Візит в Варшаву був давно потрібний. Після візитів в Берлін, Брюссель, Париж, Торонто та інші важливі для України центри, Зеленському давно настав час відвідати Польщу. Можливо навіть потрібно було поїхати раніше, ще до візиту в Стамбул, але дата 1 вересня також дуже символічна та важлива.

Порядок денний розмов в Польщі був дуже широкий, від енергетики до переходів кордону, від освіти до підприємництва, від санкцій до відновлення Донбасу, тобто так багато, що все це неможливо вирішити за один візит.

Потрібен ще один, робочий візит, за широкої участі Уряду та парламентської делегації. Формально, під час цього візиту були підняті всі першочергові питання, але реально, думки керівництва Польщі були зайняті заходом 80-річчя вшанування пам'яті початку війни, тобто прийомом всіх делегацій з усього світу. Натомість Україні потрібна концентрована, поглиблена міждержавна розмова про вирішення багаторічних проблем, починаючи від того, що робиться з транспортним сполученням та контрольно-пропускними пунктами, закінчуючи вдосконаленням регулювання руху робочої сили та капіталу. Тому сподіваюся, що це тільки початок співпраці після перезавантаження.

Україна та Польща мають багато в чому спільне минуле. Проблеми між Україною та Польщею, особливо в історично-культурному плані, були і будуть. Занадто сильною була ворожнеча в минулому і занадто мало ще зроблено для примирення. Тому напрямок історії потрібний та вже позитивний. Якщо вдасться перейти від слів до справи, то це буде дійсно прорив. В минулому не раз виникала ситуація, коли спалахи польського націоналізму призводили до послаблення цієї роботи. Якщо Польща зможе стримати емоції своїх окремих реакційних кіл, то з українського боку проблем не буде, щоб нарешті успішно вшанувати пам'ять всіх загиблих під час всіх воєн та конфліктів.