Тарас Чорновіл. Притулок Гужви і рука Портнова
04.10.2018 11:50

Тарас Чорновіл. Притулок Гужви і рука Портнова

Про австрійський притулок пана Гужви

В ситуації з Гужвою є три складових, які і взаємопов'язані, і трошечки розрізнені.

Перше — це його діяльність в Україні і зараз, коли він поза межами України, продовження діяльності в тому ж самому режимі і ритмі його інформаційного ресурсу «Страна.уа». Друге — це можливість його покинути Україну. Це просто фатальний чи збіг обставин, чи розгільдяйство, тому що важко припустити, щоб на те була спеціальна воля. І третє — це можливості отримання притулку за кордоном такими людьми.

Йдемо коротко по порядку. Пункт перший — насправді основна проблема не в Гужві. Гужва достатньо невмілий авантюрист, який попався на дурному рекеті щодо одного з представників Радикальної партії, за що його, власне кажучи, і мали судити. Якби не було цього факту, то, очевидно, йому був би сенс залишатися в Україні і виграти процес, тому що, маючи підтримку портновських юристів, а ми бачимо, що зараз у Відні він дуже близький до Андрія Портнова, його могли би, напевне, спіймати на будь-яких пропусках, якби не було цього факту. Очевидно, що достатньо фактажу, достатньо підтверджених матеріалів, що й спонукало його втекти з України. Тобто насправді сам Гужва, чесно кажучи, людина не високого польоту і не високого інтелекту, але під його іменем, під його прикриттям було створено інформаційний ресурс, який насправді є частиною пропагандистської діяльності. Але тут мова не йде про них як про інформаційну систему, тому що кожен має право на свою іншу позицію. Вона може бути жорстко опозиційною, вона може офіційно відтворювати позицію якихось інших напрямків, які суперечать державній політиці. Ці люди можуть відкрито наполягати на ідеології примирення з Росією, можуть закликати навіть до певних кроків, які можна називати капітуляцією, і це все одно буде інформаційна політика.

Але коли ресурс включений, і це багато разів доводилось, в систему створення і поширення умисних фейкових повідомлень з Російської Федерації, розкрутки їх в Україні і використання в частині інформаційної війни проти України — цим вже має займатися СБУ. Чому вона цим не займаються – важко пояснити. Мені здається, просто наше законодавство настільки жорстко обмежує можливості процесуальних дій, особливо у випадку, коли мова йде про журналістську діяльність, що СБУ просто не береться за ці речі, тому що там розуміють, що їх будуть контролювати і бити постійно, причому бити і руками наших західних партнерів. Насправді треба міняти щось у законодавстві і дуже чітко розділити такі поняття, як інформація, і вона має бути священною, пропаганда, яка має бути достатньо жорстко регламентована, і інформаційні атаки, тобто моменти інформаційній війни, які мають переслідуватися. У нас поки що немає диференціації між цими речами. І Гужва — це людина, яка на основі цього і працювала в Україні.

А тепер повертаємось до його втечі. Коли справа затягується, людину відпускають на волю до нового рішення суду щодо запобіжного заходу, і коли вона може спокійно покинути Україну — це щось фатальне. Але тут теж треба звертатися до законодавства. Не забудеться ніколи, коли друг і соратник Гужви Андрій Портнов проводив через ВР Кримінальний процесуальний кодекс. І пам'ятаю свою дискусію на дуже підвищених тонах з одним з помічників Портнова. Це звучало так: «Тарасе, таких, як ти, ми і по беспределу посадимо. А коли дійде діло на нас, то нас будуть судити за найліберальнішим в світі Кримінально-процесуальним кодексом». Не може бути в країні, в якій ще немає традицій законослухняності всіх громадян, не тільки еліт, такого лібералізму. В країні, де основна сфера діяльності адвоката не захист в суді на основі аргументів, а те, що називається затягування процесу шляхом зловживань нормами процесуального права, не може бути такого ліберального кодексу, який спрямований проти потерпілої сторони, якою може бути або громадянин, або держава, на користь обвинувачуваної сторони. Цей кодекс виписаний тільки під обвинувачувану сторону, під її підтримку і її захист. Це жахливо. Тому те, що Гужва зміг втекти, це одна з дірок, які створені умисно в нашому КПК. Там так укладена процедура, в тому числі і продовження запобіжного заходу і такі вкладені норми, які обмежують правоохоронні органи, що він зміг спокійно покинути країну.

