Тарас Чорновіл. У Зеленського ще досі існує прекрасна віра, що з Росією дуже нормально домовлятися
30.09.2019 13:55

Тарас Чорновіл. У Зеленського ще досі існує прекрасна віра, що з Росією дуже нормально домовлятися

Дипломатична служба виявилась деморалізованою і дезорганізованою одразу після виборів

Поки що можна сумніватися, чи це стратегічна, чи тактична помилка – призначення керівником української делегації в ПАРЄ Анастасія Ясько. Тактична — це от той підхід, мовляв, ми поміняємо, нові обличчя поставимо, все накатане, схема існує, все запрацює, будуть нові красиві люди, які якось справляться. Насправді ось це “якось справляться” - воно не діє. Ми бачили останні кілька років, як в ПАРЄ була дуже добре скоординована кампанія по захисту інтересів України для протистояння російському лобізму. Тільки припинився жорсткий пресинг з українського боку, як одразу повернулася російська делегація, як моментально вона включилася керувати і командувати всіма процесами, які відбуваються в ПАРЄ.

Таким гравцем, скажімо, був Ар'єв. Що стосується Соболєва — він теж міг би бути таким гравцем, досвід його теж достатній. Є навіть і у нинішньому складі парламенту принаймні з десяток людей, які б могли би там вести серйозну політику, таж сама Ірина Геращенко. Чи є такі люди у “Слузі народу”? Так, є, там теж є не найгірші знавці міжнародних відносин. Не сказав би, що у них є добрий досвід і достатньо високий рівень міжнародних спеціалістів, але, принаймні, люди, які могли б вести цю лінію там теж є, але підхід, що “якось все піде”, він виявився абсолютно фатальним у випадку ПАРЕ. Тактична помилка, що якось піде, а воно не піде тоді, коли не буде жорсткого пресингу з боку України.

Всі думають, що це рівна площина: штовхнув кульку в один бік — вона покотилася, штовхнув в інший — в інший покотилася. Повна єрунда. Насправді, якщо робити банальну аналогію, то площина нашої євроінтеграції і наших відносин з ЄС — це дуже сильно нахилена площина в бік Росії, тому що РФ зі всіх сил тягне на себе, а ЄС під впливом стереотипів російського впливу тощо, поки що більше грається у відторгнення, і навіть для того, щоб просто лишатися на місці, треба серйозно і вміло працювати. На жаль, з нульовим досвідом результат буде не нульовий, а від'ємний. Це пункт перший, це те, що стосується тактичного. Опинились при владі багато людей, особливо у парламентській сфері, які просто не розуміють, про що йдеться, і які просто завалять роботу через свою елементарну невмілість.

А що стосується стратегічної позиції. На превеликий жаль, ми можемо вже робити припущення, що міняється стратегічний курс, і позиція нової влади не акцентована настільки чітко, але вона вже зовсім інша, починаючи зі ставлення до Росії, з якою “нужно договариваться”, з якою можна знайти мову, просто там “надо перестать стрелять — и мы снова будем друзьями”, а чому нам не показують російські серіали, всяких ментів і тому подібне. Ці всі замашки засвітилися ще раніше, одразу після президентських виборів, ще до парламентських, і коли стояло питання про протистояння поверненню російській делегації, завжди ми протистояли тільки внаслідок того, що співпрацювали три структури: українська парламентська делегація, президент як керівник зовнішньо-політичного напрямку діяльності і наша дипломатична служба.

І ми програли тому, що дипломатична служба виявилась деморалізованою і дезорганізованою одразу після виборів, а от президент — всі казали, що від дезорієнтувався. Але насправді думаю, що він абсолютно свідомо відмовився навіть провести зустріч з парламентською делегацією в ПАРЕ, і він не надав їм жодної підтримки. У них був розроблений план дій, в якому були передбачені дії Зеленського. До нього була колосальна увага, треба було просто зробити десяток телефонних дзвінків до лідерів кількох країн — і все, і це дало б ефект. Він не захотів цього робити. Його зустрічі з Макроном і ті речі, про які Макрон договорився, мені здається, вони свідчать, що у Зеленського ще досі існує прекрасна віра, що з Росією дуже нормально домовлятися, на неї не треба тиснути. Він в ООН вже про санкції щодо Росії заговорив, але досі усвідомлення того, наскільки це має важливе значення, у нього немає.

Нова делегація в ПАРЄ, яка буде складена на основі “Слуги народу”, в першу чергу, і буде нею очолюватися, вона здасть дуже багато. Перше — вона допустить обрання на посаду віце-президента ПАРЄ будь-якою найодіознішої постаті російській делегації. Друге — вона допустить, що на зимовій сесій ПАРЄ до членів російської делегації буде включено (а для Росії це принципово) хоча б одного депутата-мажоритарника, обраного в Криму, а це, по суті, легітимізація російської анексії Криму. І ця українська делегація це допустить. І от ці заяви про те, що треба домовлятися з Росією, це ж те, що казали і російські лобісти: як можна з Росією домовлятися, якщо вона не буде членом ПАРЄ? Верніть Росію в ПАРЄ — і там у нас будуть нормальні розмови. От зараз там нормальні розмови, і наша делегація вже підігрує російській. Тому насправді ситуація достатньо критична.

Только экстренная и самая важная информация на нашем Telegram-канале