Нещодавно Кабмін «порадував» українців новиною: з 1 листопада 2018 року ціни на газ для населення в Україні зростуть на 23,5%. В Кабміні таке рішення назвали «вимушеним кроком» і заявили, що в ході переговорів з МВФ взагалі йшлося про здорожчання на 60%. «Питання ціни на газ для населення є ключовим для відновлення фінансування з боку МВФ» - сказав Володимир Гройсман.

Краще одразу сказати про наслідки. Подорожчає все, а не лише газ. Адже ціна енергоносія фактично закладена в ціноутворенні і інших продуктів: гарячої води, опалення, електроенергії, пального, продуктів харчування та іншого. При чому, необхідність такого підняття цін на газ – це свідчення повного провалу реформ уряду щодо енергоефективності. Серед можливих інструментів вирішення проблем та умов переговорів з МВФ, уряд вибрав найпростіше – перекласти проблеми на плечі громадян. Про соціальну складову державної політики не йдеться, хочу у програмі уряду вона є пріоритетною.

Все що може запропонувати уряд – це новий етап скорочення видатків громадян: політика «аскетизму» - в черговий раз затягнути пояси та економити на всьому, чому тільки можна. Але хибність цього курсу підтверджує той факт, що в світовій історії не існує прикладів, коли держава змогла подолати кризу політикою «аскетизму».

Склалася критична ситуація, коли державним фінансам без зовнішньої макроекономічної допомоги загрожує повний крах. Але з іншої сторони, сама влада не здатна запропонувати ніяких ефективних рішень для українців, коли продовжує курс попередніх хибних реформ. Тому й вимушена погоджуватись з будь-якими умовами зовнішніх позичальників. І, при цьому, хтось має можливість збагачуватись та заробляти на цих схемах.

Про це свідчить зокрема й той факт, що деякі органи місцевого самоврядування в окремих регіонах України безпідставно підвищували тарифи на тепло, у деяких містах – на понад 70%. Це офіційно визнала НКРЕКП. Як заявила голова Нацради Оксана Кривенко, що «незважаючи на власні обіцянки знизити тарифи на тепло при стабільних цінах на газ місцева влада протягом 2017-2018 років їх підвищувала. Такого висновку дійшла Комісія за результатами моніторингу стану регулювання тарифів на тепло органами місцевого самоврядування, яким Регулятор передав відповідні функції».

Про що це говорить? По-перше, самі громадяни, які формують органи місцевого самоврядування шляхом виборів, жодним чином не впливають на дії цих органів. Неефективність системи державного управління, з одного богу, та пасивність та байдужість громадян, з іншого, призводить до того, що влада і центральна, і місцева можуть здійснювати ту політику, яку їм реалізовувати найлегше. І при цьому не оглядаючись на реакцію та не враховувати думку співгромадян.

Тому, якщо дивитись на процес підняття ціни на газ глобально, то головна причина цього – це вибір самих українців. Це ми обрали таку владу, яка перекладає проблеми на плечі простих громадян шляхом банального підвищення цін. Це ми дозволили Україні йти таким курсом реформ. Це був наш вибір.

Вихід з такої кризової ситуації можливий лише один – зміна соціально-економічного курсу розвитку країни, який повинен початись зі зміни системи влади. Без цього кроку, хто б нам не гарантував (!), що «це останнє і остаточне підвищення, і більше зростання цін не буде», ми самі собі не можемо гарантувати, що цим словам можна довіряти.