Якщо детально ознайомитись з тим законопроектом бюджету, який підготував Кабінет міністрів України до другого читання, можна зробити висновок, що за нього не можна голосувати жодним чином. На жаль, цим бюджетом продовжується ганебна політика продовження бідності країни. Жодного збільшення соціальних стандартів чи допомоги з цим бюджетом не отримає ні дитина, ні пенсіонер, ні родина в Україні. Навпаки, цим бюджетом кожен робиться ще біднішим. Продовжується фактично геноцид. В разі, якщо він буде ухвалений ВР, тарифи зростуть, не дивлячись на складну соціальну і економічну ситуацію в країні.
Україна, мабуть, залишається єдиною країною у світі, яка підвищує тарифи в умовах пандемії і глибокої кризи. На жаль, цей бюджет не пропонує жодної програми підтримки реального сектору економіки, жодних дій для того, щоб запрацювала українська промисловість, жодної програми підтримки малого і середнього бізнесу. Реальної програми, не якісь 5-7-9 тисяч гривень для невеликої кількості підприємців, а так, щоб вони відчували можливість зберегти робочі місця і вижити в цих непростих умовах. Навпаки, бюджет в разі його ухвалення, запропонований урядом, значно зменшить кількість підприємств в Україні і збільшить безробіття в країні. В цьому бюджеті можна дуже легко знайти 135 млрд грн, якщо запровадити програми на підтримку і активізацію економіки України, а також зменшити не основні, не профільні статті, обмежити видатки на органи державної влади і правоохоронні органи. З цих коштів можна взяти і на підняття заробітної плати вчителям. Натомість, ці 135 млрд влада фактично витрачає на корупційні статті, або ж на статті, які формують Україну як поліцейську державу.
В парламенті пропонувалося, щоби з цих 135 млрд 100 млрд пішли на соціальні програми, на заробітну плату, на збільшення прожиткового мінімуму, на підвищення мінімальної пенсії. Причому ці підвищення мають бути не 1 грудня наступного року, а вже починаючи з 1 січня 2021 року. І такі можливості є, не дивлячись на всі складні обставини, в яких ми знаходимось. Ці кошти мають піти на підтримку медицини, в першу чергу, лікарям і забезпечення лікарень медичним обладнанням. Є ці кошти в бюджеті, але чомусь вони знову йдуть на дороги, а не на лікарні і не на підвищення заробітної плати лікарям. Це підвищення заробітної плати вчителям — на рік була відтермінована постанова, яка передбачала 4 прожиткових мінімуми, що пообіцяв вже уряд “Слуги народу”. Пройшов рік — зобов'язання, взяті перед вчителями, не виконані.
Не забуваємо ще про підтримку родин у складних життєвих обставинах. Також активізація економіки, підтримка різних видів базової української промисловості. Треба їм сьогодні в нинішніх умовах допомогти з боку держави з тим, щоб вони могли працювати. Можна сподіватись, що ВР не буде по команді “фас” виконувати доручення і голосувати за цей бюджет. Є ще час, і Бюджетний комітет подивиться на нього з точки зору інтересів людини, а не з точки зору вимог МВФ.
І якщо уряд неспроможний, треба наполягати, щоб саме ВР написала бюджет на наступний рік, де були б враховані, в першу чергу, інтереси українців. І в разі, якщо це вдасться, то це була би позитивна традиція. Тоді б можна було дійсно говорити, що Україна — це парламентсько-президентська республіка, і парламент — це дієвий орган. Якщо ж цього не станеться, на жаль, нас очікує дуже непростий 2021 рік. Нас очікує з бюджетом, запропонованим урядом, посилення бідності, руйнування економіки і посилення зовнішнього впливу Міжнародного валютного фонду і інших організацій, зокрема, і спекулятивних фінансових організацій, не тільки на економіку, але вже, як ми бачимо по цьому року, і на політику. На те, яка у нас має бути судова система, на те, яка у нас має бути система наглядових рад.
І ще один дуже важливий момент, на жаль, цим бюджетом продовжується руйнування місцевого самоврядування. Взагалі не передбачається жодних реальних коштів на підтримку виконання місцевими об'єднаннями територіальними громадами, які обрали нещодавно, тих повноважень держави, які їм делеговані. І в разі, якщо бюджет буде ухвалений, значна частина обов'язків держави по відношенню до людини не будуть виконуватися об'єднаними територіальними громадами. І не тому, що не хочуть новообрані депутати цього робити, а тому що їм повністю обрізане фінансування на виконання цих надзвичайно важливих дій для кожної людини країни.
Тому треба розуміти, що бюджет потрібен не в Києві на Печерських пагорбах, а ось там, в кожній конкретній громаді: в Коростені, в Бердичеві, в Житомирі і в будь-якому іншому населеному пункті країни.