Ангела Меркель
13.07.2021 15:45

Валентин Гладких. Навряд чи Меркель завтра скаже, що Україну беруть в НАТО

Навряд чи ми побачимо найближчим часом якісь реальні результати.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що залишився "задоволений" результатом переговорів з канцлером Німеччини Ангелою Меркель. За словами президента, під час першої частини зустрічі тет-а-тет, сторони обговорили найважливіші питання. В ексклюзивному коментарі Новини України - From-ua.com політолог Валентин Гладких прокоментував, як оцінює результати цієї зустрічі.

Тут треба усвідомлювати декілька речей. По-перше, що це робочий візит, і основна його мета — це просто налагодити особисті стосунки і контакти. Навряд чи ми побачимо найближчим часом якісь реальні результати, тому що не підписувались якісь офіційні документи, швидше, це на майбутнє, тим більше, що Зеленський зустрічався з Меркель. Меркель — це політик, який є достатньо авторитетний і відомий, але, тим не менш, свою політичну кар'єру вона вже закінчує, вона і сама про це говорила. Чи залишиться вона впливовою фігурою? Безумовно, тому з нею варто говорити, тому що її думка буде ще достатньо довго важити в Європі та й загалом у світі.

Другий момент — це Штайнмаєр, він президент Німеччини. Прізвище Штайнмайєр відомо в Україні і в іншому контексті, пов'язаному з безпековою ситуацією в Україні (формула Штайнмайєра - Ред.). Ну і говорив з новим лідером провідної німецької партії, який з великою ймовірністю стане новим канцлером. Це теж дуже важлива зустріч. Але це все на перспективу. Навряд чи ми побачимо результат вже завтра.

А якщо подивитись на теми, які були предметом розмови, то сама по собі тематика не передбачає швидких результатів. Пункт 1 — це перспектива набуття Україною членства в НАТО. Ми прекрасно розуміємо, що цей процес буде розтягнутий в часі. І тому коли Зеленський і інші посадовці говорять про те, що Франція і Німеччина повинні усвідомлювати свою відповідальність за російську агресію, то він якраз і натякає, що чим далі ми будемо цей процес розтягувати, тим більше буде ймовірність, що це карт-бланш для тих, хто хоче руйнувати систему безпеки, передусім для росіян. Але навряд чи Меркель завтра скаже, що так, ми беремо Україну в НАТО, бо так це не працює.

Другий на порядку денному — це питання по “Північному потоку-2”. Він будувався багато років, і в часи Порошенка теж дуже багато розказували, але він на відміну від Зеленського сподівався, що замість України всі питання вирішать США, а ми просто будемо сидіти і чекати. Але не так сталося, як гадалося. Дуже багато розмов було і дуже мало діяльності, а Зеленському тепер прийшлось мати справу з завершенням проєкту, і на даному етапі набагато складніше протидіяти.

Але Зеленський правильно говорить, що цей проєкт має загрози не тільки економічним інтересам України, він становить загрозу, по-перше, безпековим інтересам України, а по-друге, безпековим інтересам Європи. Що якщо ви хочете ігнорувати інтереси України, то ви про себе подумайте. Тому мені здається, що ця позиція є правильно і може виявитися продуктивною. Але це теж результати будуть не завтра. Ну і плюс питання мирного врегулювання на Донбасі, бо саме Меркель була одним з архітекторів Мінських домовленостей і Нормандського формату і повинна усвідомлювати і причини, і наслідки. Але це теж не дасть результат зараз, це просто пустили в роботу, звірили годинники, обмінялися ідеями.

І на перспективу, я думаю, що для Зеленського ця зустріч була важлива напередодні візиту до Вашингтону, бо є специфічні взаємини між ЄС і США. Я думаю, що йому озвучували своє бачення з приводу українсько-американських стосунків і як вони можуть вплинути на стосунки України з Німеччиною. Тому в цілому говорити про якусь ефективність його візиту — ми її не побачимо швидко, ми можемо говорити хиба що про символічне значення. Воно є великим і очевидним, а які будуть практичні наслідки — це ми зможемо побачити лише тоді, коли почнуть набувати реального втілення досягнути домовленості. Тому що ніяких офіційних документів не підписували, то зрозуміло, що навряд чим ми це побачимо.

Але символічне значення є дуже великим в контексті розмов критиків Зеленського, що послабилася підтримка, що розвалилась потужна антипутінська коаліція, що необачні заяви української сторони змогли зіпсувати наші добрі стосунки. Слухайте, у чому добрість наших стосунків, якщо вони не приносять нам очікуваної користі? Давайте робити вигляд, що ми задоволені станом речей? Заплющувати очі, що Німеччина виступає проти надання військової допомоги Україні? Ми цього хочемо? Ні. Як то кажуть: якщо не хочеш, щоб на тебе возили воду, не набирай в рота води.

Якщо щось не подобається, треба говорити. І українська дипломатія чи Зеленський говорять, що їм не подобається і як би їм хотілося. Мені здається, що абсолютно закономірно ставити питання і про те, що ми вже виросли з угоди про асоціацію. Зараз більше 40% нашого обігу з ЄС, мені здається, що треба робити щось в цьому напрямку. Тому треба говорити, не треба боятися і робити вигляд, що ми всім задоволені і нічого не треба міняти.

Про НАТО треба відверто говорити, чому ви блокуєте, що вам заважає — давайте обговорювати питання. Тому в цьому аспекті я якраз підтримую українську дипломатію. Так, вона багатьом видається трошки зухвалою, але якщо не зухвала політика, коли ми робили слухняні оченята, додолу їх опускали і чекали, то якщо вона не дає результатів, то нащо її продовжувати? Тільки щоб робити вигляд, що ми такі шляхетні і дипломатичні? Дипломатія — це інструмент досягнення певних цілій. Якщо та модель дипломатії, яку ми застосовували раніше, не дала нам бажаного, то, мабуть, треба щось змінювати? Тому я підтримую, коли проголошуються якісь позиції, які не дуже приємно чути в Берліні чи Парижу, але це правда. Якщо вони не хочуть її чути — це їхня проблема. Але ігнорувати правду — це далеко не найкращий спосіб взаємодіяти зі світом.

Только экстренная и самая важная информация на нашем Telegram-канале
Валентин Гладких
політолог, експерт ГО “Слово і Діло”, кандидат філософських наук