Росія з часу війни з Україною і анексії Криму, з початком масштабної гібридної війни на Донбасі та атаки американської демократії на її території через втручання в президентські вибори 2016 року, створила нову зброю, досить високої ефективності і невідомих руйнувань, які можуть відбутися внаслідок тривалого часу використання цієї зброї, від якої ще немає засобів захисту.
Мова йде про інформаційну війну, яку Росія веде зі всім світом і яка переросла в масштабні зіткнення на всіх континентах. Інформаційна війна передбачає не тільки виробництво через створені російською державою цілі фабрики тролів і ботів, але і переведення цієї війни в систему кіберпростору, коли повідомлення людей не тільки через соціальні акаунти, але й через величезні соціальні мережі-соти здійснюється штучним інтелектом — роботами. І в цьому контексті ця війна вперше в історії людства є війною саме кібер-роботів, які діють за програмами, написаними військовими в даному випадку спеціалістами. Плюс масова пропагандистська зачистка фактично будь-яких справжніх тенденцій, які особливо критичні, які пов'язані з діяльністю не тільки Росії, а й диктаторських режимів, фактів розгортання нового етапу холодної війни з потенційною великою загрозою ядерних інцидентів показує, що Росія стала вкрай небезпечною державою, яка витрачає мінімум ресурсів з максимальною кількістю ефекту.
Україна є найбільш зручним і ефективним полігоном для випробування цієї зброї Росією, оскільки Україна є частиною європейського заходу, і використання фейкових новин, пропагандистських систем-кліше, кібер-атак на різноманітні інституції, які мають забезпечувати дотримання певної інформаційної стабільності і балансу, дозволяє Росії скористатися цим для атаки на Захід, який знаходиться в стані перманентної, але глибокої кризи, перш за все, кризи євроатлантичного розколу через діяльнысть власне підтриманого під час виборів президента США Трампа.
Найголовніше питання полягає у тому, що українські спецслужби і інститути, які мали б цим займатися, перш за все, інститути, які пов'язані з Міністерством інформаційної політики, гуманітарним блоком президента, Кабміну, ВР, не дають нам повної відповіді, яка глибина втручання РФ в українські справи. Ясно, що це пов'язане, як мінімум, з двома обставинами. Перше — що Росія продовжує виписувати повістку дня для України, тримаючи під контролем фактично більшу частину політики з використанням війни на Донбасі, економічного тиску через газ, нафту, ядерне паливо і інші економічні надзвичайно важливі сектори. І друге — маючи розгалужену мережу відомих і схованих російських агентів не просто впливу, а тих, які проводять безпосередньо політику управління в енергетичному секторі, використовують соціальні мережі, інтернет, де розміщується велика кількість інформації, яка є правдивою лише в тій частині, яка не дозволяє людям зрозуміти реальність, а інша частина є викривленою, і таким чином впливає на ситуацію в Україні.
Головна мета, без сумніву, - добитися впливу на виборчу кампанію президента. До цього часу нам невідомо, на чиїй стороні грає Росія. Або вона грає настільки вміло, що ми не можемо цього оцінити. Заява СБУ, що втручання Росії у виборчу кампанію в Україні є безпрецедентним, є лише зрозумілим по формі, а по суті, на чиїй стороні діє Росія, ще не сказала. Зрозуміло, що цей фактор буде використовуватися внутрішніми гравцями для боротьби одного з одним, і боротьба проти віртуального Путіна як зла, яке має мобілізувати електорат того чи іншого кандидата, буде основою всіх виборчих штабів. Але в реальності проблема полягає у тому, що якщо влада не відкриє нам реальних сценаріїв впливу Росії на вибори, а в цьому не варто сумніватися, бо Росія не боялася впливати на вибори не тільки у США, але і в інших європейських країнах, включаючи навіть спробу збройного захоплення в Хорватії, то зрозуміло, що в цьому контексті влада бере на себе відповідальність за те, що вона може бути частиною цього процесу. І це є вкрай небезпечно, бо рано чи пізно все стане відомо.