В інформаційному просторі та соціальних мережах стався вибух: призначення урядом держстепендії для батька президента Зеленськоговикликало обурення та суперечливі позиції. Дехто підтримує, дехто ні, а деякі нагадують, що батько Петра Порошенка взагалі мав звання Героя України. Щоб завершити дискусію, є справедлива версія, що батько Порошенка отримав звання Героя України до того, як він став президентом, але є факти, що Петро Олексійович виходжував це звання по кабінетам тодішніх голів Секретаріату Президента, і при Балозі отримав це звання. З моральної точки зору, це аморально — виходжувати якісь стипендії чи нагороди для своїх родичів.
А от тепер зо стосується пожиттєвої премії для Олександра Зеленського. Це не дно, це моральна прірва. Прем'єр-міністр Шмигальстверджаує, що до нього звернулися трудові колективи.
По-перше, грйобаний совок, який смердить найгіршим, що могло бути при СРСР. По-друге, була думка, що підставляють президента, а виявилось, що вже доба, і президент мовчить, і Офіс президента мовчить. А це значить, що він знає і нормально це сприймає.
Можна позитивно відноситися до того, що українські вчені мають отримувати і стипендії, і відповідну заробітну плату. Це важливо. А ця стипендія в 2,5 тис. грн – це більше моральне задоволення, ніж фінансове, особливо для батька Зеленського. Можливо, що Зеленський включив в стипендіантибатька саме для того, щоб потім сказати: «ну, це соромно, давайте піднімемо стипендію й іншим». І її треба підняти хоч так, хоч так, бо якщо ми не будемо опікатися наукою, то наука нам не допоможе в розвитку країни. Більш того, зараз є маса вчених з докторськими ступенями, які змушені працювати таксистами, на інших роботах для того, щоб годувати сім'ї.
І коли з'явився цей допис Шмигаля, люди почали говорити про те, що ніхто не бачив дисертації батька Володимира Зеленського, хоча дисертації викладаються у відкритий доступ. Буде чесно, якщо Олександр Семенович викладе свою роботу у вільний доступ, як це роблять інші науковці. Так само викласти весь науковий доробок весь: вченого, доктора, професора Олександра Семеновича Зеленського. Українці ж мають право знати, над чим працював цей видатний вчений.
Поки що знайдено лише 5 статей, жодна з яких не є в доступі. Є 2 свіжі статті, правда, вона одна, тільки в двох варіаціях: одна на англійській мові, друга на українській. Вони присвячені тому, як в електронній бібліотеці шукати твори на гірничу тематику, яку досліджує Олександр Семенович. Хотілося б бачити більш наукові статті.
Для розуміння читача: доктори історичних наук, відомі всій країні прізвища, а це і професор Брехуненко, і Семіноженко, і навіть Табачник, вони мають крім монографій до півтисячі, а дехто і до тисячі, і до півтори тисячі наукових статей.
Ну і останнє. Невідомо як Володимир Олександрович зможе підписати цей указ, якщо він навіть і буде погоджений Кабміном. Йому треба буде записати перед цим відосик і повідомити суспільству, що є конфлікт інтересів, і він про це нас повідомляє. Тому що є закон про запобігання корупції, де чітко визначено, що якщо народний депутат України, президент, міністри і т.д. будуть ухвалювати рішення, яке буде стосуватися його кровних близьких родичів, він має уникнути ухвалення цього рішення, а якщо він не може уникнути, то він має повідомити суспільству. Тому залишається чекати відосик.