Ми в Інституті права і суспільства готували заключення щодо презумпції невинуватості і її застосування в Україні. І ми зробили висновок на прикладах, які базувались на конкретних справах щодо того, що працівники наших правоохоронних органів, абсолютно всіх — генеральний прокурор чи його заступник Матіос — це взагалі унікальний екземпляр, чи на той момент САП — чи порушують вони цю презумпцію, передбачену ст. 62 Конституції. І прийшли до висновку, що у нас преса може зробити людину винною без абсолютно яких-небудь аргументів. Через посередництво преси і маємо таких “горе” піар-керівників правоохоронних органів, бо казати про серйозність підходів генерального прокурора просто смішно.

Щодо Насірова ми проводили прес-конференцію в УНІАНі ще понад рік назад, де ми чітко показали, що робиться на митниці і як митниця через Одеський господарський суд проводить розмитнення товарів. Ми півроку збирали рішення судів, щоб вони були з усіма атрибутами: з прізвищами, з назвами компаній, контейнерів. І ми з Віктором Івановичем Шишкіним, колишнім генеральним прокурором, віце-президентом Інституту права і суспільства, провели прес-конференцію, де показали, що в Україну завозяться дорогі речі і розмитнюються по вазі, тобто кілограм костюмів чи кілограм туфель, які коштують кілька тисяч, розмитнюються за 50 центів. І це все завдяки рішенням судів. А у митниці нібито не було коштів на оскарження рішень суду, на відрядження до Одеси. Потім ті речі почали творитися і по київській митниці, де розмитнювалось 2/3 всього по Україні. Виявлятися, що Київщина — прикордонна область, якщо говорити мовою жартів.

Ми відправили ці докази у всі служби: у НАБУ, в СБУ — від усіх отримали відписки. Тобто ніхто не розібрався з тим, що ми викрили і системно показали, що живить корупцію в Україні, і показали конкретно джерело найбільшої корупції. Потім фігурант цієї справи Вадим Альперін давав хабар, і на дачі хабара його затримали, але потім він “спригнув” і адекватного терміну не отримав.

Так от жодного елементу ні хабарництва, ні кражі Насірову не пред'явлено як підозра. Йому пред'явлені оціночні бачення детектива НАБУ про те, що з кількох тисяч дозволів на реструктурізацію податку були такі, що мали відношення якимось чином до фірм Оніщенка. Того, хто обнародував в книжці “Петру п'ятому” всі схеми української корупції, той, який втік і який називався раніше Кадировим, от цей Оніщенко, так званий народний депутат.

І оскільки ми цікавились питаннями на митниці, я глибше зацікавився питанням Насірова. І отримав для себе дивний висновок. 140 томів кримінальної справи! Обвинувачуваний висновок зараз зачитують майже рік по одній годині в день. А ніхто досі так і не визнав незаконними дії Насірова по тим епізодам, які йому інкримінувалися. Вони просто відсутні.