Відбулися президентські вибори, але є маленька деталь. У Конституції чітко написано, хто перед ким складає повноваження. Так от якщо голови ОГА, РДА складають повноваження перед новообраним президентом, і він їх може або заново затвердити, або найчастіше просто запропонувати зі своєї команди, але теж не самостійно, а за допомогою поданням Уряду, то Кабмін складає повноваження перед новою ВР і набуває статусу виконуючих обов'язки в той момент, коли нова ВР приймає присягу. І доки нова ВР створює коаліцію, сперечається про прізвище нового прем'єра, Уряд і далі залишається вже в.о.

А тут змінився президент, чи ні — Уряд є в повноцінному статусі, це є норма Конституції, і змінити її можна в дуже простий спосіб. Уряду можна висунути недовіру. Але до формування нового Кабміну такий Уряд буде виконуючим обов'язки. Тепер давайте подумаємо: чи може цей Уряд бути взагалі усунутий? Висунення недовіри числом 226 голосів теоретично може відбутися, хоча процедура достатньо складна. Ми входимо в літо, тому всі різко не кинуться підтримувати нового президента. Хоча на якийсь популістський випад, що президент закликає негайно знизити тарифи, а Уряд їх не знизив, інші якісь моменти — підвищити пенсії вдвічі, а уряд їх не підвісив, і розкрутивши гучну кампанію, звичайно, у ВР можна знайти 226 голосів для підтримання постанови про визнання роботи уряду незадовільною — і уряд стає виконуючим обов'язки. Нічого толком не міняється, тому такий крок контрпродуктивний, сенсу в ньому ніякого нема.

Щоб позбутися Уряду остаточно, треба пройти конституційну процедуру створення нового уряду, а там є маленька проблема. Там навіть ті 226 голосів, які можна теоретично знайти у ВР для голосування, вже не вистачає для позитивного голосування взагалі. Але уявімо, що вони є, але Конституція пише, що просто так Уряд Радою не створити. Кандидатура нового прем'єр-міністра подається президенту від коаліції. Президент, перевіривши факт, що коаліція існує реально, повертає цю кандидатуру до ВР, де за неї депутати голосують. Новий прем'єр-міністр пропонує вже повноцінний склад уряду крім двох міністрів, які входять в президентську квоту. За них голосує ВР — і з того моменту з'являється новий Уряд.

Але для створення коаліції — це не 226 голосів. Коаліція створюється фракціями. Як показала ситуація 2010 року, добирати голоси можна з позафракційних, але не можна сказати, що фракція, допустим, Народний фронт, вона за стару коаліцію, але при всьому тому в ній знайшлось 30 чоловік, які за нову, і ті 30 чоловік не можуть жодним чином бути тими голосами в 226, які подають подання щодо нового прем'єр-міністра.

З кого можна сформувати таку нову коаліцію, не дуже уявляю. Ніхто не хоче тягнутися на дно. Зрозуміло, що БПП в коаліцію під Зеленського не піде. Можна припустити, що є десь третина депутатів у НФ, які будуть не проти підтримати Зеленського – це ті, на кого може якимось чином впливати Аваков або кого він фінансує разом з Мартиненком, або хто так прокрався, що знає, чого треба боятися, і на кого можна тиснути. Інші фракції теж дуже не однозначні. Якщо коаліція буде створена за участю Опоблоку, який, в принципі, не проти, то ви розумієте, що якщо така пропрезидентська коаліція буде створена, тоді президент може довго і недобути свого терміну навіть року.

Тому насправді створити коаліцію під новий уряд неможливо в цій ВР. Уряд добуде стільки, скільки буде ВР. Звичайно, з'являються думки, що давайте ми цю ВР розпустимо, коаліції нема, то ВР можна розпускати. Маленька деталька: Конституція забороняє за півроку до закінчення повноважень ВР розпускати її. Та ж сама Конституція дає місяць для того, щоб відновити коаліцію після встановлення факту її відсутності. Тобто президент повинен звернутися до депутатів, попередити, що він збирається розпустити ВР, і депутати мають місяць на те, що її відновити. І навіть якщо вони її навіть не відновлять, цей місяць буде вже достатнім терміном, щоб конституційних обставин, за яких можна розпускати ВР, не було. Якщо ВР і розпустять, на період, доки будуть йти вибори, доки сформується нова ВР, доки вона створить нову коаліцію і новий Уряд, а це вже буде осінь, буде діяти той самий уряд Гройсмана. Тому мусить новий пан президент і коаліція, яка на ходу перевзувається, з цим змириться. Прийдеться їм жити до самого кінця року.

Тепер щодо оцінки. Експертне середовище, яке важко назвати спеціально симпатизуючим Уряду, дало достатньо схвальний висновок щодо Уряду Гройсмана, вважаючи його роботу успішною. Тобто якщо говорити за градацією, коли 5 — це дуже успішно, дали оцінку 4 з мінусом, тому що вважають, що з тими планами, які на нього можна було покладати в цих реальних умовах, він справився.

Проблеми у Уряду є. Проблеми в негативі пов'язані з незавершеністю реформ, з повільністю і з недостатнім коригуванням в реформах, тому що вони починаються, і ми на ходу бачимо, що є якісь речі, які треба коригувати. Перше — це буває недостатня динамічність самого Уряду, але є друга проблема, яка зв'язана вже з позаурядовим середовищем — неймовірна неоперативність роботи ВР. Вона часто гальмує реформативні закони, по-друге, вона взагалі є недостатньо дієздатною. Деякі закони, буквально в кілька слів, які необхідні для того, щоб розблокувати ті чи інші великі реформи, лежать по 2-3 роки у ВР без розгляду, і до них руки ніяк не доходять. Звинуватити в цьому Уряд, напевне, можна, але не до кінця, все-таки тут є солідарна відповідальність і Уряду, і ВР, оскільки коаліція теж у нас відповідальна за Уряд, вона не зовсім повна, і тому в цих обставинах очікувати щось більшого від Уряду важко.

Основні позитиви — Уряд вперше за всю історію України зрушив з місця у питаннях реформ. Ті реформи насправді потрібні, в них є прогалини, вони не у всьому є ідеальними, але він вперше їх зрушив. Уряд врятував і витягнув макроекономічну ситуацію в країні, і в умовах війни, що вважається взагалі просто неможливим, почав вирівнювати і покращувати соціальний стан населення: підвищення мінімальних і середніх зарплат, пенсій, якого в принципі за війни бути не може за означенням, а воно відбувається. І те, що під час війни українська економіка не змушена переходити на воєнні рейки, а працює в звичайному мирному режимі, те, що в таких екстраординарних умовах до нас заходять інвестори — це теж є певний позитив. Пом'якшення податкового тиску, зняття, на жаль, далеко не повне, але зниження тиску на бізнес, це також є достатньо позитивні речі. Ну і останній момент — Уряд проявив поміж всього іншого речі, які можна називати ознаками патріотизму тощо.

Дехто з Нобелівських лауреатів з економіки визначав, що крім економічних факторів для розвитку держави мають значення позаекономічні, суспільні, і серед них і такі, як загальний патріотизм, розуміння національної ідеї, загальної мети народу, якими мають перейматися урядовці. Цей факт ми теж вперше маємо, і тому цей розвиток є достатньо цілеспрямований.

Тому при всьому тому, що Уряду дати високу оцінку за означенням не можна, він не виконав все, він не дотягнув по всіх необхідних резервах, але те, що цю роботу можна назвати порівняно успішною, це, безумовно, так.