Тема, яка була заявлена Пінчуком на форумі YES, є нестандартною і надзвичайно оригінальною. Пінчук сказав: “Про що ми зазвичай говоримо на таких і всіх інших подібних форумах? Про глобалізацію, про глобальне потепління або про інші важливі, великі і складні теми. Але розмови про всі ті теми залишають людину за дужками самої екзистенціальної ситуації. І тому говорити про щастя — це надзвичайно несподівано і оригінально і по-справжньому надзвичайно важливо”. Тому оцінюючи сам форум, треба віддати належне пану Пінчуку — він вибрав надзвичайно цікаву, важливу і своєрідну тему. Почнемо з того, що виступ пана Пінчука був надзвичайно цікавий і змістовний. Тут треба віддати належне організатору цього форуму і тому, з якою доповіддю він виступав. Позитивно варто оцінити запрошення пана Сєнцова і пана Президента.
Але тепер хотілося б перейти до власного погляду на проблему. Суть полягає в чому? Можливо, це було зроблено свідомо, можливо, випадково, але пан Пінчук, зробивши заявку про щастя як головну тему Ялтинського форуму, попав в нерв президентства пана Зеленського. Він попав в суть того, чим намагається займатися Володимир Зеленський, як він презентує своє президентство. Це надзвичайно цікаво. І от не думаю, що це випадковість. Я думаю, що аналітики, які працюють на пана Пінчука, аналізували дискурс, з яким виступає пан президент, аналізували його політичні програми, висловлювання членів його команди, їхнє представлення в медійному просторі — і відповідно заявка теми Ялтинського форуму була відповіддю на те, яку заявку в політичному просторі зробив Володимир Зеленський.
Тобто, по суті, пан Пінчук виступив із своєрідною рецепцію президентства Зеленського і його суті. І треба віддати належне пану Пінчукові, він по своїй суті виявився серед дуже небагатьох осіб, які зрозуміли, а в чому суть політичної риторики Зеленського. І тут переходимо до суті риторики Володимира Зеленського. Володимир Зеленський ніколи не виступає з програмованими тезами, він ніколи не говорить про складні ідеологічні питання, про питання політичні та економічні, про геополітику. Ні-ко-ли. З формальної точки зору, мова Володимира Зеленського є не політичною мовою, і в цьому величезний парадокс: не політична мова виступає мовою політика. Вдаючись до неполітичної лексики, неполітичних образів, метафор, неполітичної лексики, Володимир Зеленський формує новий політичний дискурс, який є по суті своїй аполітичним. Відповідно, створюється новий дискурс, який формально є політичним, оскільки промовляється політиком, але по суті своїй він апелює і базується на неполітичних питаннях і поняттях. І це є парадоксально.
І тут є два наслідки. Перший наслідок — це привертає увагу людей, в яких замість голови дупа, тих людей, які нічого не розуміють в політиці і принципово відмовляються будь-що розуміти. Тобто цей дискурс пречудово сприймається всіма ідіотами, в яких немає мозку. І вони всі ці слова Володимира Зеленського про щастя сприймають з розкинутими вухами і перетворюються на величезних чебурашок, які радіють від того, що вони нарешті зрозуміли, про що говорить їхній президент. Це абсолютно маніпулятивний дискурс.
А другий момент — вбивається на корені політична культура в Україні. Вона не може існувати на неполітичних поняттях. Мова визначає мислення, мислення визначає поведінку. Відповідно, якщо ми з мови видаляємо політичні поняття, такі як свобода, незалежність, законність, то в результаті ми вбиваємо свою політичну свідомість і на корені вбиваємо всю свою здатність діяти політично, тому що політична діяльність неможлива без політичної мови. Вбиваючи політичну мову, Володимир Зеленський вбиває, по суті, здатність України жити політичним життям. Ось в чому суть.
Головний висновок Ялтинського форуму. Перше: пан Пінчук зрозумів суть політики Володимира Зеленського. Другий момент: вся суть полягає в абсолютній аполітичності. Третє: всі ці розмови про щастя дають можливість Зеленському дуже жорстко маніпулювати політичною свідомістю українців. І останній найголовніший висновок: на виході ми отримаємо катастрофу і абсолютну руїну, яка складатиметься з абсолютних дегенератів, які в принципі не будуть здатні мислити політично і діяти політично в цій країні. Ось головний підсумок.