Революційні уроки України
07.11.2017 16:33

Революційні уроки України

Основний урок з часів Великої Жовтневої революції, очевидно, полягає в тому, що треба не допускати соціального надреального розшарування населення, щоб не було тих, хто несправедливо користується плодами праці всіх і низьким рівнем життя тих, хто створює матеріальні багатства.

Цей урок на прикладі Жовтневої революції добре засвоїли західні країни, і не тільки — це був справжній вплив на вирішення соціальних питань у всьому світі. Саме цей урок ми повинні передбачити, тому що сьогодні робиться те, що може привести до вибуху або до втрати державності загалом. Навіть в порівнянні з тим, що було в 17-му році тоді і в стосунках Царської Росії з іншими країнами, і тим, що відбувається сьогодні.

Зверніть увагу на те, що Перша світова війна продовжувалась вже значний період і майже три роки солдати сиділи в окопах. Були різні процеси, навіть і братання, але найбільше було несприйняття необхідності військових дій і був розклад армії. Ми сьогодні три роки воюємо на сході України, і багато хто з керівництва держави і в Росії, і в Україні не може пояснити природу цієї війни і як ми рухаємось до врегулювання цього конфлікту і до миру, який сьогодні вкрай необхідний людям. І чому сьогодні поза бойовими діями загинули більше 10 тисяч людей? Виходить, що щось тут робиться не так.

А це може бути причиною збурення в суспільстві. Очевидно, щоб уникнути цього збурення нашою владою вирішується нібито стратегічне питання, але воно стратегічне не для України — виселення українців з України, ліквідація нашої переселенської мережі, доведення до абсолютного злидерювання і ліквідація повністю незалежної України, найперше економічної. Ми бачимо, що це сьогодні робиться шляхом пенсійної, земельної, адміністративно-територіальної, медичної, так званої освітянської реформ. Це знищення України. Якої ще підстави для революції потрібне, щоб припинити це безумство?

Була Помаранчева революція, потім Революція гідності — запитую: чиєї гідності? Хто відчув себе гідним після того, що відбулося в 2013-2014 році? Ми рухаємось за сценарієм, який розроблявся не в нас, але наша влада цей сценарій реалізує дуже ретельно. В принципі, ця революція без якихось громадських зрушень закінчиться втратою державності України. Ось що мене турбує сьогодні в контексті історичної пам'яті і того, що призвело до революції. Саме соціальна несправедливість була причиною навіть не зміни влади, бо це відбулося швидко в вигляді перевороту, а те, що гасла, донесені до людини: “Земля — селянам”, “Заводи і фабрики робітникам”, “Владу — радам” — це те, що сьогодні треба робити. Не треба брехати людям.

У нас сьогодні в Україні п'ять сімей володіють десятою частиною ВВП держави. Такого в світі ніде немає. І ті сім'ї, клани, які тримають владу в руках, вони, перш за все, порушують законодавство по боротьбі з корупцією і одночасно нібито борються з корупцією. Це ж парадокс! Сьогодні спотворено суспільне життя настільки, що воно може давати підставу для того, що може з’явитися щось на кшталт профашистської структури, яка буде тримати владу в руках і не буде вважати людей ні за що. І такий варіант можливий.

Сьогоднішній владі варто б було задуматись над тим, щоб трагічним наслідком революції не було такого, як громадянська війна у 17-му році, внаслідок не самої зміни системи влади, а і внаслідок інтервенції, бо 14 держав, вибачте, якого біса вони знаходилися в Україні?! І всі питання, пов'язані з незалежністю окремих держав України. І не випадково були універсали влади, яка була, умовно кажучи, віртуальною владою, але вона проголошувала ці речі. Ющенко теж писав універсал, імітуючи себе великим реформатором і т.д.

Тому от ті всі речі не повинні бути просто як підстава для того, щоб можна було шельмувати чи більшовиків, чи Леніна. Можна шельмувати минуле тоді, коли дійсність якісно набагато вище. Тоді можна казати: “Ось, бачите, було погано, а тепер у нас добре”. То давайте скажемо, що раніше було для людини погано, бо вона могла піти в лікарню безкоштовно лікуватися, не платити за квартиру, купувати за копійки хліб, і решти доходів вистачало на комунальні і всі інші платежі — а тепер у нас дуже гарно, тому що виходить, що комунальні платежі вище доходів. Це все є підставою того, щоб сьогодні не вглядатися на недоліки столітньої давності, а дивитися, що ми повинні робити сьогодні, щоб не допустити чогось подібного тепер.