Володимиру Зеленському часто дорікають, що він «грав членом на роялі» в одному з номерів «95 Кварталу». Ось і Вікторія Сюмар в сесійній залі після виступу президента перед депутатами нагадала цей однойменний факт. Начебто коли вони стояли на Майдані, він виконував саме цей скандальний номер. Мабуть, це вже буде переслідувати Володимира Зеленського постійно в його політичній кар’єрі.
Але ж й право демократії передбачає право критики. Критика передбачає зокрема і іронію, карикатури – це більше європейська традиція. Кожен з політиків має усвідомити, що його будуть критикувати. Критика досить часто може бути як обґрунтована, так і необґрунтована, але вона може бути зорієнтована якраз на якісь дії протягом власного життя, і не лише за дії протягом каденції політика. Однозначно, цей номер Зеленському будуть згадувати все життя, і нічого тут страшного немає. Очевидно, що людина, яка займалася шоубізом, могла уявити, що його очікує в політиці. А якщо він навіть не уявляв, то уявляє зараз.
Якщо говорити про змагання, хто був на Майдані, а хтось ще десь, кожна людина має право мати якісь спогади чи емоції щодо минулого. Це право кожного згадувати якусь сторінку зі свого життя. Але очевидно, що життя триває, і тому потрібно більшою мірою вже спиратися на те, що існує зараз. В цьому плані ті, хто лише звертаються до минулого, очевидно, що їм є менше що сказати про теперішні успіхи.
Про президента є ще багато жартів, і, певно, є сумніви, що хто-небуд на його місці не ображався би. Безперечно, критика впливає на кожну людину, та огульна критика вбиває ще більше. Просто у молодому віці це не призводить до інфарктів чи інсультів, а в старшому віці будь-яка критика, яку людина сприймає як несправедливість, вона може відображатися на фізичному стані. Політика — це є добровільний вибір. Той, хто хоче спокійнішого життя, має можливість навчитися малювати картини. Завжди можна написати заяву про відставку.
В політиці кожен, хто йде у відкритий бій, він може отримати удар. І це нормально. Це вибір тих людей, які обрали політику.