Валентин Бушанський. Наївна, довірлива і трошки малоросійська Україна Зеленського
05.01.2021 12:49

Валентин Бушанський. Наївна, довірлива і трошки малоросійська Україна Зеленського

Цікава концепція виступу президента Зеленського була в цьогорічну новорічну ніч. Якщо аналізувати це вітання, тут можна використовувати наукові методи.

Найпоширеніший і найефективніший науковий метод — це структуралістський аналіз, тобто ми оцінимо структуру того, що нам показав Володимир Зеленський. По-перше, ми бачимо чітку антитезу: гвардійці протиставляються діткам. Тобто він протиставляє силу, велич, мужність України, український інфантильності, яка йому подобається. Володимир Зеленський найбільше хоче не бути нудним і найбільше хоче подобатися діткам. Ось про що ми дізнаємося з цього виступу президента.

Далі ми дивимось: а про що говорить Зеленський нашим діткам? Він їм говорить дуже цікаві речі. Зокрема, що дехто втратив нюх ще на початку ковід, а потім він говорить, що дехто кидає бруд на вентилятор. Що означають ті слова Володимира Зеленського, ми розуміємо, але навряд чи їх зрозуміли діти. Тобто цілком очевидно, що в ситуації спілкування з дітьми Володимир Зеленський насправді почав говорити як типовий персонаж міського підворіття, бо така лексика у вітанні президента, навіть у будь-якому новорічному вітанні, є недоречною. Будь-кому важко уявити господаря будинку, який встає в новорічну ніч, звертається до дружини, до своєї матері, до своїх дітей і говорить: «в цьому році дехто кидав на вентилятор, але ми це переживемо».

Так от саме до таких висловів вдався Володимир Зеленський. А це означає, що він агресивний, що йому не подобається те, як до нього ставляться, йому не подобається катастрофічне падіння рейтингу, йому не подобається те, що його визнали людиною розчарування року. Він не може стримати свою агресію та незадоволення. Він не хоче говорити з людьми, він нікого не хоче бачити. Він хоче, щоб українці перетворилися на саме таких маленьких слухняних діток, які, на жаль, нічого не розуміють. Це ще один аспект у привітанні, який добре можна бачити.

Наступний момент. Володимир Зеленський традиційно, як і кожен український президент, звертаючись до жителів Донбасу і Криму, переходить на російську мову, і він чомусь забуває, що російська мова на Донбасі і в Криму — це головне гасло всіх колаборантів і російських окупантів. Про це говорить Путін: «где русскоязычные — там и наши танки», мовляв, кожного руськоязичного ми будемо захищати. І Зеленський повторює міфологеми російській пропаганди. Більш того, цю міфологему повторюють дітки, які за волею сценаристів говорять російською і бажають нам щастя, багато грошей. Дуже дивні побажання від діток. Але звернемо увагу: оскільки діти у цьому виступі Володимира Зеленського символізують Україну і українців, то окремі діти говорять російською мовою. Але чому ніхто з них не сказав бодай два слова, наприклад, гагаузькою? А Україна — це рідна земля для гагаузів, іншої батьківщини у них немає. Чому ніхто не сказав пару слів українсько-татарською? Адже Україна — це батьківщина українських татар. І Українська держава взяла на себе зобов'язання захищати кримських татар. Ми не зрадили їх, і вони знов опинилися у владі тих, хто їх гнобив століттями і влаштовував геноцид. Чому не було жодного слова мовою приазовських греків? Це теж їхня рідна земля, і живуть вони, може, і довше, ніж українці на цієї землі.

Тобто ми бачимо, що Володимир Зеленський, по-перше, озлоблений і невдоволений — раз. Ми бачимо, що Володимир Зеленський хоче перетворити український народ на інфантилів — це два, щоб йому не ставили питання і до нього не ставилися критично. Третє: Володимир Зеленський підтримує російські міфологеми, всі стандартні усталені образи України, такої наївної, довірливої і трошки малоросійської.