Наразі ситуація з Омеляном дуже заплутана. Зараз її починають використовувати для смішної побрехеньки, що, мовляв, це «Народний фронт» поводить себе неслухняно, не голосуючи за склад ЦВК, який хочуть в БПП, і таким чином їх вирішили приструнити. Одначе, звучить так переконливо. Тільки доти, доки ти, як останній ідіот, не зв'язуєш дві речі між собою.
А як же бути із заявами тих самих людей, які божилися, що «єдині в протистоянні бандитському злочинному режиму, і наше доблесне НАБУ в цьому активно допомагає, а бандитський корупційний режим хоче їх задушити»? Тому що насправді ви або стверджуєте, що НАБУ протистоїть режиму, або ж відкрито говорите про те, що НАБУ є вірним прислужником цьому самому режиму, яке готове виконати будь-які дріб'язкові вказівки, які будуть посилатися з Адміністрації Президента. Щось одне має бути.
А яка реальна причина пресингу Омеляна? Думаю, що це більше за все пов'язане з певним бажанням продемонструвати хоч якусь “велику рибу”. Ви ж подивіться — Генпрокуратура з періодичністю раз на день подає повідомлення по одній простий причині — когось затримують за хабарі. А от НАБУ має практично нульовий результат, тому там потрібно показати якісь прізвища. Але ж все одно потім скажуть: “Які вироки? Ми навіть в суд не передаємо справи. От буде Антикорупційний суд, будуть вам і вироки”.
Омелян — людина, яку серйозно пов'язують з середовищем Мартиненка. І не безпідставно пов'язують. Тому, можливо, що все, що відбувається зараз з ним, – це удар по Мартиненку. Цю версію висунув сам Омелян, він заявив, що у нього почалися проблеми після того, як він сходив на суд по Мартиненку. Але тоді багато хто сходив, крім Омеляна там була ціла купа інших міністрів — і Ліля Гриневич, були всі лідери фракції «Народного фронту». Але проблеми почалися чомусь тільки у Омеляна. Можливо, ця версія має свою логіку. Чи має майбутнє справа Омеляна?
Думаю, що не має ніякого, тому що тодішнє законодавство не передбачало таких тонкощів в декларуванні, за що йому і висувають підозри – порушення в декларуванні. Тому ті неспівпадіння, які є, він спокійно може пояснити: він уже сказав, що машина – братова, а брат, очевидно, займався бізнесом і ніколи не був державним службовцем — і все, справа розвалюється остаточно. Тому що звинуватити його, якщо б тоді діяли ті закони, які були проголосовані минулого року і які сьогодні діють по електронним деклараціям, то Омелян би ніколи б не відкрутився. Але закон не має зворотньої сили, і тому звинувачення щодо нього будуть формуватися на тих нормах, які були тоді. Тому мені здається, що тут Ситник сів в калюжу.
Але є ще одна конспірологічна версія. Вона мені здається дуже зараз ймовірною, але хто його знає, чому б і ні? Що нібито наші антикорупціонери дуже сильно залежні від такого українсько-російського олігарха Курченка. Принаймні частина їх явно. Єгор Соболєв — пригадайте його репризи з Семенченком на акціях блокування вугілля: це була відверта робота на Курченка. Вже останній ідіот зрозумів, що вони допомогли створити певний політичний підтекст для віджиму власності Ахметова на Донбасі, під основу, що це, мовляв, Україна винна.
Тут є багато ниточок, вони є недоказані, тому їх не пред'явиш у суді, що вся наша антикорупційна система якимось чином пов'язана з Курченком. Він фінансує нібито наших антикорупціонерів, всіх цих активістів, і нібито він доходить аж до тієї вищої сфери. І ось така різка активізація НАБУ проти саме Омеляна відбулася не через два роки після суду над Мартиненком, а саме в ті дні, коли Омелян почав розкручувати один дуже болючий саме для Курченка напрямок. Курченко заробляє сьогодні великі гроші по пересуванню вкраденого у України вугілля назад по Україні. А ініціатива Омеляна перекрити залізничне сполучення з Росією – це прямий удар по Курченку. От чи нема тут такого підспудного дна?