Тепер щодо надання притулку. Зверніть увагу — чомусь саме Австрія. Раніше такі люди пробували попасти у Великобританію. Там було легко отримати притулок, коли ти принаймні навіть декларував, що тебе можуть переслідувати, то тобі треба було тільки доказати, що ти є політичною персоною, тобто що ти маєш якесь відношення до політики — що ти журналіст, який публікує політичні матеріали, що на твою особу висловлювали звинувачення політичні діячі — депутати, міністри чи ще хтось. Але Великобританія з кожним місяцем прикриває двері для так званих біженців, і сьогодні лишилась тільки Австрія. Ще в певній мірі лібералізм в цьому плані допускає Іспанія, але там теж починають потрошку згортати цей прохідній двір. А в Австрії це визначено окремим австрійським законодавством, яке передбачає довгі тривалі терміни перевірки, там дуже спрощена система представлення своєї позиції. Тобто австрійське законодавство передбачає, що якщо людина може хоча б якимось чином задекларувати аргументовано, що вона має певний політичний контекст і що проти неї можуть бути певні політичні дії переслідування, – цього достатньо.

А тепер пригадаймо. По справі Гужви, крім абсолютно чисто кримінального процесу, була велетенська кількість наших політиків, які на адресу Гужви і «Страна.уа» висловлювались в чисто політичному контексті, чим, звичайно, і допомогли. Що в такому випадку робить Андрій Портнов, який забезпечує захист Гужви і представлення його юридичних інтересів у Відні? Він просто збирає з українського інтернету заяви всіх українських політиків щодо того, як треба розтоптати, знищити, посадити, перестріляти і Гужву, і журналістів “Страна.уа”. Розумію емоції тих людей, які це говорили, але таких людей дуже часто можна назвати корисними ідіотами, які, не маючи законодавчої бази для цього і не бажаючи її створювати, розкидаються такими заявами. Ось ці заяви і лягають на стіл, і показуються: «ось, депутат такий-то, член парламентської фракції, представляє правлячу коаліцію, зробив таку заяву; людина, яка працює у Кабінеті міністрів, зробила таку заяву — скажіть, чи це є політичні заяви щодо людини вчинити саме політичну розправу, а не юридичний законний процес?» - «Так, це є політичні заяви». І потім ніхто в Австрії не буде розглядати те, що у наших політиків, що називають, «язик без кісток», є основною їхньої суті. Ніхто не буде розглядати, що у нас повний бедлам в тому числі і в провладній більшості в парламенті — там говорить хто що хоче і не несе за це жодної відповідальності. У світі звикли, що політик несе відповідальність за свої слова. І коли ці слова є, їх достатньо для того, щоб в Австрії відповідний міграційний орган, а потім і суд розглянув питання про можливість надання притулку.

І зараз буде дуже важко і складно нашій прокуратурі долати ось цю ситуацію, тому що треба буде доказувати, що Гужва дійсно здійснив кримінальний злочин. А цей злочин не належить до особливо важких, треба готувати ще якісь додаткові доказові матеріали. Не впевнений, наскільки вони готові і як їх можна подати без реальних допитів і праці слідства з самим Гужвою. Тому виникає така ситуація, що на основі наших тупих заяв, які носять чисто політичний, навіть політиканський характер, будь-хто, хто туди тікає, коли по ним вже закриті певні санкційні процедури, в Європі можуть спокійно зберегтись. Якщо людина буда звинувачена, але не засуджена нашим судом, тому що у нас дуже довга ця процедура, пройшло кілька років, з неї знімають санкційні процеси, і вона може спокійно в'їхати на територію Австрії, і там, маючи велетенську кипу матеріалів саме політичних заяв щодо неї, зареєструватися як людина, яка є по суті політичним біженцем. Ось така історія. В Австрії вона просто набагато простіше робиться, тому що австрійське законодавство щодо біженців дуже ліберальне. В інших країнах складніше перевіряється, і там все-таки б розбирались, хто такій пан Гужва. А в Австрії з цим розбиратися не будуть, вже не кажучи про те, що в австрійському уряді є великий компонент проросійських сил. Поки що ми цю інформацію маємо з вуст самого Гужви. Коли ми побачимо офіційний документ, то в тому документі ми зможемо зрозуміти: 1) офіційні мотиви; 2) чи мова йде вже про офіційне надання притулку з правом постійного проживання в Австрії, чи мова йде про тимчасове надання притулку на період розгляду справи по суті. А це теж дуже суттєво.

Только экстренная и самая важная информация на нашем Telegram-канале