Триває передвиборча кампанія. Кандидати в мери активно використовують соцмережі, знімають відео одне про одного, видаючи їх за тролінг. Особливо відмічаються Ірина Верещук та Віталій Кличко. Чого таким чином вони хочуть досягти – невідомо. Одне можна сказати точно – підтримувати таке не можна.
Хто взагалі серйозно сприймає Верещук? Їй малюють високий рейтинг на цих брехливих замовних опитуваннях, які вже стали маніпуляцією. Наприклад, в Києві ніхто не бачив жодного правдивого опитування, все проводиться за гроші. І це доводиться тим, що на перших місцях лідирують три аферисти: Кличко, Пальчевський і Верещук, інших ви навіть не побачите, а деяких і не включають. Прийде час, і прийдеться відповідати за таку нахабну брехню, тому що ці так звані соціологи, які роблять такі опитування, вони просто чинять злочин. І з цим треба щось робити.
Якщо хочеш стати дійсно мером, то має бути програма, щоб люди могли судити по справам, а не по відео. І, звичайно,за кандидатом треба дивитися: ким він був, що він робив, як він поводився, звідки він, з якого кореню. Кожна людина має свою біографію, і від цього дуже багато залежить. Якщо ти абсолютно невідома людина — як мають люди за тебе голосувати? Місцеві вибори повинні проводитися не за партійними списками. Але це ж спеціально робиться, щоб обдурити людей. Це і практикує «зелена» влада. З нас цілий світ сміється: всі бачать, що це за президент, що це за парламент.
Але соціальні мережі також не потрібно відкидати. Наскільки вони допомагають невідомо, але впливають, бо вони все ж таки формують суспільну думку, чи правдиву, чи фальшиву. Це і молодь залучає до виборів. Але ж не таким методом як це робить Верещук. Якщо їй немає що сказати, тоді й вдається до такого. Її кампанія — це взагалі посміховисько. Вона колишній мер Рави-Руської, позаштатного селища міського типу, натворила там справ і втекла. Ну, а поведінка Кличко відповідає його спортивному минулому. Бокс наклав свій відбиток на нього. Що ж поробиш якщо кияни хочуть собі такого мера.