадають особисті селянські господарства, якщо вони трансформуються у фермерські господарства, не як юридичні особи, а як фізичні? Вони прирівнюються по оподаткуванню людина, яка зареєстрована як індивідуальний підприємець і яка займається торгівлею. Вона продає щось кожен день, у неї в кінці місяця є виручка, вона платить фіксований податок. Коли ми подивимось, які податки на цю людину одразу налягають, то це однакові податки — що в торгівлі, що в будівництві, що в сфері послуг. І вони автоматично перекладаються на індивідуальні підприємства в сільському господарстві.

Те ж саме з кооперативами. Сільські господарства без кооперативів, без об'єднання для спільного виводу продукції на ринок не витримають конкуренції при відкритті зони вільної торгівлі з Європою. Там кожний фермер являється членом одного або кількох кооперативів. На сьогоднішній день у нас більш-менш нормальний закон про сільськогосподарську кооперацію, але податкове законодавство не забезпечує ті статті, які містить цей закон. Навпаки, замість того, щоб вдосконалити податкове законодавство, привести його в відповідність до західноєвропейського законодавства, сьогодні хочуть прийняти новий закон про сільськогосподарську кооперацію і зробити її комерційною, тобто ще одним посередником між виробником і споживачем.

Коли все це зіставити, то, звичайно, що встановлення Дня фермера не вирішить питання. Ось у нас встановлений день жінки — від цього гендерне питання в Україні вирішено? Ми знаходимось десь серед африканських країн по гендерному питанню — по участі жінок у керівництві, в ВР і т.д. Так само і тут.

Любовь Молдаван
профессор, главный научный сотрудник ГУ "Институт экономики и прогнозирования НАНУ" и гендиректор общественного объединения "Центр аграрных реформ"