Рішення про розміщення народних депутатів у Верховній Раді з технічної точки зору можна зрозуміти. Є аргументація, що саме таке розміщення – задля того, щоб не допустити блокування трибуни, зриву виступів спікерів або від партії влади, або навіть президента криками “ганьба”, оплесками чи ще якимось діями. Тобто можна назвати багато причин, але демократія базується не тільки на праві більшості, а й на повазі до меншості, на праві меншості мати власну точку зору і висловлювати її в рівний спосіб з більшістю.

Тобто для того, щоб було зовсім безпечно в залі і партії влади нічого не заважало, краще депутатів від інших політичних сил просто не пускати в сесійну залу. У ВР є чудовий балкон, вхід на який знаходиться в кулуарах, і на ньому помістяться всі опозиційні фракції. Вони могли б таку роль статиста і виконувати, тому що все одно ні на що не будуть впливати.

Ну, це, звичайно, жарт, але дуже неприємна ситуація, коли по факту опозицію не тільки позбавляють права впливати на процес, а й права голосу, оприлюднювати позицію своїх виборців, тому що коли ми говоримо про інші політичні партії - “Голос”, “Європейську солідарність”, “Батьківщину”, - це не лише політики і депутати, це мільйоні виборців, які делегували їм своє право і свій голос представляти в органі представницької влади, в законодавчому органі України. І ось в такий спосіб “Слуга народу” ігнорує значну частину українського суспільства. Безумовно, це недемократично і, якнайменше, це політично некультурно, якщо ми говоримо про європейські політичні традиції.

Ми бачимо, що й розподіл комітетів відбувся в такий же спосіб, з ігноруванням фактично наявності інших політичних сил. На жаль, ми мусимо констатувати, що демократичні партії, які не представлені в більшості зараз, це “Європейська солідарність”, “Батьківщина” і “Голос”, вони знаходяться в стані легкої політичної контузії. Ніхто з них не був готовий до таких результатів, мається на увазі і своїх низьких результатів і високих результатів “Слуги народу”. І готовності сьогодні переходити у відверту опозицію до партії влади ми від них не бачимо.

Дуже шкода, тому що Медведчук і Опозиційна платформа “За життя”, які є відвертим проросійським проектом, вже заявили, що вони є опозиція. Але вони опозиція не до Зеленського чи до коаліції, вони опозиція до держави Україна, вони представники інтересів Путіна у парламенті. Тому дуже потрібно, щоб в українському парламенті була національна опозиція, яка б пропонувала державницькі альтернативні рішення і критикувала б владу з точки зору українських національних інтересів, а критикувати буде за що. На жаль, поки що готовності до такої ролі ми не бачимо. Попри окремі критичні зауваження, окремі заяви, до системної опозиції ці політичні сили сьогодні не готові.