До Різдва за католицьким календарем ставлюся дуже спокійно — не роблю з того жодної проблеми, чи 25-го грудня святкувати, чи 6-го січня. І не маю комплексу — робити так, як робить Європа, чи як хтось інший. Для мене не це важливо. Для мене важливо, наскільки люди здатні відчути народження Сина Божого, наскільки суспільство готове сприймати це не як ритуал, а як дійсно щось трансцендентне і ірраціональне.
Думаю, що значна частина суспільства буде дуже довго відвикати від 6 січня. Наприклад, моїй мамі, якій 91 рік, це буде дуже складно пояснити. Але у нас є частина суспільства, яким байдуже, що святкувати, і у нас більшість такого суспільства, тому воно з легкістю прийняло свято Святого Валентина замість якогось 23 лютого захисника вітчизни.
Але якщо хтось вважає, що це відріз від Росії, що будуть святкувати Різдво не 6-го січня, а 25-го грудня, то дійсно якийсь відрив є, але відриватися від Росії нам треба на ментальному рівні. Ми відірвемось від Росії тільки тоді, коли у нас перестануть абсолютно розуміти російську мову, коли у нас абсолютно не буде в етері каналів на зразок News One, 112, “Інтер” і далі — ось це найважливіші речі. Чому президент цього не робить? Адже його ставленик очолює Нацкомітет з питань радіо і телебачення. Тобто там, де реально треба впливати на щось, то вони не впливають, а там, де це стосується ритуальних речей, то вони видають це за велику перемогу.
А що стосується того, що нам готує Новий рік, то ніколи не чекаю на подарунки, їх творю сама. Той, хто чекає, той все життя в чеканні і проведе. А щоб мати подарунок, треба дуже тяжко працювати над собою, передусім. Тобто найкращий подарунок для мене — це збагачення новими знаннями і відкриттями.